Справа № 314/5993/14-ц

Провадження № 2/314/73/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 15 січня 2015 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ "Кредитні ініціативи" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому вимагає стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, укладений з відповідачами з ПАТ "Сведбанк", у розмірі 599535 гривень 89 копійок.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 23.04.2008 року ПАТ "Сведбанк" уклало з відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір № 0711/0408/45-009, згідно якого їй був наданий кредит у розмірі 32700 доларів США; згідно цього кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 як позичальник зобов'язалася погашати кредит та нараховані згідно цього договору проценти. Також позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов'язань з іншим відповідачем ОСОБА_2 того ж числа був укладений договори поруки № 0711/0408/45-009-Р-1, згідно якого він в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором несе відповідальність як солідарний боржник. Відповідачка ОСОБА_1, за твердженням позивача, не виконала належним чином своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, станом на 28.07.2014 року заборгованість за кредитом складає 32625,71 доларів США, заборгованість за процентами - 11554,70 доларів США, крім того, наявна заборгованість зі сплати неустойки (пені) згідно умов договору у розмірі, що складає 18511,19 доларів США.

Позивач зазначив також, що згідно договору факторингу від 28.11.2012 року, ПАТ "Сведбанк" передав право вимоги по кредитному договору ФК "Ветор Плюс", а ця компанія, у свою чергу, того ж числа згідно іншого договору факторингу передала право вимоги по кредитному договору позивачу. У зв'язку з цим позивач й звернувся до суду із вимогами про стягнення суми заборгованості у солідарному порядку з відповідачів на свою користь, розмір якої, згідно проведеного розрахунку, становить 599535 гривень 89 копійок.

У судове засідання представник позивача не з'явився, але ним була подана заява про розгляд справи за своєї відсутності.

Представник відповідачів ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила суду, що позивач намагається набути право вимоги за валютним кредитним договором без правових підстав, оскільки не має ані генеральної, ані індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, що передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю". Крім того, представник відповідачів послалася на те, що позивач не надав суду доказів того, що а його користь було відступлено право вимоги саме за кредитним договором, стороною в якому є відповідачі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідачів та дослідивши надані йому докази, підстав для задоволення позову не знаходить.

Так, дійсно, 23.04.2008 року ПАТ "Сведбанк" уклало з відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір № 0711/0408/45-009, згідно якого їй був наданий кредит у розмірі 32700 доларів США на купівлю нерухомості (а.с.5-11); згідно цього кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 як позичальник зобов'язалася погашати кредит та нараховані згідно цього договору проценти. Також з метою забезпечення виконання зобов'язань з іншим відповідачем ОСОБА_2 того ж числа був укладений договори поруки № 0711/0408/45-009-Р-1 (а.с.12), згідно якого він в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором несе відповідальність як солідарний боржник.

Ґрунтуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що право вимоги від ПАТ "Сведбанк" він отримав згідно договорів факторингу від 28.11.2012 року, укладених між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (а.с.26-39), та між останньою особою та позивачем (а.с.40-48).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У наданих суду екземплярах договорів факторингу, про які зазначив позивач (а.с.26-39, 40-48) ніяким чином не зазначено, що за цими договорами було відступлено право вимоги за кредитним договором та договором поруки, що були укладені відповідно з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідні посилання у цих договорах відсутні, та інші докази щодо цього позивач суду не надав.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову має бути відмовлено.

Разом з цим, суд не надає оцінку доводам представника відповідачів про недійсність договорів факторингу згідно ч.1 ст.227 ЦК України, у зв'язку з їх вчиненням без відповідного дозволу (ліцензії), оскільки, за змістом цієї норми закону, правочин з цих підстав може бути визнаний недійсним лише за вимогою зацікавленої особи, а зустрічного позову з цього приводу відповідачі суду не подавали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

15.01.2015 року

15.01.2015