АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/195/15 Справа № 2-57/11 Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г.І. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Вільногірської міської ради на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року у справі за позовом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Комунальне підприємство "БТІ м.Вільногірська", Вільногірська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокуратура м. Вільногірська Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, виселення із житла та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє всвоїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Вільногірське міське управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року Вільногірська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - КП "БТІ м.Вільногірська", Вільногірська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокуратура м. Вільногірська Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, виселення із житла.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися,

Вільногірська міська рада посилалася на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 03 липня 2003 року № 364/1 "Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", КП "БТІ м. Вільногірська" доручено здійснювати прийом заяв, підготовку матеріалів та проектів рішень виконавчого комітету про видачу свідоцтв про право власності. На підставі даного рішення КП "БТІ м.Вільногірська" надіслало лист від 24 квітня 2008 року № 334 про оформлення права власності на житло громадянину ОСОБА_7 і розпорядженням т.в.о. міського голови, секретаря ради від 05 травня 2008 року № 92-р-08 "Про видачу свідоцтва про право власності на житло", яким було вирішено громадянину ОСОБА_7 видати свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1. Виконавчим комітетом Вільногірської міської ради було надіслано лист від 03 липня 2008 року №02/12-1114-1483/08 на адресу прокурора міста Вільногірська для прокурорського реагування, оскільки стало відомо, що приватизація АДРЕСА_2 була здійснена після смерті квартиронаймача ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Прокурором м. Вільногірська 23 липня 2008 року № 68-П-1019 вих-08 на адресу виконкому надіслано протест на розпорядження т.в.о. міського голови, секретаря ради від 05 травня 2008 року № 92-р-08, в якому зазначено, що прокурор міста провів перевірку щодо додержання чинного законодавства під час приватизації квартири АДРЕСА_1. Даною перевіркою встановлено, що розпорядження т.в.о. міського голови, секретаря ради від 05 травня 2008 року № 92-р-08 видане з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є незаконним, і тому підлягає скасуванню. Рішенням Вільногірської міської ради від 05 серпня 2008 року №906-51/V протест прокурора задоволено, розпорядження від 05 травня 2008 року № 92-р-08 про видачу свідоцтва про право власності ОСОБА_7 скасовано, анульовано свідоцтво про право власності на приватизовану квартиру, зобов'язано КП "БТІ м. Вільногірська" скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відповідно до інформації відділу РАЦС Вільногірського управління юстиції, дата смерті гр. ОСОБА_7, який раніше мешкав за адресою: АДРЕСА_1, - ІНФОРМАЦІЯ_2. Тобто, розпорядженням т.в.о. міського голови, секретаря ради від 05 травня 2008 року №92-р-08 було вирішено видати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, на померлу особу. ОСОБА_7 станом на 05 травня 2008 року не мав цивільної дієздатності для того, щоб вчинити правочин, а саме, приватизувати квартиру АДРЕСА_1. До того ж, вищезазначена квартира була приватизована по нотаріальній довіреності від 08 квітня 2008 року, виданій державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори, від імені ОСОБА_7 надано право представляти його інтереси громадянину ОСОБА_3 в БТІ з питань приватизації та реєстрації права власності вищевказаної квартири та її продажу. Відповідно до п.6 ч. І ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність. Припинення довіреності - є припиненням повноважень представника. Після припинення довіреності особа, якій вона була видана, зобов'язана негайно повернути довіреність. Однак, всупереч даній нормі закону, знаючи про смерть довірителя, ОСОБА_3 довіреність не повернув, а 07 травня 2008 року отримав в КП "БТІ м. Вільногірська" весь пакет документів щодо приватизації квартири АДРЕСА_1. 20 травня 2008 року між продавцем - ОСОБА_3 від імені померлого ОСОБА_7 та покупцем - ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний продаж вчинено за 11774 грн. Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України, право продажу товару належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Іншими словами, це означає, що приймати рішення про відчуження майна має право лише його власник, до речі, яким не являвся ОСОБА_7, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише само майно, а й право власності на нього, тому Вільногірська міська рада просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 травня 2008 року між ОСОБА_3 від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та виселити ОСОБА_2 із квартири.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася із зустрічним позовом до Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Вільногірське міське управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - міської ради.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного між нею та ОСОБА_7 20 травня 2008 р. та посвідченого державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори, реєстровий № 1215, ОСОБА_7 продав, а вона купила двокімнатну АДРЕСА_1. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за нею 03 червня 2008 року в БТІ м. Вільногірська. Квартира була придбана нею в інтересах також її малолітньої дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка разом з нею постійно мешкає в цій квартирі. З серпня місяця 2008 року вона вселилася в зазначене житло, в якому вони намагалися зареєструватися. Але під час звернення до паспортиста КП ВО ЖКГ м. Вільногірська, їй, колишньому чоловікові ОСОБА_4 та дитині було відмовлено в реєстрації в спірній квартирі. При цьому, від них відмовились приймати будь-які заяви, мотивуючи це вказівкою, яка надійшла від відповідача. В серпні 2008 року, вона звернулась з письмовою заявою до міськвиконкому, в якій прохала надати їй дозвіл на продаж раніше займаного житла - АДРЕСА_3, оскільки на придбання квартири по вул. Гагаріна та на її ремонт їй необхідні кошти. Однак, отримала відповідь від виконкому від 12 серпня 2008 року, з якої слідувало, що квартира АДРЕСА_1, згідно протесту прокурора від 23 липня 2008 року № 68П-1019 вих.08, та рішення Вільногірської міської ради від 05 серпня 2008 року № 906- 51XV розприватизована і переходить в комунальну власність міста і в продажу квартири АДРЕСА_3 їй відмовлено з мотивів захисту інтересів малолітньої дитини. Вважає, що вона разом з членами своєї сім'ї зазначену вище квартиру не приватизувала (тому вона не може бути вже розприватизована), а отримала у власність за цивільно-правовою угодою за власні кошти й всі передбачені законодавством формальності щодо укладання угоди, її нотаріального посвідчення, сплати державного мита і збору в пенсійний фонд, сплати за послуги БТІ та державної реєстрації права власності на зазначено житло - виконала в повному обсязі. З моменту державної реєстрації права власності на зазначену вище спірну квартиру, вона є її власником. На цей час, в зазначену вище житлі вона зробила ремонт, в який вкладено значні кошти, сплатила заборгованість за комунальні послуги, яка також була значною, і яким чином та хто їй буде відшкодовувати ці витрати - з рішення відповідача міської ради їй невідомо, так само їй невідомо про підстави, з яких її намагаються позбавити свого законного права власності на житло. Угоду купівлі-продажу квартири в судовому порядку ніхто недійсною на цей час не визнавав, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, її як власника, ніхто не виключав, під час винесення рішення, яке нею оскаржується, її ніхто до установи відповідачів не запрошував й цього питання належним чином не вивчав та не аналізував з точки зору діючого законодавства України та можливості оспорювання її права власності на майно. Її право власності на квартиру Вільногірська міська рада не визнає та оспорює, тому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Вільногірської міської ради від 05 серпня 2008 року № 906-51YV про розприватизацію та перехід в комунальну власність міста належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1, визнати її добросовісним набувачем квартири та визнати за нею право власності на квартиру.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_2 до Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Вільногірське міське управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - міської ради та позовні вимоги у справі за позовом Вільногірської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - КП "БТІ м. Вільногірська", Вільногірська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокуратура м.Вільногірська Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, виселення із житла (т.2 а.с.141-143).

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року в задоволені позовних вимог Вільногірської міської ради відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_2 добросовісним набувачем майна, визнавши за нею право приватної власності на АДРЕСА_1, в цілому. Визнано незаконним та скасовано рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 05 серпня 2008 року № 906-51/V про розприватизацію та перехід в комунальну власність міста належної ОСОБА_2 на праві приватної власності АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі Вільногірська міська рада просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування, що мають значення для справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 14 квітня 2008 року звернувся до Вільногірської міської ради із заявою про оформлення передачі в особисту власність АДРЕСА_1 згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (т.3 а.с.163).

Згідно довіреності від 08 квітня 2008 року, посвідченої державним нотаріусом ОСОБА_8, ОСОБА_7 уповноважував ОСОБА_3 представляти його інтереси в БТІ з питань приватизації на його ім'я та реєстрації права власності АДРЕСА_1 та продати за ціну та на його розсуд вищезазначену квартиру. (т.1 а.с. 12).

14 квітня 2008 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до КП "БТІ м. Вільногірська" про видачу та реєстрацію свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 (т.3 а.с.164).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер (т.1 а.с.132).

05 травня 2008 року т.в.о. Вільногірського міського голови, секретарем Вільногірської міської ради, Федоренко В.П. було винесено розпорядження № 92-р-08 "Про видачу свідоцтва про право власності на житло", яким видано свідоцтва про право власності на житло АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_7, КП "БТІ м. Вільногірська" оформити свідоцтво про право власності на житло гр.ОСОБА_7 .(т.1 а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2008 року орган приватизації в особі виконкому Вільногірської міської ради, отримавши відомості про незаконність приватизації спірної квартири, надіслало прокурору м. Вільногірська необхідні документи для прокурорського реагування.

Прокурором м.Вільногірська 23 серпня 2008 року було винесено Протест на розпорядження т.в.о. Вільногірського міського голови, секретаря Вільногірської міської ради, Федоренко В.П. № 92-р-08 від 05 травня 2008 року з вимогою про скасування зазначеного розпорядження міського голови, як таке, що видане з рядом грубих порушень вимог чинного законодавства, тому є незаконним та прийняти рішення про анулювання свідоцтва про право власності на приватизоване нерухоме майно від 05 травня 2008 року, а саме: кв. АДРЕСА_1 (виданого на бланку серії ЯЯЯ № 858590), скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 5002 (ІІо) в книзі № 38 від 06 травня 2008 року), виданих витягів за №№ 18716835, 18717348 від 06 травня 2008 року та прийняття до комунальної власності вищевказаної квартири (т.1 а.с. 9 )

Рішенням сесії 5 скликання Вільногірської міської ради від 05 серпня 2008 року №906-51/V вирішено протест прокурора від 23 липня 2008 року № 68П-1019 вих-08 на розпорядження т.в.о. міського голови, секретаря ради Федоренко В.П. від 05 травня 2008 року № 92-р-08 задовольнити. Скасувати розпорядження від 05 травня 2008 року за № 92-р-08 "Про видачу свідоцтва про право власності на житло", а саме, на квартиру АДРЕСА_1, як таке, що видане з рядом грубих порушень чинного законодавства, тому є незаконним. Анулювати свідоцтво про право власності на приватизовану квартиру АДРЕСА_1, серія ЯЯЯ № 858590 від 05 травня 2008 року, яка належала ОСОБА_7 Зобов'язати КП "БТІ м Вільногірська" скасувати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 5002 (ІІо) в книзі № 38 від 06 травня 2008 року), видані витяги за №№ 18716835, 18717348 від 06 травня 2008 року на квартиру АДРЕСА_1. Прийнято до комунальної власності квартиру АДРЕСА_1. (т.1 а.с. 10 );

Згідно копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06 травня 2008 року за ОСОБА_7 було зареєстроване право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 11774 грн. (т.1 а.с.14 ).

З матеріалів справи вбачається, згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом, Канюгою О.В., продавець - ОСОБА_3, який діє від імені продавця гр. ОСОБА_7 по довіреності та покупець - ОСОБА_2., уклали договір про те, що ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_2 купила двокімнатну АДРЕСА_1, і сплачує за неї встановлену в цьому договорі грошову суму. Ця квартира належить ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 05 травня 2008 року. Продаж вчинено за 11 774 грн., які представник продавця отримав повністю від покупця ОСОБА_2.(т.1 а.с.6).

Тобто договір купівлі-продажу квартири було укладено від імені ОСОБА_7 його представником за довіреністю ОСОБА_3 після смерті власника квартири ОСОБА_7

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 червня 2008 року, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на АДРЕСА_1. (т.2 а.с.161).

Відмовляючи в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Вільногірської міської ради та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем майна, визнання за нею права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції посилався на те, що підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним не має, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Вільногірської міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та виселення ОСОБА_2 із квартири, та в частині визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем цієї квартири та визнання за нею права власності на квартиру, і визнати недійсним договір купівлі-продажу вищезазначеної спірної квартири, укладений 20 травня 2008 року між продавцем - ОСОБА_3, який діяв від імені продавця ОСОБА_7 по довіреності та покупцем - ОСОБА_2, оскільки на час її продажу від імені представника ОСОБА_7 - ОСОБА_3 за довіреністю, ОСОБА_7 помер, та виселити ОСОБА_2 із квартири.

Стосовно рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 05 серпня 2008 року № 906-51/V, яким було задоволено протест прокурора від 23 липня 2008 року № 68П-1019 вих-08 на розпорядження т.в.о. міського голови, секретаря ради Федоренко В.П. від 05 травня 2008 року № 92-р-08; скасовано розпорядження від 05 травня 2008 року за № 92-р-08 "Про видачу свідоцтва про право власності на житло", а саме, на кв. АДРЕСА_1, як таке, що видане з рядом грубих порушень чинного законодавства, тому є незаконним; анульовано свідоцтво про право власності на приватизовану кв. АДРЕСА_1, серія ЯЯЯ № 858590 від 05 травня 2008 року, яка належала ОСОБА_7; зобов'язано КП "БТІ м Вільногірська" скасувати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 5002 (ІІо) в книзі № 38 від 06 травня 2008 року), видані витяги за №№ 18716835, 18717348 від 06 травня 2008 року на кв. АДРЕСА_1; прийнято до комунальної власності квартиру АДРЕСА_1, слід зазначити, Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 Справа №1-9/2009, яким встановлено що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру").

У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Законурішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру"порядку з одночасним зверненням до суду.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції Українита частини десятої статті 59 Законувбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції Українизакріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

З матеріалів справи вбачається, оскаржуване Рішення сесії 5 скликання Вільногірської міської ради від 05 серпня 2008 року №906-51/V, яким скасовано розпорядження від 05 травня 2008 року за № 92-р-08 "Про видачу свідоцтва про право власності на житло", а саме, на квартиру АДРЕСА_1, як таке, що видане з рядом грубих порушень чинного законодавства, було винесено вже після видачі Свідоцтва про право власності на вищевказану квартиру, яке було видано 05 травня 2008 року виконавчим комітетом Вільногірської міської ради (т.1 а.с.6) і

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання незаконним та скасування рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 05 серпня 2008 року №906-51/V, а тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2014 року у справі за позовом Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Комунальне підприємство "БТІ м.Вільногірська", Вільногірська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокуратура м. Вільногірська Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, виселення із житла та за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє всвоїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Вільногірське міське управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та виселення, та скасувати в частині визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем майна, визнання за нею права приватної власності на АДРЕСА_1.

Позовні вимоги Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Комунальне підприємство "БТІ м.Вільногірська", Вільногірська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокуратура м. Вільногірська Дніпропетровської області про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, виселення із житла - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 20 травня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом, Канюгою О.В., укладеного між продавцем - ОСОБА_3, що діяв від імені продавця ОСОБА_7 по довіреності та покупцем - ОСОБА_2.

Виселити ОСОБА_2 із АДРЕСА_1.

Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Вільногірське міське управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування в частині визнання ОСОБА_2 добросовісним набувачем майна, визнання за нею права приватної власності на АДРЕСА_1

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді