ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"21" січня 2015 р. Справа № 281/1920/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 13.11.2014 адміністративний позов задоволено.

Визнано дії відповідачів - управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі та управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_3 у повному розмірі коштів, передбачених ст.ст.37,39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 16.01.2014 року по 30.06.2014 року з урахуванням фактично виплачених коштів .

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року з урахуванням фактично виплачених коштів .

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 3, передбачену ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком щомісячно, із застосуванням мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято, зокрема з порушенням норм матеріального права, відповідач (УПФ в Лугинському районі Житомирської області ) звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197, ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, позивач - непрацюючий пенсіонер, постраждалий від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, перебуває на обліку, зокрема в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі, та проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого (добровільного) відселення.

Як вбачається із довідки відповідача (Управління Пенсійного фонду ) підвищення до пенсії позивачу здійснювались у розмірах, менших, ніж передбачено ст.ст.39,51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто по постанові КМ України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті у зоні гарантованого (добровільного) відселення - дві мінімальні заробітні плати;

Згідно положень ч.2 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має пріоритет над підзаконним актом - постановою КМ України від 23.11.2011р. №1210.

Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як це було в 2011-2013 роках, у 2014 році немає. Тобто, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди, під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Фінансування компенсаційних виплат, доплат та різних видів допомоги, передбачених Законом, здійснюється відповідно до обсягів, затверджених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто виконання Закону повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету.

Слід зазначити, що частиною другою статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а стаття 63 Закону закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а УПФ - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Разом з тим, слід зазначити, що Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню:

- ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої, непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- ч.2 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до третьої категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення наведених норм Закону, суд першої інстанції постановив правомірне рішення про обов'язок донарахування позивачу недоплачених сум пенсії.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що відсутні правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції в оскарженій частині, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3,4- відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301 Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Червона Гірка,21,смт.Лугини,Житомирська область,11301

- ,