ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р.Справа № 915/2327/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Жекова В.І., Пироговського В.Т.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду)

секретар судового засідання: Арустамян К.А.

за участю:

Вiд позивача:

Зальотова Т.О. за довіреністю № 01/53-319 від 14.01.15;

Волик В.М. за довіреністю № 01-53-318 від 14.01.15;

Клис Н.А. за довіреністю № 01/53-213 від 25.12.14;

Від відповідача:

Войтенкова І.О. за довіреністю № 39 від 17.11.14;

Концуренко О.В. за довіреністю № 5 від 19.01.15

розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014

у справі №915/2327/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ТОВ «Агро-Капітал-Інвест»

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 у справі №915/2327/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Смородінова О.Г.) від 06.11.2014 позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» задоволені. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2013 №102-ріш (далі - Рішення АМК). Стягнено з Миколаївського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України на користь ПАТ «Миколаївобленерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено норми статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) щодо закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 по справі №915/2327/13 повністю та прийняти рішення, яким повністю відмовити ПАТ «Миколаївобленерго» в позові про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2014 №102-ріш у справі №915/2327/13.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, вважає, що наведені висновки суду є результатом неправильного застосування норм матеріального права - законодавства про захист економічної конкуренції, та неповного з'ясування процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України.

Також, скаржник зазначає, що неправомірна відмова ПАТ «Миколаївобленерго» здійснити коригування обсягів споживання електричної енергії одному суб'єкту господарювання в різні розрахункові періоди - не є триваючим правопорушенням

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 02.12.2014 апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014.

До господарського суду Одеської області 19.12.2014 від скаржника надійшли додаткові пояснення.

22.12.2014 до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ «Миколаївобленерго» просить залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 у справі №915/2327/13 без змін, апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без задоволення.

На підставі розпорядження в.о. голови суду від 22.12.2014 №841 здійснено заміну судді Лавриненко Л.В. на суддю Жекова В.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2015 об 11:30.

У судове засідання 20.01.2015 з'явились представники Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та представники ПАТ «Миколаївобленерго».

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення та вважають, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, без порушень застосування норм матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.

Представник ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення останній повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для скасування оскарженого рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що ПАТ «Миколаївобленерго» у 2010-2011рр. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж з часткою 100 відсотків;

- визнано, що ПАТ «Миколаївобленерго», неправомірно відмовило ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» здійснити коригування договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2010, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

За вчинення вказаного порушення у пункті 2 резолютивної частини рішення, відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі 68000 гривень.

- визнано, що дії ПАТ «Миколаївобленерго», які полягали у неправомірній відмові ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» здійснити коригування договірних величин споживання електричної енергії у квітні 2010, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

За вчинення вказаного порушення у пункті 4 резолютивної частини рішення, відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі 68000 гривень.

Зобов'язано ПАТ «Миколаївобленерго» за наявності можливості збільшити обсяг постачання електричної енергії не відмовляти споживачам електричної енергії за регульованим тарифом в коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричної енергії з підстав, що не передбачені чинним законодавством України, а саме: пунктом 4.4 ПКЕЕ, де визначена єдина правова підстава для такої відмови: невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Приймаючи оскаржуване рішення Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ґрунтувало його, зокрема на результатах дослідження статусу ПАТ «Миколаївобленерго», яким встановлено, що на території Миколаївської області згідно ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом протягом 2010-2011 років мали ПАТ «Миколаївобленерго» та ДПЕМ ВАТ «Атомсервіс», при цьому останнє згідно з умовами виданої ліцензії, протягом спірного періоду не постачало електричну енергію за регульованим тарифом на території Жовтневого району м. Миколаєва, а здійснювало постачання на території м. Южноукраїнськ, частково: в Арбузинському, Вознесенському та Доманівському районах Миколаївської області, та частково у Голованівському районі Кіровоградської області, а з квітня 2011 року здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом і державне підприємство «Одеська залізниця» на території, де розташовані її власні місцеві (локальні) електричні мережі, а саме: в Миколаївській області. Обсяги постачання електричної енергії за підсумками 2010 кожним із вказаних суб'єктів становлять: ПАТ «Миколаївобленерго» - 2282853033 кВт/год; ДПЕМ ВАТ «Атомсервіс» - 60871000 кВт/год. Обсяги постачання електричної енергії за підсумками 2011р. кожним із вказаних суб'єктів становлять: ПАТ «Миколаївобленерго» - 2235399628 кВт/год; ДП «Одеська залізниця» - 6226397 кВт/год., ДПЕМ ВАТ «Атомсервіс» - 59727000 кВт/год.

З врахуванням викладеного, ПАТ «Миколаївобленерго» було визнано єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території м. Миколаєва в межах власних електричних мереж, відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ, що в свою чергу стало підставою для визначення монопольного становища ПАТ «Миколаївобленерго» на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж з часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку в зазначених межах, у нього відсутній жодний конкурент.

При цьому, Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було встановлено вчинення ПАТ «Миколаївобленерго» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом часткової відмови від реалізації товару ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» за відсутності альтернативних джерел придбання.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ «Миколаївобленерго» про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-ріш від 27.08.2013.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідач є єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території м. Миколаєва в межах власних електричних мереж, відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ, що було визнано підставою для визначення монопольного становища ПАТ «Миколаївобленерго» на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж з часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку в зазначених межах, у нього відсутній жодний конкурент.

У п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у вирішенні спірних питань, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на певних ринках товарів, господарським судам слід мати на увазі таке.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Методикою про визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р., встановлена процедура визначення монопольного становища на ринку і яка призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Отже, при проведені необхідних досліджень для визначення монопольного становища ПАТ «Миколаївобленерго», Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дотримано всіх умов, передбачених Методикою, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визначення монопольного становища ПАТ «Миколаївобленерго» на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних ПАТ «Миколаївобленерго» електричних мереж з часткою 100 відсотків.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Миколаївобленерго»(постачальник) та ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» (споживач) 10.10.2007 було укладено договір про постачання електричної енергії №40/575, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 369,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатками №1, №1а до договору №40/575 від 10.10.2007 передбачено ліміти споживання електричної енергії.

ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» 05.02.2010 та 02.04.2010 зверталось до ПАТ «Миколаївобленерго» із заявами про коригування договірної величини споживання електричної енергії на лютий місяць 2010 року та на квітень місяць 2010 року.

ПАТ «Миколаївобленерго» повідомленнями від 11.02.2010 та 12.04.2010 відповідно відмовив вказаному суб'єкту господарювання у проведенні коригування, посилаючись на невиконання останнім пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999, додатку №1 договору №40/575 від 10.10.2007.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - ПКЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п. 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

При цьому положеннями абз. 5 п. 4.4 ПКЕЕ передбачено, що датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.

Відповідно до абз. 1 п. 2 додатку № 10 до договору № 40/575 від 10.10.2007 споживач до 5 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ та положеннями додатку № 1 до договору зазначено лише про пріоритетність пропозиції споживача щодо коригування договірних величин за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів, а не обов'язковість попередньої оплати додатково заявлених обсягів. Тобто жодних вимог стосовно обов'язку оплати додатково заявлених обсягів п. 4.4 ПКЕЕ та положення відповідних договорів не містить. Отже, законна можливість коригування договірної величини споживання електричної енергії у споживача існує в будь-якому разі незалежно від попередньої оплати додатково заявлених обсягів. При цьому, ПКЕЕ не містить приписів виключної можливості здійснити коригування лише за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.

Проведене Миколаївським відділенням дослідження відносно ТОВ «Агро-Капітал-Інвест» свідчить, що ПАТ «Миколаївобленерго» не мав законних підстав відмовляти вказаному суб'єкту господарювання у коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричною енергією в лютому 2010 та в квітні 2010. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана юридична особа на час звернення з відповідними заявами сумлінно виконувала договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості за спожиту електроенергію.

Дослідивши наявність порядку проведення розрахунків між сторонами за умовами договору № 40/575 суд першої інстанції встановив відсутність зобов'язань за цим договором у споживача перед постачальником щодо обов'язкової попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання.

Отже, за перевіркою, спростовуються доводи позивача щодо наявності зобов'язань за договором у споживача щодо попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання.

Згідно з положеннями п. 4.4 ПКЕЕ та договору №40/575 від 10.10.2007 єдиною законною підставою для відмови споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, будь-яких інших підстав відмови в коригуванні (збільшенні) договірних величин чинне законодавство України та відповідні договори не передбачають. У вказаному пункті 4.4 ПКЕЕ та положенні договору № 40/575 від 10.10.2007 лише зазначено про пріоритетність пропозиції споживача щодо коригування договірних величин за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів, а необов'язковість попе-редньої оплати додатково заявлених обсягів. Тобто жодних вимог стосовно обов'яз-ку оплати додатково заявлених обсягів пункт 4.4 ПКЕЕ та положення договору не містять. Відтак, законна можливість коригування договірної величини споживання електричної енергії у споживача існує в будь якому разі незалежно від попередньої оплати додатково заявлених обсягів. При цьому, ПКЕЕ не містять приписів виключної можливості здійснити коригування лише за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1059/2011 є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

Згідно з підпунктом 21 п. 4 Положення НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕ.

Листом від 11.02.2013 № 1134/26/47-13 НКРЕ, розглянувши лист ПАТ «Миколаївобленерго» в межах своєї компетенції повідомила, що відмова енергопостачальника споживачу в коригуванні (збільшенні) договірної величини в поточному розрахунковому періоді є правомірною у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання.

Зазначений лист НКРЕ в спірних відносинах не взято судом до уваги оскільки: по-перше, умовами договору №40/575 від 10.10.2007 попередня оплата додатково заявлених обсягів активної електричної енергії не передбачена, тому й мало місце тільки письмове звернення споживача на підставі якого постачальник електричної енергії повинен був прийняти рішення про можливе корегування договірних величин; по-друге, листи НКРЕ не є правовими актами, носять інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням, зокрема таких вимог всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Судом першої інстанції, також були досліджені умови п. 4.15 договору №4286/02 від 31.07.2008 між позивачем та ДП «Енергоринок», та враховано те, що будь-які зобов'язання щодо попередньої оплати за здійснення корегування в даному договорі взагалі відсутні.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Таким чином, на підставі вищенаведених норм та обставин судом першої інстанції вірно встановлено наявність факту порушення ПАТ «Миколаївобленерго» по даній справі законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 48 закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: закриття провадження у справі.

За змістом статті 49 Закону розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо: вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача.

Органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду (частина перша статті 38 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення №102-ріш від 27.08.13, яке є предметом розгляду даної справи, рішення № 72-ріш від 21.06.2013 та рішення № 101-ріш від 28.08.13 були прийняті органом Антимонопольного комітету України - Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з тих же підстав - за ознаками вчинення порушення передбаченого п. 2 ст. 50, п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) положенням на ринку шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання (відмова у здійснені коригування договірних величин) та щодо того самого відповідача - ПАТ «Миколаївобленерго».

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем вже розглянуто справи з тих же підстав щодо того самого відповідача, то прийняття даного оспорюваного рішення є безпідставним, оскільки справа №1-26.2013/124-2012 підлягала закриттю без прийняття рішення по суті відповідно до ст. 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зазначена правова позиція, колегії суддів Одеського апеляційного суду також узгоджується з оглядовим листом Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства» від 24.12.2014 №01-06/2304/14.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Таким чином, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 у справі №915/2327/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.01.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя В.Т. Пироговський

Суддя В.І. Жеков