ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2015 р.Справа № 916/1423/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів: Ярош А.І., Лисенко В.А.
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Очеретяний О.В., за довіреністю №3029 від 09.09.2014р.
від відповідача: Досковська В.Г., за довіреністю від 04.04.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ
на рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року
по справі №916/1423/13
за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Будінвест"
про зобов'язання виконати умови договору,-
В С Т А Н О В И В:
Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Центр-Будінвест", в якому просив суд зобов'язати ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п. 2.2.1, 4.2 Договору від 22.11.2003 №1 та п. 1, 3, 4 додатку №1 до договору від 22.11.2003 №1, а також стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору в розмірі 1147 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. по справі №916/1423/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. по справі №916/1423/13 у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ відмовлено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. по справі №916/1423/13 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. по справі №916/1423/13, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. по справі №916/1423/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. по справі №916/1423/13 у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ відмовлено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2013р. по справі №916/1423/13 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р. по справі №916/1423/13, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року у справі №916/1423/13 (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ відмовлено у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест", встановлені додатком № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р., є припиненими у зв'язку з їх належним виконанням, а зобов'язання відповідача по відношенню до Замовника-забудовника (позивача) в частині надання житла, встановлені п. п. 2.2.1, 4.2. договору № 1 від 22.11.2003р., - припиненими згідно п. 5 додатку № 1 до вказаного договору. Що стосується вимог позивача про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест"виконати п.п. 2.2.1, 4.2. договору від 22.11.2003р. № 1 в частині передачі у власність позивача критого гаражу, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що врегулювання спору у вказаній частині між сторонами відбулось шляхом укладення відповідного акту приймання-передачі критого гаражу у будинку за адресою: м. Одеса, узвіз Деволанівський, будинок 12 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, 9), у зв'язку з чим місцевий господарський суд припинив провадження у вказаній частині вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (Одеський державний університет внутрішніх справ) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ в повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких відповідач просить залишити апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2003р. між Одеським юридичним інститутом Національного університету внутрішніх справ (ОЮІ НУВС), правонаступником якого є Одеський державний університет внутрішніх справ (позивач, замовник-забудовник) та ТОВ "Центр-Будінвест" (відповідач, інвестор) було укладено договір №1 про будівництво багатоквартирного житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС на території ОЮІ НУВС (надалі - договір), предметом якого є забезпечення будівництва житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9.
Згідно з п. 2.2 договору після закінчення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію Замовнику-забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "плями забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.1), а Інвестору передається у власність 97% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.2).
Пунктом 3.2.11 договору передбачено обов'язок Інвестора по закінченню будівництва об'єкта оформити акт введення в експлуатацію та передати житловий будинок та гараж, а також інженерні мережі до них в експлуатацію відповідним організаціям.
Відповідно до п.4.2 договору по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється таким чином: Замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири у відповідності до п. 2.2.1, Інвестору передається житловий будинок відповідно до п. 2.2.2.
Враховуючи, що з моменту укладення договору №1 від 22.11.2003 р. Інвестор спромігся суттєво розширити пляму забудови за рахунок ділянок, які належать іншим фізичним та юридичним особам, та збільшив відповідно кількість секцій (черг будівництва) будинку до 3-4х, що призвело до значної затримки будівництва, а також приймаючи до уваги наявність негайної потреби скорішого виділення житла робітникам правоохоронних органів, сторонами був укладений Додаток №1 (без дати) до договору №1 від 22.11.2003 р. (надалі - додаток).
Пунктом 1 додатку сторони погодили, що Інвестор за рахунок власних коштів набуває для Замовника-забудовника квартири у районах міста, що будуються, загальною площею до 360 кв.м.
Кількість 1-2-3 кімнатних квартир у межах площі, зазначеної в п. 1, визначається Замовником-забудовником (п. 2 додатку).
Придбання усіх зазначених в п.п. 1 та 2 квартир повинно бути здійснено не пізніше 01.06.2007 р. (п. 2 додатку).
Умовами п. 4 додатку встановлено, що у випадку не виконання чи неналежного виконання п. 3 даного додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р., Інвестор сплачує пеню Замовнику-забудовнику у розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що надаються для робітників правоохоронних органів, за кожний прострочений цілий місяць.
Пунктом 5 додатку встановлено, що після виконання усіх пунктів даного додатку зобов'язання Інвестора по відношенню до Замовника-забудовника в частині надання житла (п.п. 2.2.1 та 4.2 договору №1 від 22.11.2003 р.) вважаються повністю виконаними, про що складається відповідний акт.
У відповідності до умов договору №1 від 22.11.2003 р., з огляду на положення додатку №1 до даного договору, позивачем було надіслано відповідачу листи за вих. № 3772 від 06.12.2006р., вих. № 3896 від 26.12.2006р. щодо надання відповідним працівникам квартир а саме:
- Шалаєва Ганна Михайлівна, 1952 року народження, однокімнатна квартира;
- Коропатов Олег Миколайович, 1972 року народження, трикімнатна квартира;
- Білічук Валерій Миколайович, 1954 року народження, двокімнатна квартира;
- Савченко Сергій Анатолійович, 1969 року народження, двокімнатна квартира;
- Проворов Олександр Адольфович, 1960 року народження, однокімнатна квартира.
Згідно приміток у зазначених листах площа однокімнатної квартири повинна бути не менше 32 кв.м., двокімнатної квартири - не менше 50 кв.м., а трикімнатної - не менше 70 кв.м.
В подальшому, позивачем був надісланий на адресу відповідача лист за вих. № 403 від 26.02.2008 р. у відповідності до якого, позивач з огляду на зміну обставин, просив ТОВ "Центр-Будінвест" двокімнатну квартиру, яка згідно прохання викладеного у листі вих. № 3896 від 26.12.2006 р. мала бути надана Савченко С.А., надати Адзеленко О.В. У вказаному листі позивач зазначає, що після надання вищевказаному співробітнику інституту квартири, зобов'язання Інвестора перед Замовником-забудовником в частині надання житла (п.п. 2.2.1 та 4.2 Договору №1 від 22.11.2003 р.) будуть вважатись повністю виконаними та підтвердженими відповідним актом.
Листом від 25.09.2012р. за вих. № 345 ТОВ "Центр-Будінвест" повідомило позивача, що станом на 25.09.2012р. прийняті на себе зобов'язання в частині передачі житлових приміщень виконало в повному обсязі, Шалаєвій Г.М., Коропатову О.М. та Адзеленко О.В. були надані відповідні квартири. В частині прийнятих на себе зобов'язань щодо передачі нежитлових приміщень - ТОВ "Центр-Будінвест" виконує у теперішній час шляхом будівництва житлового будинку та передасть їх після введення будинку в експлуатацію. Листом від 13.12.2012р. за №06/12.12 ТОВ "Центр-Будінвест" повідомило про виконання своїх зобов'язань у повному обсязі.
З наведених обставин вбачається, що між сторонами велось листування: лист від 06.12.2006, лист від 26.12.2006, лист від 26.02.2008, лист від 21.09.2012, лист від 25.09.2012, лист від 11.10.2012 та лист від 13.12.2012, між тим, за результатами зазначеного листування сторонами не було досягнуто згоди стосовно обставин належного чи неналежного виконання зобов'язань за умовами договору.
Вищенаведене стало підставою для звернення вимоги Одеського державного університету внутрішніх справ до господарського суду першої інстанції з відповідним позовом.
При цьому, на момент розгляду справи у місцевому господарському суді, житловий будинок, будівництво якого було предметом договору № 1 від 22.11.2003р., вже введений в експлуатацію та після закінчення його будівництва будівельна адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, 9, була змінена на іншу адресу - м. Одеса, узвіз Деволанівський, 12.
Під час розгляду справи у господарському суді першої інстанції між сторонами було укладено Акт приймання-передачі нового нерухомого майна (нового повністю критого гаражу) до договору № 1 від 22.11.2003р., згідно якого Інвестор (ТОВ "Центр-Будінвест") передав, а Замовник-забудовник (Одеський державний університет внутрішніх справ, який є правонаступником Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ) прийняв новий повністю критий гараж площею, що дорівнює площі "плями забудови" існувавшого гаражу, а саме загальною площею 302,3 кв.м, що розташований на нульовому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, узвіз Деволанівський, будинок 12 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, 9). Замовник-забудовник підтверджує відсутність претензій до Інвестора щодо передання визначеного майна.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.
Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, внаслідок укладення додатку № 1 до договору № 1 від 22.11.2003 року сторонами за взаємною згодою було змінено порядок виконання зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест", передбаченого п.п. 2.2.1 та 4.2. договору, в частині надання житла, та встановлено обов'язок ТОВ "Центр-Будінвест" за рахунок власних коштів придбати для позивача квартири у районах міста, що будуються, загальною площею до 360 кв.м. Після виконання усіх пунктів даного додатку зобов'язання Інвестора по відношенню до Замовника-забудовника в частині надання житла (п.п. 2.2.1 та 4.2 договору №1 від 22.11.2003 р.) вважаються повністю виконаними.
Таким чином, умовою припинення зобов`язань відповідача у справі щодо надання позивачу житла, які визначені п. 2.2.1 та п. 4.2 договору № 1 від 22.11.2003 року, є повне виконання ним своїх зобов`язань за додатком № 1 до цього договору щодо надання позивачу житлових приміщень, загальною площею до 360 кв. м.
Сторонами визнається факт передачі ТОВ "Центр-Будінвест" позивачу на виконання додатку № 1 до договору № 1 від 22.11.2003 року житла загальною площею 231 кв.м.
Позивач визнає зазначений факт у своєму позові (т. 1, а.с. 4), у апеляційній скарзі на рішення суду першої інтонації, прийнятого за результатами первісного розгляду справи (т. 1, а.с. 86), у касаційній скарзі на рішення апеляційного судуприйнятого за результатами первісного розгляду справи (т. 1, а.с. 118), у апеляційній скарзі на рішення суду першої інтонації, прийнятого за результатами другого розгляду справи (т.1, а.с. 200), у касаційній скарзі на рішення апеляційного суду, прийнятого за результатами другого розгляду справи (т. 2, а.с. 6).
Відповідач вказаний факт визнає у своїх відзивах на позов, апеляційні та касаційні скарги, а також у поясненнях, наданих представником відповідача у судових засіданнях.
Також вказаний факт підтверджується листуванням між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що,факт того, що ТОВ "Центр-Будінвест" передало позивачу квартири на загальну площу 231 кв.м, є встановленим.
Враховуючи, що у п. 1 додатку № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р. сторонами було визначено, що ТОВ "Центр-Будінвест" за рахунок власних коштів набуває для Університету квартири загальною площею до 360 кв.м, колегія суддів приходить до висновку, що сторонами фактично не було визначено конкретну загальну площу квартир, яка має бути передана позивачу, вона була встановлена лише не більшою, ніж 360 кв.м.
З урахуванням того, що ТОВ "Центр-Будінвест" передало позивачу квартири, загальною площею 231 кв.м, що в свою чергу підпадає під визначення "до 360 кв.м", апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем були належним чином виконані зобов'язання, передбачені додатком № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест", встановлені додатком № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р., є припиненими у зв'язку з їх належним виконанням, а зобов'язання відповідача по відношенню до Замовника-забудовника (позивача) в частині надання житла, встановлені п. п. 2.2.1, 4.2. договору № 1 від 22.11.2003р., - припиненими згідно п. 5 додатку № 1 до вказаного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що загальна площа переданих квартир має становити 360 кв.м та вважає вимоги позивача в частині зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п.п. 2.2.1, 4.2. договору від 22.11.2003р. № 1 в частині надання житла та п. 1, 3 додатку № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що позивач ставить питання про зобов'язання відповідача виконати обов'язки одночасно і за договором і за додатком до нього, які не можуть бути об'єднаними, оскільки виконання одного зобов'язання припиняє обов'язок виконання іншого зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, правові наслідки у вигляді сплати неустойки (зокрема, пені) виникають у разі порушення зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що спірний договір та додаток №1 до нього не оскаржені, не визнані недійсними та є чинними, з огляду на те, що апеляційним господарським судом встановлено належне виконання відповідачем своїх обов'язків, встановлених додатком № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р., вимоги позивача про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п. 4 додатку № 1 до договору № 1 від 22.11.2003р. (обов'язок сплатити пеню у випадку неналежного виконання своїх зобов'язань згідно додатку) є також необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п.п. 2.2.1, 4.2. договору від 22.11.2003р. № 1 в частині передачі у власність позивача критого гаражу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Акту приймання-передачі нового нерухомого майна (нового повністю критого гаражу) до договору № 1 від 22.11.2003р., укладеного між сторонами, Інвестор (ТОВ "Центр-Будінвест") передав, а Замовник-забудовник (Одеський державний університет внутрішніх справ, який є правонаступником Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ) прийняв новий повністю критий гараж площею, що дорівнює площі "плями забудови" існувавшого гаражу, а саме загальною площею 302,3 кв.м, що розташований на нульовому поверсі будинку за адресою: м. Одеса, узвіз Деволанівський, будинок 12 (будівельна адреса: м. Одеса, вул. Жуковського, 9). Замовник-забудовник підтверджує відсутність претензій до Інвестора щодо передання визначеного майна.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження у вказаній частині вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як вже було зазначено вище, сторонами по справі не спростовується факт того, що ТОВ "Центр-Будінвест" надало квартиру Адзеленко О.В., а отже, вчинило дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку щодо надання квартир, строк позовної давності у цьому випадку слід відраховувати з 26.02.2008р., а, отже, строк позовної давності сплив 26.02.2011р.
Як свідчать матеріали справи, позов Одеським державним університетом внутрішніх справ подано лише 30.05.2013р.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак, в даному випадку є загальні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року у справі №916/1423/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 22 січня 2015 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов В.А. Лисенко А.І. Ярош