АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/19104/14-пГоловуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/789/7/15 Доповідач - Свачій І.М.

Категорія - ст. 162 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2015 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Свачій І.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 15 жовтня 2014 року, о 16 год. 45 хв., перебуваючи поблизу центрального автовокзалу м. Тернополя, що по вул. Живова 7, всупереч вимогам декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та контролю" від 19 лютого 1993 року, не будучи резидентом і не маючи дозволу НБУ на здійснення валютних операцій, придбав 46 доларів США у громадянина ОСОБА_2 за ціною 13,50 грн. за один долар, чим порушив правила про валютні операції, а саме вимоги ст. 162 КупАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді у відповідності до ст. 289 КупАП, у звязку з тим, що він пропущений із поважних причин, так як з 09 грудня 2014 по 26 грудня 2014 року він перебував на стаціонарному лікуванні в Тернопільській комунальній міській лікарні № 2 і відповідно не зміг своєчасно оскаржити її.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року змінити, наклавиши на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Зазначає, що суд обрав занадто суворий вид стягнення, адже ст. 162 КУпАП передбачає не лише стягнення у виді штрафу, а й більш м'яке - попередження. Стверджує, що судом першої інстанції не враховано ряд обставин, що пом'якшують його вину, а саме того, що до відповідальності притягується вперше, свою вину визнає та щиро розкаюється у вчиненому, є інвалідом 3 групи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши поясненння ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З наданої ОСОБА_1 виписки з медичної карти стаціонарного хворого вбачається, що 09 грудня 2014 по 26 грудня 2014 року він перебував на стаціонарному лікуванні в Тернопільській комунальній міській лікарні № 2 і відповідно не зміг своєчасно оскаржити постанову судді, а тому строк на апеляційне оскарження постанови апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП за обставин, викладених в оскарженій постанові не оспорюються апелягтом та підтверджуються сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

При розгляді даної адміністративної справи не встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які були б підставою для безумовного скасування рішення суду.

Разом з тим, відповідно до ст. 23 КУпАП щодо мети адміністративного стягнення, то воно є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП, при накладенні стягнення повинні враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи вид та міру адміністративного стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер і ступінь вчиненого правопорушення, а саме незначну кількість валютних цінностей, тобто малозначність проступку, особу правопорушника, який вперше вчинив правопорушення, є інвалідом 3 групи, незадовільні стан здоров'я та матеріальний стан, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає зміні з призначенням більш м'якого стягнення, а саме попередження.

За таких обставин та з врахуванням того, що ст. 162 КУпАП передбачає й інший, більш м'якший вид адміністративного стягнення - попередження, який буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, постанова судді щодо нього в частині призначеного стягнення підлягає зміні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 162 КУпАП - змінити.

Замість призначеного стягнення у виді штрафу призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.

В іншій частині постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій