УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/776/14-ц Головуючий у 1-й інст. Хавронюк О. Л.
Категорія 2 Доповідач Широкова Л. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Широкової Л.В.,
суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.,
при секретарі судового
засідання Мишаковській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2014 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, виконкому Іванковецької сільської ради Бердичівського району, треті особи - реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації права власності,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2014 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, який 15.07.2014 року уточнили. Свої вимоги мотивували тим, що вони як члени спілки співвласників майна реформованого КСП ім. Постишева є співвласниками приміщення млина та обладнання, яке у ньому знаходиться, що розташоване по АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що ОСОБА_9 має право власності лише на приміщення сокового цеху площею 266,4 кв. м. просили суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на вищевказану нежитлову будівлю, видане 31.07.2007 року ВК Іванковецької сільської ради Бердичівського району, договір купівлі-продажу цього приміщення від 06.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, реєстраційний № 2080 в частині зазначення загальної площі придбаного ОСОБА_9 приміщення сокового цеху та іпотечний договір від 09.08.2007 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_9 Крім того, просили скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на вказану нежитлову будівлю проведену ДКП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 19755373 в частині зазначення загальної площі приміщення сокового цеху, що перевищує 266,4 кв. м. Про те, що власником вказаного майна є ОСОБА_9 їм стало відомо у січні 2014 року.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що рішення суду є незаконним, не обґрунтованим, вважають, що судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянти посилаються на те, що судом не враховано факт наявності документів про їх право на частки приміщення млина та те, що проти цього ніхто із сторін по справі не заперечував.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підлягає відхиленню з таких підстав.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України).
Правом власності, згідно ст. 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.
У ст. 386 ЦК України закріплено основні правові засади захисту права власності в Україні, які базуються на принципі рівності захисту права власності всіх його суб'єктів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачі є власниками майнових паїв на майно, що перебувало у колективній власності КСП ім. Постишева Бердичівського району Житомирської області. Розмір їх паїв визначений у грошовій одиниці та підтверджується майновими сертифікатами, а для ОСОБА_11 - свідоцтвом про право на спадщину (т.1, а.с.15-22).
Вищевказані майнові сертифікати видані за списком, затвердженим зборами співвласників КСП ім. Постишева від 06.02.1999 року. Рішенням виконкому Іванковецької сільської ради №1 від 09.01.2014 року позивачам надано дозвіл на оформлення права власності на майновий пай будівлю млина (а.с.147-148). Проте, останні такого права відповідно до чинного законодавства не оформили, на день порушення спору у суді правоустановчих документів на право власності на млин не мають. Крім того, як вбачається з вищевказаного рішення виконкому, їм був наданий дозвіл на оформлення права власності на млин, який знаходиться за межами населеного пункту, а саме на комплекс будівель і споруд №2 с.Семенівка -будівлю І.Я.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іванковецької сільської ради від 25.07.2007 року 25 інших членів розпайованого КСП ім.Постишева в певних частках набули права власності на нежитлову будівлю, сокового цеху, загальною площею 496,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та 06.08.2007 року уклали договір купівлі-продажу цього приміщення з відповідачем по справі ОСОБА_9 На підставі цього правочину останній набув право власності на вищевказане майно (т.1 а.с. 33,34).
09.08.2007 року ОСОБА_9 уклав договір іпотеки з третьою особою - ПАТ "Укрсоцбанк", предметом іпотеки є будівля- соковий цех під літерою Б-1, загальною площею 496,5 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1 (а. с. 35-36).
Доказів, які б свідчили порушення прав позивачів оскаржуваними правочинами судом не встановлено.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України на сторони покладається обов'язок подати докази на підтвердження чи в спростування обставин, викладених в позові, а також довести перед судом переконливість наданих доказів.
Колегія суддів вважає, що судом досліджені всі докази по справі та їм надана належна оцінка, тому посилання апелянтів на те, що судом не взято до уваги фактичних даних, які містяться у документах наданих суду та мають значення для вирішення справи, є безпідставними. Суд першої інстанції при постановленні рішення по справі дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати позивачів власниками спірного майна та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності до вимог закону, тому рішення суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу відхиляє.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: