ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № 5011-15/16741-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року

у справі господарського суду № 5011-15/16741-2012 міста Києва

за заявою ТОВ "Енергопак"

до ПАТ "Завод "Континент"

провизнання банкрутом

ліквідаторВинниченко Ю.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві: не з'явилися,

ТОВ "Енергопак":Кудрицький Р.П. (довіреність від 10.02.2014 року),

ПАТ "Завод "Континент":не з'явилися,

ПАТ "Промінвестбанк":Рожко В.В. (довіреність №09-32/981 від 05.08.2013 року),

ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ": Рожко В.В. (довіреність №298 від 10.12.2014 року).

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2012 року порушено провадження у справі №5011-15/16741-2012 про банкрутство ПАТ "Завод "Континент" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Енергопак" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника (том 1, а.с. 1 - 3).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 17.01.2013 року, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 676 967, 14 грн.; зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази чого надати суду; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку С.В. (том 2, а.с. 8 - 12, 26 - 27).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 09.07.2013 року), за результатами розгляду справи у попередньому засіданні, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами таких кредиторів: ПАТ "Сведбанк" на суму 1 788 955, 48 грн., з яких 1 597 133, 74 грн. - вимоги першої черги, 191 821, 74 грн. - вимоги шостої черги; Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку на суму 929 763, 87 грн., з яких 878 818, 83 грн. вимоги першої черги, 15 791, 04 грн. вимоги шостої черги; ЗАТ "Корпорація Літа" на суму 7 936 297 грн.; ДПІ у Солом'янському районі міста Києва на суму 83 511, 43 грн., з яких 56 971, 96 грн. вимоги третьої черги, 26 539, 47 грн. вимоги шостої черги; Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області на суму 107 296, 21 грн., з яких 97 436, 34 грн. вимоги третьої черги, 9 859, 87 грн. - вимоги шостої черги; Апостолівського районного центру зайнятості на суму 4 403, 62 грн. - вимоги другої черги; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві на суму 3 181, 74 грн. як вимоги другої черги; ТОВ "Енергопак" на суму 7 054 791, 48 грн. - вимоги четвертої черги; ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 12 627 269, 04 грн., з яких 12 022 499, 40 грн. вимоги першої черги, 604 769, 64 грн. вимоги шостої черги (том 5, а.с. 123 - 137, том 7, а.с. 32 - 33).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року ухвалу попереднього судового засідання від 09.04.2013 року в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишено без змін, а в частині визнання ТОВ "Енергопак" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 2 964 816, 35 грн. - скасовано, в частині розгляду решти вимог ТОВ "Енергопак" ухвалу попереднього судового засідання залишено без змін; зобов'язано розпорядника майна Швачку С.В. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави, згідно переліку (том 7, а.с. 17 - 28).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" скасовано, відмовлено ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" у визнанні грошових вимог до боржника на суму 12 627 269, 04 грн., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Енергопак" до боржника на суму 2 964 816, 35 грн. скасовано, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року в частині визнання ТОВ "Енергопак" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 7 054 791, 48 грн. - залишено в силі (том 7, а.с. 152 - 161).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2014 року припинено повноваження розпорядника майна боржника Швачки С.В., призначено розпорядником майна у даній справі арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. (том 8, а.с. 28 - 30).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014 року продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Винниченка Ю.В. на два місяці (том 8, а.с. 129 - 131).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Винниченка Ю.В.; введено процедуру санації боржника; керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., якого зобов'язано впродовж трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який відповідатиме вимогам статті 18 Закону про банкрутство, та надати суду докази його розгляду зборами кредиторів боржника у чотирьохмісячний строк з дня винесення цієї ухвали (том 8, а.с. 191 - 195).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 року скасовано за нововиявленими обставинами Постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" до боржника, постанову апеляційного суду від 23.07.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 09.04.2013 року в частині визнання ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 12 627 269, 04 грн. залишено без змін (том 8, а.с. 285 - 289).

Постановою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року (суддя Омельченко Л.В.) припинено процедуру санації боржника та повноважень керуючого санацією Винниченка Ю.В.; визнано боржника банкрутом; скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, постановлено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.; постановлено здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора банкрута у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх визнання або відхилення у встановлено порядку; господарську діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань постановлено вважати таким, що настав з 29.09.2014 року; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 29.09.2014 року; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 29.09.2014 року; зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора в межах строку ліквідаційної процедури (том 9, а.с. 148 - 154).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Соломянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, як один із конкурсних кредиторів боржника (далі - скаржник), звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 29.09.2014 року, провадження у справі припинити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року (колегія суддів: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу податкової інспекції залишено без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі - без змін (том 9, а.с. 210 - 219).

Не погоджуючись з винесеними постановами, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 18.11.2014 року та постанову суду першої інстанції від 29.09.2014 року, провадження у справі припинити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, статей 4, 20, 41, 78, 102 Податкового кодексу України, статей 1, 11 Закону про банкрутство, статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За твердженням заявника касаційної скарги, введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство унеможливлює проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки боржника з метою визначення обсягу його податкової заборгованості та порушує права податкової інспекції як органу доходів і зборів, уповноваженого на здійснення контролю за порядком справляння податків і зборів до бюджету.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 18.11.2014 року та постанову суду першої інстанції від 29.09.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ТОВ "Енергопак" - Кудрицького Р.П., а також представника ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" - Рожка В.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника; ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Частиною 1 статті 18 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, визначено обов'язок керуючого санацією подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, до компетенції комітету кредиторів віднесено прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, після введення щодо боржника процедури санації ухвалою господарського суду від 19.05.2014 року, Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 року скасовано за нововиявленими обставинами Постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", а постанову апеляційного суду від 23.07.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 09.04.2013 року в частині визнання ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 12 627 269, 04 грн. залишено без змін (том 8, а.с. 191 - 195, а.с. 285 - 289).

Відтак, як встановили суди, загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами (пасив) збільшилася більш як на 12,5 млн. грн., у зв'язку з чим ТОВ "Асканія-Сервіс" відмовилося від участі в процедурі санації боржника в якості інвестора, про що направило на адресу комітету кредиторів лист від 23.09.2014 року (том 9, а.с. 77 - 79).

Зазначене стало підставою для відхилення комітетом кредиторів поданого керуючим санацією Винниченком Ю.В. плану санації боржника та прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., про що складено протокол №4 засідання комітету кредиторів від 23.09.2014 року (у складі комітету кредиторів, обраного на засіданні зборів кредиторів від 18.02.2014 року) (том 9, а.с. 72 - 76, том 8, а.с. 42 - 47).

Також, суди встановили, що 26.09.2014 року керуючий санацією боржника Винниченко Ю.В. скликав збори кредиторів, в ході яких було відхилено план санації боржника у зв'язку з відмовою інвестора від участі в процедурі санації у даній справі про банкрутство, а також виведено зі складу комітету кредиторів ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та сформовано новий склад комітету кредиторів боржника у кількості чотирьох членів: ТОВ "Енергопак" (голова комітету кредиторів), ТОВ "Компанія управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", ПАТ "Промінвестбанк" та ЗАТ "Корпорація Літа" (том 9, а.с. 42 - 51).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.09.2014 року представник голови комітету кредиторів боржника Кудрицький Р.П. звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення процедури санації ПАТ "Завод "Континент", визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., обґрунтоване прийняттям відповідного рішення комітетом кредиторів боржника в межах його компетенції згідно з частиною 8 статті 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року (том 9, а.с. 60 - 76).

З огляду на встановлене та враховуючи те, що станом на 29.09.2014 року жодних заперечень щодо правомірності прийнятого комітетом кредиторів рішення про перехід до ліквідаційної процедури боржника від учасників провадження у справі не надходило, матеріалами справи не підтверджується наявність підстав, які б перешкоджали можливості визнання боржника банкрутом, а запропонована комітетом кредиторів кандидатура арбітражного керуючого Винниченка Ю.В., який надав згоду на участь у даній справі, відповідає вимогам законодавства про банкрутство, суд першої інстанції прийняв рішення про введення щодо боржника ліквідаційної процедури та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Винниченка Ю.В.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд повністю погодився з висновками суду першої інстанції та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом від 29.09.2014 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводів податкової інспекції про те, що визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури порушує права органу доходів і зборів на проведення податкової перевірки боржника на предмет правильності нарахування та сплати ним податкових платежів та зазначив, що скаржник, як контролюючий орган, вправі звернутися до ліквідатора банкрута та провести документальну позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість для проведення зазначеної перевірки боржника - оскаржити дії ліквідатора в судовому порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає про дотримання судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Доводи скаржника (контролюючого органу) про те, що визнання боржника банкрутом перешкоджає податковій інспекції у можливості вжити заходів щодо перевірки наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, є необґрунтованими, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним) виконанням контролюючими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для відмови у визнанні боржника банкрутом за наявності об'єктивних підстав відповідно до Закону про банкрутство.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що заявника касаційної скарги було належно повідомлено про порушення щодо боржника справи про банкрутство шляхом персонального надіслання йому копії ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.11.2012 року (том 1, а.с. 3) і станом на момент прийняття оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом від 29.09.2014 року в органу доходів і зборів було достатньо часу для того, щоб провести документальну позапланову виїзну перевірку боржника при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає про можливість, відповідно до статей 77 - 79 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, положення якого застосовуються в ході процедури ліквідації банкрута, укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури боржника за рішенням комітету кредиторів та ліквідатора боржника та за наявності реального інвестора, запропонованого скаржником.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень касаційного суду згідно положень статей 1115, 1117 ГПК України, погоджується з правильністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає правових підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року та постанови господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-15/16741-2012, а доводи органу доходів і зборів вважає такими, що не спростовують висновків судів за змістом оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року та постанову господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі №5011-15/16741-2012 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський