760/20274/14-ц

2-6175/14

Солом'янський районний суд м. києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Е.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з серпня 2012 року, від цього часу сторони не ведуть спільне господарство, спору з приводу майна не мають. Позивач зазначає, що незважаючи на народження дитини 05 січня 2011 року сторонам за час шлюбу не вдалося створити сім`ю, оскільки відповідач ставив свої інтереси вище своїх, проявляв до неї неповагу. Через несумісність характерів у сторін під час сумісного проживання постійно виникали сварки (а.с.3-5)

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала дві заяви про розгляд справи за її відсутності, зокрема, в останній наголосила на тому, що підтримує позовні вимоги. Окремо зазначила, що під час спілкування із відповідачем останній запевнив її, що всіляко буде затягувати вирішення справи за її позовом до нього про розірвання шлюбу, натомість вона категорично наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем (а.с.29, 46-47)

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові. Окремо зазначив, що позиція позивача така, що оскільки шлюбні відносини припинені з серпня 2012 року, ніяких стосунків сторони не підтримують, шлюб залишається шлюбом лише на папері.

Відповідач та його представник під час розгляду справи змінювали свою позицію по справі. Так, спочатку відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначав, що має бажання зберегти сім`ю, а потім звернувся до суду із заявою, в якій визнав позов, просив шлюб розірвати як на тому наполягає позивач, стверджував, що дійсно сторони з серпня 2012 року фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, натомість стверджував, що його бажання тепер розірвати шлюб з позивачем обґрунтовано її подружньою зрадою і просив саме цю причину розірвання шлюбу зазначити у відповідному рішенні суду (а.с.45)

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Так, відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В свою чергу, згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України, якою, зокрема, передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві (а.с.48), від якого народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.7)

Судовим розглядом встановлено і не заперечується сторонами, що фактично шлюбно-сімейні відносини припинилися в серпні 2012 року внаслідок їх поступового погіршення і несумісності інтересів. З цього часу сторони не проживають разом та не ведуть спільне господарство. Спільна дитина проживає із матір`ю.

Ухвалою суду від 14.10.2014 року судом було вжито заходів для примирення подружжя, враховуючи думку відповідача на початку розгляду справи і зважаючи на те, що сторони мають спільну малолітню дитину, проте сторонами не заперечувалося, що примиритися не вдалося. Пояснення сторін свідчать про те, що подальше спільне життя один з одним вони не бачать, наміру відновлювати спільне життя за спливом двох з половиною років бажання не мають.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що сторони вже тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, не мають намір відновлювати сім'ю, будь-яких питань, які б могли перешкодити розірвати даний шлюб перед судом не порушували. За таких обставин суд приходить до висновку про те, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається і шлюб між ними має бути розірваний.

Щодо вимоги відповідача зазначити в рішенні суду в якості причини розірвання шлюбу подружню зраду позивача, то суд кваліфікує її такою, як не заслуговує на увагу. Як викладено судом вище, саме на сторони покладений обов`язок доказувати ті чи інші обставини, на яких вони ґрунтують свої вимоги чи заперечення. Більше того, зважаючи на мінливість позиції відповідача протягом розгляду справи суд вважає зазначену вимогу взагалі неспроможною.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 30, 60, 61, 215 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 01.09.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1191.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.С. Кицюк