ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р.Справа № 916/3064/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м. Одесі

апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 жовтня 2014р.

по справі № 916/3064/14

за позовом: Заступника Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради

до відповідачів:

1. Білгород - Дністровської районної ради;

2. Приватного підприємства «Ніка-2»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним договору оренди, визнання незаконним та скасування рішення районної ради

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року заступник Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород - Дністровської районної ради та Приватного підприємства «Ніка-2», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської обласної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,7323га, яка розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для обслуговування та реконструкції споруд бази відпочинку „Комунальник", укладеного 25.12.2001 року між Білгород-Дністровською районною радою Одеської області та ПП „Ніка-2"; про визнання незаконним та скасування рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 21.12.2001р. № 536-ХХIII „Про надання земельної ділянки на Будацькій косі біля селища Затока в довгострокову оренду ПП „Ніка-2" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку „Комунальник".

Рішенням господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року у справі (суддя - Малярчук І.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю, стягнуто з Одеської обласної ради до Державного бюджету України 2436 грн. судового збору за розгляд двох позовних вимог немайнового характеру.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року у справі № 916/3064/14 скасовано. Позов задоволено. Визнано незаконним та скасувано рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 21.12.2001р. № 536-ХХIII „Про надання земельної ділянки на Будацькій косі біля селища Затока в довгострокову оренду ПП „Ніка-2" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку «Комунальник». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,7323 га, яка розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, для обслуговування та реконструкції споруд бази відпочинку „Комунальник", укладений 25.12.2001р. між Білгород-Дністровською районною радою Одеської області та Приватним підприємством „Ніка-2".

При винесенні зазначеної постанови було помилково не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012р. № 6 визначено, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».

Оскільки порушене за ініціативою суду питання відшкодування витрат зі сплати судового збору не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути вказане питання без виклику сторін.

Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову в порядку ст. 88 ГПК України, якою витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на підставі ст.49 ГПК України покласти на відповідачів в рівних частках - по 1218 грн. та 609 грн. судового збору відповідно на кожного, виходячи із предмету спору - заявлення двох позовних вимог немайнового характеру та тієї обставини, що спір в суді виник внаслідок неправильних дій обох відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 88, 99, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Білгород - Дністровської районної ради до спеціального фонду Державного бюджету України 1218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства «Ніка-2» до спеціального фонду Державного бюджету України 1218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.