КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа № 682/2612/14-ц

Провадження № 22-ц/792/65/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Фанди В.П., Купельського А.В.,

при секретарі - Дорощук О.М.

за участю: апелянта - ОСОБА_1,

представника апелянта - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_11.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Старокривинська сільська рада Славутського району Хмельницької області про встановлення земельного сервітуту,

встановила:

В серпні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила встановити земельний сервітут у виді права проходу до належної їй земельної ділянки площею 0,0787 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №6823987300:01:016:0002, розташованої в с.Старий Кривин, АДРЕСА_1 через належну відповідачу земельну ділянку площею 0,2338 га, розташовану в с.Старий Кривин, АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3823987300:01:016:0001.

В обґрунтуванні позовних вимог вказала, що згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №038235 від 13.06.2007 року позивач є власником земельної ділянки площею 0,0787га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с.Старий Кривин, АДРЕСА_1. Згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №543859 від 09.06.2010 року її чоловік ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,896га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1. Вказані земельні ділянки розділяє земельна ділянка площею 0,2338 га, розташована в

________________________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції - Мацюк Ю.І.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 47с.Старий Кривин по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, власником якої є відповідачОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №038277 від 04.07.2007 року. Позивач вказує, що не має можливості користуватися належною їй земельною ділянкою без використання земельної ділянки, належної відповідачу ОСОБА_3, для проходу до своєї земельної ділянки, тобто без встановлення земельного сервітуту.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що нею було доведено, що повноцінне використання належної їй земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Суд першої інстанції не взяв до уваги висновок земельно-технічної експертизи, показання експерта та землевпорядника Старокривинської сільської ради, допитаних в судовому засіданні, та безпідставно зробив висновок про наявність ґрунтової дороги та проходу до належної їй земельної ділянки з центральної вулиці села.

Апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали.

Відповідач ОСОБА_3, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Третя особа без самостійних вимог - представник Старокривинської сільської ради Славутського району Хмельницької області проти задоволення апеляційної скарги не заперечує.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач не довела свої позовні вимоги щодо встановлення земельного сервітуту, оскільки до її земельної ділянки є прохід по грунтовій дорозі з центральної вулиці села Старий Кривин Славутського району Хмельницької області.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,0787 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 Славутського району Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №038235.

Чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,896га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1-в с.Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №543859.

Вказані земельні ділянки розділяє земельна ділянка площею 0,2338 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селі Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, власником якої є ОСОБА_3, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №038277.

Згідно із ч.1 ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншогонерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частинами 1,3 статті 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту- це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, позивач зобов'язаний довести, що задоволення його потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим необтяжливим для відповідача способом.

Сторонами не досягнуто домовленості щодо встановлення земельного сервітуту.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем, у порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надано доказів того, що вона немає можливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту на земельній ділянці відповідача ОСОБА_3, що передбачено законом як обов'язкова обставина, яка повинна бути доведена особою, що бажає встановити земельний сервітут.

Так, в судовому засіданні встановлено, що до земельної ділянки позивача ОСОБА_1 існує прохід з АДРЕСА_2 села Старий Кривин Славутського району Хмельницької області. Свідок ОСОБА_11., яка працює землевпорядником сільської ради, в судовому засіданні підтвердила можливість використання земельної ділянки ОСОБА_1 з ґрунтової дороги, яка примикає до її земельної ділянки та зазначила, що хоча наданий час ґрунтова дорога не відображена в плані села, вона використовується власниками земельних ділянок для їх обробітку. Крім того, частина земельних ділянок, які примикають до вказаної дороги на даний час не приватизовані.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердили, що існує ґрунтова дорога, якою користуються всі власники земельних ділянок, здійснюють заїзд до земельних ділянок транспортними засобами для обробітку городу, дана дорога примикає до земельної ділянки ОСОБА_1

Враховуючи, що до земельної ділянки ОСОБА_1 є інший прохід з центральної вулиці села Старий Кривин Славутського району Хмельницької області по ґрунтовій дорозі, що підтверджено фототаблицями та показаннями свідків, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до правильного висновку про те, що позивачкою не доведено необхідність встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині невірної оцінки доказів є безпідставними, оскільки судом із дотриманням вимог ст.212 ЦПК України було надано оцінку усім доказам, що надавалися сторонами. Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи від 30.09.2014 року при проведенні експертизи експертом не перевірено наявність проходу до земельної ділянки ОСОБА_1 з АДРЕСА_2 Славутського району Хмельницької області.

Сторонам відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку роз'яснено право на призначення додаткової судової земельно-технічної експертизи для з'ясування питання щодо можливості проходу до земельної ділянки позивача зі сторони АДРЕСА_2 Славутського району Хмельницької області. Однак від призначення вказаної експертизи сторони відмовилися.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова