Судове рішення #40534385

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2015 року м. Ужгород


Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кондора Р.Ю., Леска В.В., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Великоберезнянського районного суду від 14 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и л а :


У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що шлюб між нею та відповідачем було розірвано рішенням Великоберезнянського районного суду від 22.05.2012 року.

Від шлюбу у них є донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням цього ж суду від 26.03.2013 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_5 в розмірі 605 грн. щомісячно до досягнення повноліття, а рішенням суду від 19.03.2013 року з відповідача на її користь стягнуто 8260 грн. додаткових витрат на навчання неповнолітньої доньки.

Вказувала, що повнолітня дочка навчається на 4-му курсі Ужгородської філії ТОВ Медичний коледж «Монада» на платній основі з денною формою навчання.

Посилаючись на дані обставини та норми сімейного законодавства, просила постановити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти в розмірі 800 грн. на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання; додаткові витрати на навчання у вигляді половини вартості навчання в сумі 8912,50 грн.; майбутні витрати на навчання за 2014 рік в сумі 5200 грн.

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 14 листопада 2014 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на навчання дочки ОСОБА_3 в розмірі 8912,50 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивачка судове рішення не оскаржила.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду в частині задоволення вимог про стягнення додаткових витрат на навчання дочки та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.

Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на її думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника відповідача - ОСОБА_6 та позивача - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Оскільки рішення суду позивач не оскаржив, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на навчання дочки.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на навчання дочки після досягнення нею повноліття.

Проте з таким висновком суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Матеріалами справи встановлено, що шлюб між сторонами було розірвано рішенням Великоберезнянського районного суду від 22.05.2012 року.

Від шлюбу у них є донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дочка навчається на 4-му курсі Ужгородської філії ТОВ Медичний коледж «Монада» на платній основі з денною формою навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 3 ст. 185 СК України).

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України).

Встановлено, що дочка досягла повноліття 30.06.2014 року та з цього моменту обов'язок відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі) - припинився.

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 19.03.2013 року з відповідача на користь ОСОБА_4 стягнуто 8260 грн. додаткових витрат на навчання неповнолітньої доньки. Вказана сума розрахована з вересня 2011 року до моменту ухвалення цього рішення (19.03.2013 року.)

Колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути фактично понесені додаткові витрати за період з 19.03.2013 по 30.06.2014 року у виді половини вартості навчання в розмірі 7617,5 грн.

Так, згідно наданих квитанцій оплата за навчання ОСОБА_5 становила 15235 грн., у тому числі за квітень 2013 року - 1095 грн.; травень 2013 року - 1095 грн.; червень 2013 року -1095; вересень 2013 року - 1195 грн. жовтень 2013 року - 1195 грн.; листопад 2013 року - 1195 грн.; грудень 2013 року - 1195 грн.; січень 2014 року - 1195 грн.; лютий 2014 року - 1195 грн.; березень 2014 року - 1195 грн.; квітень 2014 року - 1195, травень 2014 року - 1195 грн.; червень 2014 року - 1195 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції у частині вирішення вимоги про стягнення додаткових витрат на навчання повнолітньої дочки, відповідно до пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні з викладом резолютивної частини рішення у новій редакції.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.


Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Великоберезнянського районного суду від 14 листопада 2014 року в частині вирішення вимоги про стягнення додаткових витрат на навчання дочки та розподілу судових витрат змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 фактично понесені додаткові витрати за період з 19.03.2013 по 30.06.2014 року на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 7617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 50 коп. та 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація