465/5403/14-ц
2/465/2865/14
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
26.12.2014 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:
· головуючої - судді Шеремети Ю.С.
· при секретарі Каленчук М.А.
· розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради з участю третьої особи п'ята Львівська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,
· в с т а н о в и в:
· 27.08.2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Львівської міської ради, третя особа п'ятої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 та неможливістю виготовити його дублікат, вона після смерті брата, ОСОБА_3, який помер у січні 2011 року, не може оформити у нотаріальній конторі право на спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину, а саме, на вищезгадану квартиру.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлення про час та місце слухання справи.
Представник позивача, ОСОБА_4, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві, просив її задовольнити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа, п'ята Львівська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
· Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалося.
· Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
· Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
· Згідно зі ст. ст. 1217, 1223 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
· Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з роз'ясненнями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 був власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ОКП «БТІ та ЕО» з якої вбачається, що згідно інвентаризаційних матеріалів на будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданим Радянським райвиконкомом від 05.01.1993 року на основі рішення Радянського райвиконкому від 30.10.1992 року №603.
У січні 2011 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 13.04.2011 року.
Оскільки відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то житловий будинок АДРЕСА_1, входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3.
Судом встановлено, що позивач, звернувся до державного нотаріуса п'ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Т.М., із заявою про прийняття спадщини за законом, яка 06.10.2014р. винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи таку відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме, на житловий будинок АДРЕСА_1.
· З матеріалів спадкової справи №31/2010 вбачається, що 15.03.2008 року ОСОБА_3 було складено заповіт на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
В подальшому ОСОБА_3 24.03.2008 року було укладено новий заповіт, в якому єдиним спадкоємцем вказана ОСОБА_6.
Згідно ч.2 ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
· 19.05.2011 року із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1, сестра ОСОБА_3, яка є спадкоємцем другої черги за законом.
· Представник позивача в суді ствердив, що інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, не має, а зі спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом 19.05.2011 року звернувся також ОСОБА_7, проте заповіт, в якому він був вказаний як спадкоємець відповідно до ч.2 ст.1254 ЦК України є скасованим.
· А відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3, якому на день смерті на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, а тому визнає за позивачем право власності на згаданий будинок в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 73, 159, 213-215 ЦПК України, та на підставі ст. ст. 392, 1216, 1218, 1210, 1261, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд -
в и р і ш и в :
·
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер у січні 2011 року.
Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.
·
·
·
Головуюча Шеремета Ю.С.