Справа № 201/6621/13к

Провадження № - 1кп/201/80/2015

УХВАЛА

21 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Антонюк О.А., суддів Черновського Г.В. і Ткаченко Н.В., за участі секретаря судового засідання Кодріної О.О. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 22013040000000057 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України,

В підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Струков Є.О.

обвинувачені ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисники ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, заявивши про відсутність перешкод, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, в тому числі, про відсутність підстав про закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору та направлення його відповідному суду для визначення підсудності.

Захисник ОСОБА_4 просила повернути обвинувальний акт так як підозра не відповідає обвинувальному акту, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення по ч. 3 ст. 364 КК України, яка декриміналізована, в обвинувальному акті не має підпису прокурора.

Інші захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника та просили повернути обвинувальний акт прокурору.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України з наступних підстав.

Частиною другою статті 291 КПК України, передбачено, що обвинувальний акт має обов'язково містити анкетні відомості кожного з обвинувачених (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), при цьому, перелік зазначених відомостей згідно із законом є вичерпним.

Однак, в порушення вимог вищезазначеної статті кримінального процесуального закону, прокурором у наданому суду обвинувальному акті зазначено більше відомостей щодо осіб обвинувачених, ніж передбачено вищезазначеною статтею кримінального процесуального закону, які повинні встановлюватися судом виключно під час судового розгляду кримінального провадження.

Частиною другою статті 291 КПК України, передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Однак обвинувальний акт не відповідає вищезазначеним вимогам.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що в період з 01.10.2012 р. по 01.03.2013 р. невстановленій слідством особі стало відомо про те, що неповнолітній на ім'я ОСОБА_9 (особа 2) запропонував ОСОБА_8 зустрітись у м. Дніпропетровську 03.03.2013 р. для вступу у статеві зносини. Далі в обвинувальному акті вказано, що невстановлена слідством особа і ОСОБА_2 вирішили схилити ОСОБА_9 до запрошення ОСОБА_8 у м. Дніпропетровськ для вступу у статеві зносини, завідомо сприймаючи цю мету як вигаданий привід, але не повідомляючи ОСОБА_9 про те, що привід є вигаданим.

Крім того, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_9 (особа 2) не було повідомлено про наявність плану злочинних дій, в той же час ОСОБА_9 (особа 2) супроводив ОСОБА_8 за межі ТРЦ "Караван" до проїжджої частини начебто з метою очікування таксі із завідомою метою створення умов для незаконного викрадення ОСОБА_8 ОСОБА_2 і невстановленою особою 1, що говорить про обізнаність ОСОБА_9 (особа 2) про злочинний план.

Таким чином, обвинувальний акт містить в собі суперечності у викладені фактичних обставин кримінального правопорушення.

Більш того, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 у строк до 02.03.2013 р. створив організовану групу у складі невстановленої особи, ОСОБА_4, ОСОБА_3, об'єднану єдиним планом злочинних дій, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату шляхом вчинення тяжкого і особливо тяжкого корисливих злочинів, однак в обвинувальному акті не вказані ознаки стійкості об'єднання вказаної групи для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, що є обов'язковою складовою організованої групи згідно ч. 3 ст. 28 КК України.

Враховуючи вищевикладене та те, що вказані порушення перешкоджають суду призначити судовий розгляд кримінального провадження, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України, прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.

На виконання вимог ст. 331 КПК України судом було поставлено питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Прокурор просив продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою.

Захисниками обвинувачених були заявлені клопотання про зміну останнім запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м'який його вид, обґрунтовуючи які, захисники послалися на відсутність на даний час ризиків, які б свідчили про доцільність подальшого тримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, міцність соціальних зв'язків останніх та стан їх здоров'я. Обвинувачені повністю підтримали заявлені клопотання та також просили змінити їм запобіжний захід з тримання під вартою на менш суворий.

Вислухавши заявлені клопотання та думки учасників судового провадження щодо останнього, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішуючи по суті питання доцільності продовження строку обвинувачених під вартою, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися у попередніх рішеннях суду при вирішенні питання про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились, оскільки обвинувачені продовжують обвинувачуватися у вчиненні тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, усі троє обвинувачених не мають постійного місця проживання на території м. Дніпропетровська, судове провадження судом не розпочиналось, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, останні мають можливість незаконно вплинути на свідків та інших учасників кримінального провадження та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що з урахуванням обставин, визначених у ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість зміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою закінчується, при цьому, підстав для його зміни або скасування не вбачається, суд, керуючись вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, вважає за необхідне продовжити останнім строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час, продовжуючи обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховуючи, що інкриміновані останнім діяння пов'язані із застосуванням насильства та погрозою вбивства потерпілого, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати обвинуваченим розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 371-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 16 березня 2015 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою є 16 березня 2015 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Апеляційного суду Дніпропетровскьої області протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, а сторонами кримінального провадження, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Головуючий-суддя: О.А. Антонюк

Суддя: Н.В. Ткаченко

Суддя: Г.В. Черновськой