УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 876/1244/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про стягнення виплат громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи,

В С Т А Н О В И В :

27.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2011 року у справі № 2а-1523/11 шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на користь позивача 30355,4 грн..

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року заяву задоволено, змінено спосіб виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірною відмови у перерахунку та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині зобов'язання останнього здійснити виплату державної пенсії за віком ОСОБА_1 у розмірі 30355 гривень 40 коп., з урахуванням уже виплачених сум.

Не погодившись із вказаною ухвалою її оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, подавши апеляційну скаргу, вважає, що судом при ухваленні даного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати осаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Обгрунтовуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що виконання рішення фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2011 року, позов задоволено, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по відмові у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії як інваліду другої групи, інвалідність якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1, як інваліду другої групи, інвалідність якого повязаня з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсію з 25 квітня 2010 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, з урахуванням уже виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2011 року - без змін.

За виконавчим листом, виданим Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 25 березня 2013 року, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провело перерахунок пенсії стягувачу згідно рішення суду, та повідомило державного виконавця про неможливість виконання постанови суду в частині виплати перерахованих сум, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.03.2011 року та наведених процесуальних норм дають підстави колегії суддів зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин заявник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а безпосередньо саме це судове рішення по суті позовних вимог, а також вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. У той час як в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій і лише в установленому процесуальним законом порядку оскарження цієї постанови (ст.ст. 198, 223 КАС України).

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14).

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зобов'язавши відповідача здійснити виплату позивачу державної пенсії за віком, фактично продублював резолютивну частину постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2011 року, що відповідно не може вважатись зміною порядку і способу виконання рішення суду.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 6 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 204, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - задовольнити, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2013 року про зміну способу виконання рішення по справі № 344/15539/13-а скасувати, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повиний текст виготовлено та підписано 22 січня 2015 року.