УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2015 року Справа № 876/11204/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень, поновлення в органах внутрішніх справ, -
В С Т А Н О В И Л А:
15.04.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням доповнень, просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №744 від 29.06.2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДАІ та УДАІ ГУМВС України у Львівській області» в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №216 о/с від 15.07.2010 року «По особовому складу» в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1, начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни); поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ, залишивши перебувати у розпорядженні Головного управління внутрішніх справ України у Львівській області, згідно наказу №78 о/с від 01.04.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом від 01.04.2010 року №78 о/с та №216 о/с від 15.07.2010 року його притягнено до відповідальності двічі.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України №744 від 29.06.2010 року винесений на підставі висновків службового розслідування, котрі спростовуються вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 року, ухваленого стосовно позивача, та котрий набрав законної сили.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014р. в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив дану постанову з підстав неповного з'ясовання обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновок службового розслідування не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки під час здійснення ним посадових обов'язків не вчинялося жодних дій, які б вказували на невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.
Діяльність Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВСУ у Львівській області забезпечувалась і забезпечується штатом працівників, конкретні обов'язки яких передбачені посадовими інструкціями, з якими вини ознайомлені під розпис.
Зокрема, прийом та друкування заяв осіб, що звернулись за реєстрацією, перереєстрацією та зняттям з обліку транспортних засобів, згідно посадових інструкцій, здійснювали паспортисти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Перевірка сплати особами необхідних платежів, в тому числі податку з власників транспортних засобів, повноти поданих документів, згідно посадових інструкцій, здійснювалася спеціалістами (фахівцями) ВРЕР ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10
Належне прийняття документів, належна ідентифікація осіб власників під час реєстрації, перереєстрації та знятті з обліку транспортних засобів, збір матеріалів про сплату їх власниками передбачених законодавством податків та зборів, відповідальне ставлення до перевірки документів, що надходили з митних органів відноситься до безпосередніх посадових обов'язків паспортистів та фахівців (спеціалістів) ВРЕР.
Процесуально правову оцінку належності виконання посадових обов'язків паспортистами та фахівцями (спеціалістами) ВРЕР надав старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області, який постановою від 20.02.2012р. на підставі п.2 ст.6 КПК України відмовив у порушенні кримінальної справи щодо працівників Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.364 КК України.
Вважає, що оскільки в діях працівників Львівського ВРЕР немає ознак протиправності, відсутні будь-які підстави стверджувати про не здійснення керівником контролю за діяльністю та обліково-реєстраційною дисципліною.
Крім цього, Шевченківським районним судом м.Львова, про що вказано у вироку від 01.07.2013р. не встановлений факт дачі будь-яких вказівок з боку позивача, висловлювання ним погроз чи примушування до здійснення незаконних дій під час проведення операцій по реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів без сплати податку з власників транспортних засобів, тому у цій частині він Шевченківським районним судом м.Львова виправданий.
Таким чином, висновки службового розслідування стосовно грубих порушень вимог Постанови КМУ №1371 від 23.12.09р., окремих статтей «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМУ №1388 від 07.09.98р. спростовуються приведеними процесуальними рішеннями.
Службовим розслідуванням не було встановлено будь-яких порушень, пов'язаних з не поданням в органи державної податкової служби інформації щодо реєстрації транспортних засобів, у зв'язку з чим дана обставина не була підставою винесення оскаржуваного наказу.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Вказана форма затверджена лише 23.12.2010р. наказом ДПА України №995 «Про затвердження норм повідомлень про зареєстровані та зняті з обліку транспортні засоби, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів».
У період виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 з лютого 2008р. по березень 2010 року не існувало розробленої і затвердженої форми подання інформації податковим органам, відтак будь-яка відповідальність з цього приводу не може наступати.
З огляду на це, про дану обставину не вказувалось у матеріалах службового розслідування.
Твердження членів комісії, викладені у висновку службового розслідування про безпідставну видачу протягом 2009-2010 років 703 посвідчень водіїв іноземним громадянам спростовує наступним.
Відповідно до п.17 Постанови КМУ №340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом» (в редакції від 20.05.2009р.), зміни тексту якої не були враховані комісією МВС при проведенні службового розслідування, іспити, необхідні для одержання посвідчення водія, складають у місцевих реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції тільки ті особи, місце проживання яких зареєстроване на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
З ксерокопій паспортів громадян Республіки Польща, які містяться в матеріалах особових справ, вбачається, що усі громадяни Республіки Польща, рішення про допуск до здачі іспитів яких прийнято позивачем, були зареєстровані на території м.Львова та Пустомитівського району, що обслуговуються Львівським ВРЕР УДАІ ГУМВСУ у Львівській області.
У зв'язку з цим посвідчення водіїв іноземним громадянам протягом 2009-2010 років були видані у відповідності до вимог Постанови КМУ і у цій частині державний обвинувач постановою від 12.12.2012р. відмовився від обвинувачення позивача, як зайво інкримінованого.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.03.2010 року на ім'я начальника ГУМВС України у Львівській області позивачем подано рапорт про звільнення позивача з займаної ним посади начальника Львівського ВРЕР за власним бажанням.
Згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області від 01.04.2010 року №78 о/с ОСОБА_1 був увільнений від посади начальника Львівського відділу реєстраційного-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВС, залишивши його в розпорядженні ГУМВС, з 31.03.2010 року.
Висновком службового розслідування за результатами перевірки діяльності Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області від 11.06.2013 року, встановлено грубе порушення позивачем ст.5 Закону України «Про міліцію», ст.ст.1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року №1371, п.п.1, 4, ст.ст.8, 22, 28, 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року, що виразилось в таких діях позивача, як в неналежному прийнятті документів, ідентифікації осіб власників під час реєстрації, перереєстрації та знятті з обліку транспортних засобів, незібрані матеріалів про сплату їх власниками передбачених законодавством податків та зборів, безвідповідальному ставленні до перевірки документів, що надходили з митних органів, за відсутність контролю за діяльністю та обліково-реєстраційною дисципліною особового складу, за що позивача службова комісія вважає, слід звільнити з органів внутрішніх справ.
Серед інших фактичних обставин висновком службового розслідування, зокрема встановлено, що протягом 2009-2010 років видано 703 посвідчення водія іноземним громадянам, які не проживають на території України, а також 58 посвідчень особам, які зареєстровані на території інших адміністративно-територіальних одиниць України.
Наказом МВС України від 29.06.2010 року №744 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ДДАІ та УДАІ ГУМВС України у Львівській області" позивач звільнений з органів внутрішніх справ.
Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 15.07.2010 року № 216 о/с "По особовому складу" відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил за п.64 "є" (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_13 /М-064734/, який перебуває у розпорядженні ГУМВС, з 15.07.2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ було накладено на позивача з дотриманням порядку та строків накладення дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Як вбачається з вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 01.07.2013 року у кримінальній справі №1-233/11, позивача засуджено за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.365 КК України, ч.2 ст.367 КК України, оскільки позивач, працюючи відповідно до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області №72о/с від 12.02.2008 року на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, виконуючи функції представника влади - працівника правоохоронного органу, маючи спеціальне звання підполковника міліції, будучи службовою особою, уповноваженою, згідно із функціональними обов'язками, затвердженими начальником УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області, здійснювати загальне керівництво відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи, приймати рішення з питань допуску громадян до іспитів та одержання посвідчень водія відповідної категорії, контролювати за якістю підготовки кандидатів у водії, а також, будучи у відповідності до ст.ст.5, 20 Закону України «Про міліцію» зобов'язаним виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом, при виконанні покладених обов'язків керуватися тільки законом та діяти в його межах, достовірно знаючи, що згідно «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, в редакції, яка діяла до 20.05.2009 року, екзамени на одержання посвідчення водія приймаються місцевими реєстраційно-екзаменаційними підрозділами Державтоінспекції тільки від осіб, які проживають в даній місцевості, а в редакції, яка діяла після 20.05.2009 року, такі іспити складають у місцевих реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції тільки ті особи, місце проживання яких зареєстроване на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що рішення про допуск до складання іспитів осіб, які проживають чи місце проживання яких зареєстроване на території інших адміністративно-територіальних одиниць або в іншій державі, можуть приймати керівники управлінь (відділів) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, протягом 2008-2010 років, приймав до розгляду заяви про складання іспитів, необхідних для одержання посвідчення водія, вчиняв резолюції на них та приймав рішення про допуск до складання іспитів осіб, які проживають та місце проживання яких зареєстроване в інших адміністративно-територіальних одиницях України.
Таким чином, вироком підтверджується встановлені обставини, що викладені у висновку службового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно ч. 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Щодо факту видачі 703-х посвідчень водія іноземним громадянам, то позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів спростування даних обставин.
Не подання в органи державної податкової служби інформації щодо реєстрації транспортних засобів, то зазначені дії позивача, Шевченківським районним судом м.Львова перекваліфіковано на ч.2 ст.367 КАС України (службова недбалість).
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160, 195 - 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014р. по справі №813/3030/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
А.Р.Курилець