Справа № 758/11086/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» про зобов'язання здійснити дії, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про зобов'язання здійснити дії, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.06.2014 року ОСОБА_2 у відділенні № 38 ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Донецька уклав на користь ОСОБА_1 Договір № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» на суму 2 265, 00 Євро, згідно умов якого третя особа набуває права Вкладника з часу пред'явлення нею до Банку першої вимоги, що оформляється шляхом укладення між Банком та Третьою особою Додаткового договору.

Зазначають, що 18.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася до відділення № 38 ПАТ «КБ «Актив-Банк» в м. Донецьк для оформлення Додаткової угоди між нею та Банком і переведення прав Вкладника, однак Банком цього зроблено не було.

Посилаються на те, що в подальшому ОСОБА_1 неодноразово приходила до відділення ПАТ «КБ «Актив-Банк», а також подавала заяви з вимогою оформити Додаткову угоду, які залишилися без розгляду та задоволення.

Звертають увагу суду на те, що таким чином відповідно до умов п. 1.3. Договору № ДФО-38-181369 від 17.06.2014 року ОСОБА_1 здійснила всі необхідні дії для набуття прав Вкладника за даним Договором, а Банк своїх зобов'язань за Договором не виконав та до даного часу не уклав із останньою Додаткової угоди.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 525, 256, 610, 1058, 1066, 1074 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 1, 4, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звертаються з даним позовом до суду та просять визнати дії відповідача з не оформлення права на вклад третій особі по її заяві відповідно до п. 1.3. (Додаткові умови) Договору від 17.06.2014 року № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий», протиправними та зобов'язати відповідача оформити Додаткову угоду, відповідно до п.1.3. (Додаткові умови) Договору від 17.06.2014 року № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий», по переведенню прав вкладника на ОСОБА_1 на всю суму вкладу і процентів.

Позивачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, до суду надали заяви згідно яких просять справу розглядати за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, до суду надійшли заперечення проти позову в яких посилаються на те, що 12.06.2014 року Постановою правління Національного банку України № 349/БТ та Постановою правління Національного банку України 26 червня 2014 року №382/БТ, в зв'язку з віднесенням ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» до категорії проблемних, були встановлені обмеження в діяльності Банку в тому числі, зупинено в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» здійснення таких операцій: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валюті тощо; відкриття поточних рахунків фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків відкритих у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК». І оскільки зазначенні обмеження встановлені Національним банком України не дозволяли ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» укласти Додатковий договір до Депозитного договору, то позивач-1 не набув права Вкладника.

Також звертають увагу суду на те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 року № 545 «Про віднесення ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладу фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 року № 79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК», згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» строком на 3 місяці, а саме з 03.09.2014 року по 03. 12.2014 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 03.12.2014 року було продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК». Виплати коштів вкладникам будуть здійснюватися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за процедурою визначеною спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку неможливе під час тимчасової адміністрації. На підставі вищевикладеного просять справу розглянути без участі представника банку та відмовити позивачам в задоволенні їх позову.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.06.2014 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» на користь ОСОБА_1 (а.с. 4).

Як вбачається зі змісту умов зазначеного Договору, сторони в ньому дійшли згоди про наступне: Банк відкриває Вкладнику депозитний рахунок № 26308500102162 (валюта - євро) та приймає на нього грошові кошти у сумі 2 265, 00 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять євро 00 євро центів) євро на умовах визначених цим Договором. Вклад вноситься на строк 3 місяці, з 17.06.2014 року до 17.09.2014 року. Днем повернення Вкладу є 17.09.2014 року. Процентна ставка, процентів річних - 8, 5. Третя особа набуває права Вкладника з часу пред'явлення нею до Банку першої вимоги, що оформляється шляхом укладення між Банком та Третьою особою Додаткового договору до цього Договору. До набуття Третьою особою, прав Вкладника ці права належать Вкладнику.

Суд проаналізувавши характер правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання норм Параграфа 3 Глави 71 ЦК України «Банківський вклад», ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а також до них підлягають застосуванню норми ЗУ «Про захист права споживачів», оскільки позивач в даному випадку є споживачем послуг, які надаються відповідачем в сфері фінансових послуг.

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вже зазначалося вище судом встановлено, що 17.06.2014 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» на користь ОСОБА_1.

Статті 1058, 1059 ЦК України визначають, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Дослідивши зміст Договору № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий», суд приходить до висновку, що сторони відповідно до вимог ст.ст. 205, 207, 208, 639, 1059 ЦК України уклали його у належній формі, та досягнули згоди з усіх його істотних умов в тому вигляді в якому вони відображені в тексті зазначеного договору, про що засвідчили своїми підписами під ним, факт внесення Вкладником коштів на депозитний рахунок підтверджується належними доказами, а саме Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 1 від 17.06.2014 року (а.с. 5), у зв'язку з чим він вважається укладеним та підлягає виконанню сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні, Договір № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» був укладений позивачем ОСОБА_2 на користь третьої особи, а саме позивачки по справі ОСОБА_1

Згідно ст. 1063 ЦК України, фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Як вбачається з п. 1.3. укладеного між сторонами Договору (Додаткові умови), Третя особа набуває права Вкладника з часу пред'явлення нею до Банку першої вимоги, що оформляється шляхом укладення між Банком та Третьою особою Додаткового договору до цього Договору. До набуття Третьою особою, прав Вкладника ці права належать Вкладнику.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання п. 1.3 зазначеного Договору, 10.09.2014 року звернулася до ПАТ «КБ «Актив-Банк» із заявою про переведення на себе прав Вкладника, яка отримана Банком 15.09.2014 року і саме дана дата є днем коли у Банку виник обов'язок укласти Додатковий договір до Договору № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 17.06.2014 року (а.с. 7).

Суд не приймає до уваги її посилання на ту обставину, що вона 18.06.2014 року, а також в подальшому з 18 до 30 червня 2014 року неодноразово зверталася до банку з проханням переведення на неї права Вкладника, оскільки зазначені обставини в порушення ст.ст. 10, 60 ЦПК України не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, якими виходячи з особливостей предмету спору, є саме письмові докази.

Так само суд не може взяти до уваги подану 02.07.2014 року на адресу Банку заяву ОСОБА_2 з проханням виконати умови Договору в частині переведення прав Вкладника, оскільки останній виходячи з вимог ст. 1063 ЦК України та умов Договору, не наділений таким правом.

Статті 526, 525 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 612, 614 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося вище, відповідачем заява позивачки ОСОБА_1 про переведення права Вкладника була отримана 15.09.2014 року і саме з даної дати у Банку виник обов'язок, відповідно до ст. 1063 ЦК України та п. 1.3 Договору № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 17.06.2014 року, укласти до нього Додатковий договір про переведення прав вкладника.

Судом встановлено, а відповідачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору, останнім не було виконано свого обов'язку та не укладено Додатковий договір про переведення прав вкладника.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором. Останнім не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, що в свою чергу слугувало б підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Суд не приймає до уваги, як підставу для відмови в задоволенні позову позивачів, посилання відповідача на те, що 12.06.2014 року Постановою правління Національного банку України № 349/БТ та Постановою правління Національного банку України 26 червня 2014 року №382/БТ, в зв'язку з віднесенням ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» до категорії проблемних, були встановлені обмеження в діяльності Банку в тому числі, зупинено в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» здійснення таких операцій: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб у національній та іноземній валюті тощо; відкриття поточних рахунків фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків відкритих у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК». З 03.09.2014 в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строком на 3 місяці, а саме з 03.09.2014 року по 03.12.2014 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 03.12.2014 року було продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК», а тому на думку відповідачів оскільки зазначені обмеження встановлені Національним банком України не дозволяли ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» укласти Додатковий договір до Депозитного договору, то позивач-1 не набув права Вкладника і виплати коштів вкладникам будуть здійснюватися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за процедурою визначеною спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку в іншому порядку неможливе під час тимчасової адміністрації.

Судом встановлено, що дійсно 12.06.2014 року Правлінням Національного Банку України було винесено Постанову № 349/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» до категорії проблемним», якою установлено для ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» певні обмеження в його діяльності, зокрема: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб за діючим рахункам (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах здійснювати в межах сукупної заборгованості перед фізичними особами, що виникла на кінець дня дати прийняття цієї постанови; не здійснювати відкриття вкладних (депозитних) рахунків (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) та поточних рахунків фізичним особам….. та ін.. (а.с. 47-50)

26.06.2014 року Правлінням Національного Банку України винесено Постанову № 382/БТ про внесення змін до Постанови № 349/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» до категорії проблемним», якою установлено для ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК», якою зупинено у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» здійснення таких операцій, зокрема: залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах….; відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам) та ін.. (а.с. 51)

02.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладу фізичних осіб прийнято Рішення № 79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК», згідно з яким в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.09.2014 року по 03.12.2014 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 134 від 03.12.2014 року було продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» на один місяць, а саме до 30.12.2014 року включно (а.с. 45-46).

Стаття 1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Проаналізувавши зміст вищезазначених Постанов Правління Національного Банку України та норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в сукупності з іншими нормами чинного законодавства України з врахуванням тих правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що обмеження встановленні Постановами Правління Національного Банку України, а також ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть поширюватись на позовні вимоги позивачів, оскільки позивачі не ставлять питання про відкриття будь-яких рахунків в Банку, внесення коштів або примусового стягнення коштів та майна банку, а ставлять питання про зобов'язання відповідача виконати належним чином умови уже укладеного між ними Договору (немайнова вимога) шляхом укладення Додаткового договору до Договору № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 17.06.2014 року.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже зазначалося вище, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми ЗУ «Про захист права споживачів», оскільки позивачі в даному випадку є споживачами послуг, які надаються відповідачем в сфері фінансових послуг.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Верховний Суд України в своєму Листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» значив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

З врахуванням тієї обставини, що судом встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 17.06.2014 року, суд вважає позовні вимоги позивачів в частині зобов'язання відповідача виконати п. 1.3. зазначеного Договору, доведеними, а обраний спосіб захисту порушеного права таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права, а тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивачів про визнання дій відповідача протиправними, то вони задоволенню не підлягають, оскільки зазначений спосіб захисту порушеного права не відповідає характеру правовідносин, які склалися між сторонами (договірні відносини).

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статті 10, 11, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачів знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні, з підстав та в частині зазначеній вище, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн., оскільки позивачі звільнені від його сплати, відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 626, 629, 636, 1058, 1059, 1060, 1063, 1068 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року № 516, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк», код ЄДРПОУ 26253000 виконати Додаткові умови, визначені пунктом 1.3 Договору № ДФО-38-181369 строкового вкладу «Актив прибутковий» від 17.06.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_2.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», код ЄДРПОУ 26253000 на користь держави судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко