МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Кіровоградської області
Справа № 392/2375/14-ц
2/392/48/15
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2015 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючої - судді Бугайченко Т.А., при секретарі Кісіль О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска справу за позовом Кредитної спілки "Гаранта -Л.К." до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу по кредитному договору,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути на користь Кредитної спілки "Гаранта -Л.К." солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 346 від 18 червня 2013 року в розмірі 49835 грн. 29 коп та судовий збір. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 18 червня 2013 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір згідно якого останній надано кредит у сумі 32000 грн., терміном користування на 36 місяців, та сплатою 42 % річних. Відповідач свої зобов"язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, внаслідок чого станом на 17.11.2014 року утворилась заборгованість на загальну суму 49835 грн 29 коп, з яких 30356 грн 59 коп - прострочена заборгованість по кредиту, 19478.70 грн - відсотки за користування кредитом. Виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором забезпечено договором поруки бн, укладеним 18 червня 2013 року між Кредитною спілкою"Гаранта -Л.К." та ОСОБА_2 Згідно умов укладеного договору поруки поручитель несе разом з позичальником солідарну відповідальність перед кредитором за виконання останнім зобов"язань за договором.
В судове засідання позивачка не з»явилась , надіслала заяву в якій просить розглянути справу без її участі , позовні вимоги підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з» явились , відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази , суд встановив наступні обставини і визначив відповідно до них правовідносини.
18 червня 2013 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір згідно якого останній надано кредит у сумі 32 000 грн., терміном користування на 36 місяців, та сплатою 42 % річних.
Відповідач свої зобов"язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, внаслідок чого станом на 17.11.2014 року утворилась заборгованість на загальну суму 49835 грн 29 коп, з яких 30356 грн 59 коп - прострочена заборгованість по кредиту, 19478.70 грн - відсотки за користування кредитом.
Виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором забезпечено договором поруки бн, укладеним 18 червня 2013 року між Кредитною спілкою"Гаранта -Л.К." та ОСОБА_2 Згідно умов укладеного договору поруки поручитель несе разом з позичальником солідарну відповідальність перед банком за виконання останнім зобов"язань за договором. Відповідно до п. 4.1 договору поруки - договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов кредитного договору та цього договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 625 ч. 1 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
Ст. 546 ч. 1 ЦК України встановлено, що виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність фактів порушення ОСОБА_1 вимог ст. 526, 530 ЦК України та неналежного виконання нею своїх зобов"язань перед позивачем. Тому, позов , в частині вимог до неї є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Стосовно вимог заявлених до ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі про стягнення суми заборгованості за кредитним договором від 30.01.2014 року (справа № 6-155цс13) відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Установивши, до договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до пункту 1.9.1 кредитного договору, не пред'явив протягом шести місяців вимоги до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.
Згідно правового висновку Верховного Суду України (справа № 6-53цс14) регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Так встановлено, що кредитним договором, який було укладено між Кредитною спілклю «Гаранта - ЛК» та ОСОБА_1, було передбачено погашення кредиту шляхом періодичних платежів (п. 5.13. договору). Згідно наданої позивачем інформації, ОСОБА_1 починаючи з 22.08.2013 року, свої зобов»язання за кредитним договорм виконувати припинила. Позивач з вимогою про дострокове виконання зобов»язання до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся лише 02 липня 2014 року, а з позовом до суду лише 17.11.2014 року, що в свою чергу свідчить про припинення дії договору поруки, який був укладений з ОСОБА_2
Тому позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_2 є безпідставними.
Судові витрати по справі, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд покладає на рахунок ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 553, 554, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, ст.ст. 88 ч. 1, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Гаранта -Л.К « заборгованість за кредитним договором № 346 від 18 червня 2013 року в сумі 49835 (сорок дев»ять тисяч вісімсот тридцять п»ять)грн 29 коп, з яких 30356 грн 59 коп - прострочена заборгованість по кредиту, 19478.70 грн - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Гаранта -Л.К « по 498 грн 35 коп судового збору, сплаченого при подачі позову.
В задоволенні позову до ОСОБА_2 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційний суд Кіровоградської області через Маловисківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання його копії апеляційної скарги.
Суддя : Т.А.Бугайченко