Справа №705/7709/14-ц
2/705/2275/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді: Горячківської Л.В.
при секретарі: Маштабей А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання права власності на проведену самочинну реконструкцію нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уманської міської ради про визнання права власності на проведену самочинну реконструкцію нерухомого майна.
Просила визнати за нею право власності на самочинну реконструкцію житлового будинку А-1, прибудови «а», та сараю «Е», внаслідок якої площа прибудови «а» зросла на 9,44 кв.м., а площа сараю «Е» зросла на 3,87 кв.м., посилаючись при цьому на те, що їй на праві власності належить 11/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1. На вказаній присадибній земельній ділянці розташований один цегляний житловий будинок «А-1» з прибудовами, загальною площею 129,2 кв.м, сарай «Б», погріб «під Б», гараж «В», убиральня «Г», убиральня «Д», яма вигрібна - ІІІ, яма вигрібна -ІІІ. Вона здійснила реконструкцію будинку «А-1», прибудови «а», внаслідок чого його площа зросла на 9,44 кв. м. та сараю «Е», внаслідок чого його площа зросла на 3,87. Будівництво проводилось на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети. Права інших осіб вона своїми діями не порушувала.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача Уманської міської ради Саморуха В.О. у судове засідання не з'явився, проте від нього до суду надійшло письмове заперечення, в якому він заперечував проти задоволення позову, оскільки позивачем не надано рішення суду чи інші правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а тому на його думку позивач не має права власності чи користування земельною ділянкою, а також не можна застосовувати правила ст. 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі. Керуючись правом, передбаченим ст.ст. 27, 158 ч.2 ЦПК України просить суд розглядати справу за його відсутності на підставі поданого заперечення та наявних матеріалів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази у справі копії договору дарування частини житлового будинку від 01.11.2013 р., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2013 р., технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок та інші письмові докази, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 11/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташований на присадибній земельній ділянці розміром 0,0471 га, що знаходиться по АДРЕСА_1.
На вказаній присадибній земельній ділянці розташований один цегляний житловий будинок «А-1» з прибудовами, загальною площею 129,2 кв.м, сарай «Б», погріб «під Б», гараж «В», убиральня «Г», убиральня «Д», яма вигрібна - ІІІ, яма вигрібна -ІІІ.
Позивач ОСОБА_1 здійснила реконструкцію будинку «А-1», прибудови «а», внаслідок чого його площа зросла на 9,44 кв. м. та сараю «Е», внаслідок чого його площа зросла на 3,87.
Будівництво проводилось на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети. Права інших осіб позивач ОСОБА_1 своїми діями не порушувала.
Згідно із ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч.5 ст 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки позивач ОСОБА_1 проводила реконструкцію будинку «А-1», прибудови «а», сараю «Ж» на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, тому необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на самочинну реконструкцію житлового будинку з надвірними спорудами.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. 81 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 202, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання права власності на проведену самочинну реконструкцію нерухомого майна задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, право власності на самочинну реконструкцію 11/25 частин житлового будинку «А-1» по АДРЕСА_1, прибудови «а» та сараю «Е», в результаті якої площа прибудови «а» зросла на 9,44 кв.м., а площа сараю «Е» зросла на 3,87 кв.м.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуюча: Л.В. Горячківська