Справа № 0904/1155/12
Провадження № 22-ц/779/16/2015
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.
секретаря Яковин М.Я.,
з участю: відповідача ОСОБА_2
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 28 серпня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
у жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем з 1991 по 15.07.2009 року ними придбано майно: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1; гараж в АДРЕСА_2; автомобіль "Fiat Scudo"; незавершений будівництвом жилий будинок на земельній ділянці в смт. Більшівці Галицького району; пральну машину "Virpul"; телевізор "LG"; кухонний набір "Ольга"; м'яку частину; комп'ютер. Просила провести поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, зокрема виділивши їй: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», незавершене будівництво на земельній ділянці в смт. Більшівці Галицького району, пральну машину, комп'ютер.
Рішенням Галицького районного суду від 28 серпня 2014 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_6 в порядку поділу спільного майна подружжя у приватну власність: 23/100 ідеальних частин нежитлового приміщення, вартістю (виділеної частки) 81 148 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, придбаного за договором купівлі-продажу від 26.05.2005 року, укладеного між ТОВ «ЗАВИТОК» та ОСОБА_7; незавершений будівництвом житловий будинок в смт. Більшівці Галицького району, вартістю 117 819 грн, а всього майна на суму 198 967 грн.
Виділено ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя у приватну власність: 23/100 ідеальних частин нежитлового приміщення, вартістю (виділеної частки) 81 148 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, придбаного за договором купівлі-продажу від 26.05.2005 року, укладеного між ТОВ «ЗАВИТОК» та ОСОБА_7; гараж для автомобілів, вартістю 69 555,50 грн, що знаходиться в АДРЕСА_2; автомобіль "Fiat Scudo", реєстраційний номер 494 06 ІВ, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, вартістю 47 722 грн; пральну машину "Virpul", вартістю 500 грн; телевізор "LG", вартістю 500 грн; кухонний набір "Ольга", вартістю 800 грн та м'яку частину, вартістю 1000 грн, а всього майна на суму 201 225,50 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1 129,25 грн компенсації різниці вартості виділеного майна. В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не врахував, що для придбання магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» сторони, як подружжя позичили 20 000 доларів США. ОСОБА_6 була присутня при позичанні вказаних коштів та не заперечувала проти цього. Цей магазин сторони придбали з метою підприємницької діяльності, однак 08.04.2009 року шлюб між ними було розірвано, у сторін залишилися боргові зобов'язання та непогашений кредит у ПАТ КБ «ПриватБанк». Усі кредитні борги він погашав сам, джерелом погашення кредиту були доходи, отримані ним вже після розлучення. Судом не враховано і те, що у разі поділу майна, крім речей підлягають поділу також майнові права та обов'язки, тому обов'язок з повернення суми кредиту також повинен був бути поділений між сторонами. З наведених мотивів просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» вартістю 162 296 грн, що знаходиться по АДРЕСА_1
Судове рішення в частині поділу решти спільного майна подружжя не оскаржується.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, представники ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що за час перебування в шлюбі з 15.11.1991 року по 08.04.2009 року сторонами придбано майно: 46/100 ідеальних частин нежитлового приміщення (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»), вартістю 162 296 грн, що знаходиться в АДРЕСА_1; незавершений будівництвом житловий будинок в смт. Більшівці Галицького району, вартістю 117 819 грн; гараж для автомобілів, вартістю 69 555,50 грн, що знаходиться в АДРЕСА_2; автомобіль "Fiat Scudo", реєстраційний номер 494 06 ІВ, вартістю 47 722 грн; пральну машину; телевізор марки "LG"; кухонний набір "Ольга"; м'яку частину; комп'ютер.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції застосував принцип рівності прав кожного з подружжя на майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, виділивши сторонам частини майна, врахувавши їхні вимоги, а також фактичне перебування майна в користуванні кожного із сторін після розірвання шлюбу.
При цьому суд правильно керувався положеннями ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України щодо поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого поділу магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», колегія суддів відхиляє.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони, перебуваючи в шлюбі, за договором купівлі-продажу від 26.05.2005 року, укладеного між ТОВ «ЗАВИТОК» та ОСОБА_7 придбали магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (46/100 ідеальних частин нежитлового приміщення), що знаходиться в АДРЕСА_1. На початку 2007 року між сторонами припинено ведення спільного господарства, вони проживають окремо.
Згідно висновку судової будівельно-технічної товарознавчої експертизи від 10.06.2014 року нежитлове приміщення магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» реально поділити на дві частини після часткового переобладнання та перепланування. Враховуючи, що на час розгляду справи у сторін відсутні дозвільні документи для проведення реконструкції цього приміщення, суд першої інстанції правильно визначив ідеальні частки кожного із сторін та залишив це майно у спільній частковій власності, вірно визначивши вартість цього майна.
Судом вірно не включено у спільне майно сторін боргові зобов'язання відповідача перед іншими кредиторами, оскільки колишнє подружжя не несе відповідальність за борги одного із подружжя, а кредитний договір між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено 19.12.2007 року, тобто після припинення ведення спільного господарства сторонами та придбання магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.
Договір, укладений одним із подружжя, за яким майно використане не на задоволення потреб сім'ї, а на інші потреби, не створює обов'язків для іншого з подружжя.
За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних доказів про наявність боргів подружжя матеріали справи не містять.
Відповідачу виділено судом в порядку поділу спільного майна подружжя у власність 23/100 ідеальних частин магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1».
За будь-яких обставин врахування на користь одного з подружжя частки коштів, сплачених за борговими зобов'язаннями із передачею другому із подружжя у власність магазину, не є поділом майна відповідно до ч. 4 ст. 65, ст. ст. 70, 71 СК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, судом всебічно, повно й об'єктивно з'ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Галицького районного суду від 28 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Малєєв А.Ю.
Меленко О.Є.