Справа № 1-18/ 2009

В И Р О К

   ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

   30 січня  2009 року                                                   

Ніжинський  міськрайонний суд      

                                                                                                 Чернігівської області

                                                   В  складі:    головуючої - судді  Пантелієнко В.Г.

                                                                        при секретарі           Філоненко О.В.

з  участю  прокурора  Данченко О.М.

підсудного ОСОБА_1., його захисника ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  у  місті  Ніжині справу  по  обвинуваченню  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шатура Ніжинського району, українця,  громадянина України,  маючого вищу освіту, працюючого приватним підприємцем,   одруженого, раніше не судимого, проживаючого  в  м. Ніжині   АДРЕСА_1

         у скоєнні злочину, передбаченого  ст.  172 ч. 2  КК України

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 являючись  приватним  підприємцем  та  здійснюючи  підприємницьку  діяльність  в комп'ютерному  клубі ІНФОРМАЦІЯ_2  розташованому  в м. Ніжині  по АДРЕСА_2 надаючи комп'ютерні послуги,  в період  з 01 грудня 2006 року по 26 січня 2007 року  використовував    працю  неповнолітнього   працівника   ОСОБА_3,  не укладаючи  та не реєструючи з  останнім  трудового договору, що дало йому можливість ухилятись  від сплати єдиного податку з найманого працівника, внесків до пенсійного фонду та фонду зайнятості.  При цьому   ОСОБА_1.  не  завів на неповнолітнього трудової книжки,  не ознайомив з режимом роботи та оплатою праці, розміром,  порядком та строками  виплати заробітної плати,  не вів спеціального обліку працівників  до 18 років,  чим  порушив  вимоги  ст.ст. 21,24,24-1,  48, 189,  Кодексу законів про працю України, та ст.29,30 Закону України «Про оплату праці» тобто грубо порушив   законодавство про працю що до неповнолітнього.                                                                                                                                                                                                                                                                 

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1.   свою вину у пред'явленому звинуваченні  не визнав  та пояснив, що  він знає потерпілого  ОСОБА_3, бо він  є знайомим  його  сина  ОСОБА_4,  однак  потерпілий  ніколи  не працював  у  належному  йому  коп'ютерному  клубі,   тому  підстав  укладати  з ним  трудовий  договір не було.  Він як приватний підприємець був зареєстрований  з 14 листопада 2006 року. До цього часу  комп'ютерний клуб був зареєстрований  за його сином.    ОСОБА_3 приходив  у комп'ютерний  клуб  як   відвідувач,   підсудний  не  заперечував   цьому,    і дозволяв  користуватись  комп'ютерами  безкоштовно, тому що він був знайомим його сина.  Адміністратором  в його клубі  працювали  ОСОБА_5  та  ОСОБА_6,  ОСОБА_3  адміністратором  ніколи  не працював і заробітної плати  підсудний йому не виплачував.    Грубого порушення  законодавства про працю   що-до  неповнолітнього  він не вчиняв.  Органами слідства  чинився тиск на нього та його сім'ю,  справа  що-до  порушення ним  трудового законодавства сфальсифікована прокурором,   тому просив його виправдати.  

Свідок   ОСОБА_7.  в судовому  засіданні  пояснив,  що  він займався   перевіркою   неповнолітніх  по  роду  своєї  роботи.  Йому  стало  відомо,  що  неповнолітній  ОСОБА_3.  працює  в комп'ютерному  клубі, власником якого був ОСОБА_1.  Зі слів самого ОСОБА_3  йому  стало  відомо,  що  останній  працює  в  клубі   адміністратором  нелегально.  Особисто  він    був у клубі декілька разів  і бачив  якОСОБА_3.   приймав гроші  від  відвідувачів.   В своїх поясненнях   ОСОБА_3  вказував,  що працює   адміністратором  в клубі,  цього  не  заперечував  і сам ОСОБА_8.

Свідок  ОСОБА_9. , яка є старшим інспектором   Ніжинської міської кримінально-виконавчої інспекції,  в судовому  засіданні  пояснила,  що  на  обліку  в інспекції   перебував  неповнолітній  ОСОБА_3,  так  як  він  раніше засуджувався  і Указом  Президента  помилуваний,  він  повідомив,  що  працює  неофіційно  в  комп'ютерному  клубі ІНФОРМАЦІЯ_2,   про це казала і його  мати.

Свідок ОСОБА_10.  пояснив  суду,  що   в кінці 2006 року   відвідував  комп'ютерний клуб ІНФОРМАЦІЯ_2  і  декілька разів  розраховувався  з  ОСОБА_3,  який  як він зрозумів  працював там адміністратором.

Свідок  ОСОБА_11.  пояснив  суду,  що  під час   відвідування  комп'ютерного  клубу ІНФОРМАЦІЯ_2,  він   бачив  там  ОСОБА_3  та  декілька  разів  передавав  через  нього  гроші   адміністратору.

Свідок  ОСОБА_12. пояснила,   що  працюючи помічником  Ніжинського  міськрайонного  прокурора в січні  2007 року  проводила  перевірку що-до   дотримання законодавства  про працю  відносно  неповнолітніх.  Як  з'ясувалося  неповнолітній ОСОБА_3.  працював  у приватного підприємця  ОСОБА_1.  без  укладення  трудового  договору.  Вона  була  присутня  при  складанні  акту  про  порушення  ОСОБА_1.   трудового законодавства  що-до неповнолітнього,  наступного дня  особисто відбирала  пояснення  у  ОСОБА_1.,  де  він  підтверджував  факт    роботи  неповнолітнього  без  укладання  трудового  договору  підміняючи  адміністраторів.

Свідок  ОСОБА_13., дружина  підсудного  пояснила,  що  ОСОБА_3в  клубі  що  належить  чоловіку  ніколи  не  працював,  хоча  часто  там  бував  як  відвідувач,  йому  було  дозволено  користуватись  комп'ютерами.  Під  час  слідства  на  неї  чинився  тиск  прокурором,  щоб  вона  сприяла  визнанню  вини   підсудним,  однак  її  чоловік  трудового  законодавства  щодо неповнолітніх  не порушував, тому  він не винний.

Свідок  ОСОБА_14., яка працює інспектором Ніжинської КВІ,  пояснила,  що  потерпілий  ОСОБА_3  з'являвся  в інспекцію  для  постановки  на  облік,  як  звільнений  у зв'язку  із  помилуванням.  В листопаді  місяці 2006 року  потерпілому  було  роз'яснено  його  обов'язок   з'являтись  для  реєстрації.  У  своїх  поясненнях, написаних власноручно,   неповнолітній  зазначав  що  працює  неофіційно  в комп'ютерному  клубу ІНФОРМАЦІЯ_2,  адміністратором.

Свідок ОСОБА_5  в судовому  засіданні  пояснила  що в листопаді 2006 року  працювала   адміністратором  комп'ютерного клубу ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3  в клубі  не працював і ніяких правовідносин  із  підсудним ОСОБА_1.  не мав.  Слідчому  вона  ніколи не казала що ОСОБА_3  працює  в клубі,  він  сам  все  написав в протоколі її допиту,  а вона  підписала  не  перечитуючи,  бо  довіряла.

Свідок  ОСОБА_15.  , слідчий прокуратури, пояснив  що   ніякого  примусу  під час розслідування  справи  не  чинив.  Свідок  ОСОБА_5.   добровільно  особисто  давала  пояснення, які  він  записував   в протокол  допиту,  перечитавши  записане  вона  поставила  підписи   та  власноручно записала  що записано  вірно.   

Свідок  ОСОБА_16,  яка є державним  інспектором праці,   в судовому  засіданні  пояснила,  що  в  січні   2007 року  проводила  перевірку дотримання  трудового  законодавства    приватним  підприємцем   ОСОБА_1, який  є власником  комп'ютерного  клубу .      Нею  було  встановлено,  що  останній   не  уклав  трудової  угоди  із  неповнолітнім  ОСОБА_3,   а останній  працює  у приватного  підприємця  неофіційно.   Вана  склала  відповідний  акт   додержання  законодавства  про  працю, в якому  зазначила,  що  ОСОБА_1.  грубо  порушив  права неповнолітнього використовуючи  його  найману  працю без відповідного оформлення. Під час складання акту  сам ОСОБА_1.  не заперечував  факту роботи неповнолітнього  адміністратором.ОСОБА_3 був присутній при складанні акту. Адміністратором в той день працювала інша особа.

Свідок ОСОБА_6. в судовому  засіданні  пояснив,  що  працював  в комп'ютерному  клубі ІНФОРМАЦІЯ_2  адміністратором,  він добре знає ОСОБА_3,  бо  останній   часто  приходив  у клуб.  Декілька  разів  він особисто просив,  ОСОБА_3  щоб  той  його  підміняв, при цьому  він  сам  з ним розраховувався.  Офіційно  ОСОБА_3   в клубі  не  працював.

Допитаний в судовому засіданні Ніжинський міжрайонний прокурор ОСОБА_21.  пояснив,  що  він  особисто  ОСОБА_1. ніколи не допитував,  вказівок чинити  тиск  на підсудного   слідчим які займались розслідуванням  справи  ніколи не давав.

Допитаний  слідчий  ОСОБА_17.  пояснив,   що  ніяких погроз  чи примусу  на свідків та підсудного він не чинив.  При провадженні досудового слідства ОСОБА_1.  своєї вини не визнавав  і відмовлявся  від  дачі пояснень,  при  пред'явленні матеріалів справи  для  ознайомлення  він взагалі  залишив кабінет.

Свідок  ОСОБА_18. пояснив,  що працює начальником служби у справах неповнолітніх  при Ніжинському  МРВ УМВС,  тому по роду служби  він здійснював  контроль  за  неповнолітнім  ОСОБА_3, так як останній  перебував на обліку як раніше судимий та помилуваний.     Він особисто відбирав пояснення  у ОСОБА_3 та осіб які працювали у клубі.    ОСОБА_3  писав власноручно пояснення що працював адміністратором в клубі, що належав підсудному.

Свідок ОСОБА_19.   підтвердив покази, які  давав на стадії  попереднього слідства, де пояснював,  що   особисто працював  в комп'ютерному  клубі ІНФОРМАЦІЯ_2   в кінці 2006 початку 2007 року.  Разом з ним працювавОСОБА_3.,   їм обом підсудний  платив по 20 гривень  за добу. 

Незважаючи  на  те,  що  обвинувачений    свою  вину  в  скоєні  злочину,     не  визнав,  суд  вважає  його вину  доведеною  слідуючими  обставинами  справи.

14 листопада 2006 року ОСОБА_1.  був зареєстрований  Ніжинським  міськвиконкомом як приватний підприємець,  про  що йому видано свідоцтво серії  НОМЕР_1. 

Згідно  акту   перевірки  державного  інспектора  праці  Нечваль О.М від 26.01.2007 року (т.1 а.с.110) було  встановлено,  що  ОСОБА_1., являючись  приватним  підприємцем  та  власником  комп'ютерного  клубу ІНФОРМАЦІЯ_2,   використовує  найману  працю ОСОБА_3,  який  є  неповнолітнім  без  укладання  з  останнім  письмової  трудової  угоди  протягом  1,5 місяця,  чим порушив  трудові  права неповнолітнього.

Факти  викладені  в акті  знайшли  своє  підтвердження  в поясненнях,  які давала  в судовому  засіданні    ОСОБА_16,   де вона  пояснила,  що  факт  роботи неповнолітнього ОСОБА_3.     був  нею  встановлений,  однак  трудовий  договір  між  приватним підприємцем  ОСОБА_1.   та  неповнолітнім  укладений  не  був.  Зазначений  факт  знайшов  своє  підтвердження  також  в поясненнях, які    давав підсудний  (а.с. 12 Т.1),  де  він  зазначав,  що  взяв на роботу неповнолітнього  ОСОБА_3, 1989 року народження,  який  підміняє  працівників  працюючи  по необхідності  у разі  відсутності  головного  адміністратора  клубу.  При  цьому  ОСОБА_3.    виплачується  заробітна плата після закінчення зміни   у розмірі  20 гривнів.

Допитана в судовому засіданні  пом. прокурора ОСОБА_12., яка відбирала поясненя у ОСОБА_1.  пояснила,  що підсудний добровільно давав такі пояснення, перечитавши поставив свій підпис, ніякого примусу та тиску вона  на нього не чинила.

Відповідно до   свідоцтва  про  народження ОСОБА_3 (т.2 а.с.43), останній  народився  ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто  станом  на грудень   2006 року  січень  2007 року   він  не  досяг   18-річного віку.  Згідно довідки  відділення  у справах  громадянства і реєстрації  фізичних осіб Ніжинського  МРВ  паспорт був виданий ОСОБА_3.   21.12.2006 року.

У зв'язку із перебуванням потерпілого  у розшуку  його покази, які давалися на стації  слідства   були досліджені   в судовому  засіданні. Так   пояснення ОСОБА_3. (а.с.13, 33), та протокол допиту в якості свідка  (а.с. 37) та потерпілого (т.2 а.с.10-12, 15 )    підтверджують,  що  останній працював в комп'ютерному  клубі ІНФОРМАЦІЯ_2   без укладення  трудового  договору .  Зазначена  обставина  знайшла  своє  підтвердження   і в досліджених в судовому  засіданні  показах  свідка  ОСОБА_5. (а.с. 43-44),  де  вона  зазначала,  що  ОСОБА_3  з грудня  2006 року  працював  на підміні  адміністратором з дозволу приватного підприємця  ОСОБА_1.  який  оплачував  його  роботу.  І хоча  свідок   в судовому  засіданні  змінила  свої  покази,  пояснивши,  що   вона  не  перечитувала  пояснення ,  які  записував  слідчий,  однак   ця обставина  не знайшла  свого  підтвердження  під  час  допиту  в  якості  свідка  ОСОБА_15,  який   запевнив,  що  ОСОБА_5.     власноручно   ставила  свої  підписи  перечитавши   текст пояснень. Тому  суд  вважає  її  покази  дані  слідчому  на  попередньому  слідстві  такими,  що  заслуговують  на  увагу,  так  як  вони  узгоджуються  з  іншими  матеріалами  справи,  а    їх  зміна   розцінюється  судом  як спроба  допомогти  підсудному  уникнути  відповідальності.

Суд  вважає  вина  ОСОБА_1.  в грубому  порушенні  трудового  законодавства,  що-до  неповнолітнього  доводиться  також  перевіреними в судовому  засіданні   показами  свідків:  ОСОБА_10 (а.с. 55),  який  при  відвіданні  клубу   розраховувався  за гру  саме  з ОСОБА_3;  ОСОБА_19. (а.с. 31), який працював разом з ОСОБА_3 в клубі, що належить підсудному,   свідків   ОСОБА_7.,  ОСОБА_18, ОСОБА_9,  ОСОБА_14,     які  пояснили,  що  ОСОБА_3     в своїх поясненнях  особисто зазначав,  що працює  в комп'ютерному  клубі адміністратором,     дослідженими  в судовому  засіданні  показами  покійної  матері  ОСОБА_3.    -ОСОБА_20. (а.с.41 Т.2 ),  яка   пояснювала,  що  її  син  працює  адміністратором  в клубі.

Суд критично  оцінює  покази  ОСОБА_13,  дані  нею  в судовому  засіданні  та на попередньому слідстві,  а також  покази  ОСОБА_6.,  в яких  вони  зазначали,  що ОСОБА_3  не працював в комп'ютерному  клубі,  і вважає  їх такими,  що дані з метою  допомогти  підсудному  уникнути  відповідальності,   так  як дані особи  перебувають  у рідстві з підсудним являючись йому дружиною та племінником.  

Переглянутий в судовому засіданні  відеозапис  допиту потерпілого ОСОБА_3,  в сукупності  з його  показами, даними  на  стадії  слідства,  дають  підстави  зробити  висновок,  що  свої пояснення стосовно роботи в  комп'ютерному клубі,  який належить підсудному,  він давав добровільно, без будь-якого  примусу  і підстав оговорювати  ОСОБА_1.  у нього не було.  

У судовому  засіданні підсудний  стверджував,  що Ніжинський міжрайонний прокурор та працівники прокуратури, які займались розслідуванням справи,  чинили  на нього  тиск,   погрожували розправою йому  та  його  сім'ї  а також свідкам,  писали пояснення яких він не давав,  однак  допитані в якості свідків працівники прокуратури  ОСОБА_12.,  ОСОБА_15., ОСОБА_17.  та прокурор ОСОБА_21., в судовому засіданні  заперечили твердження підсудного,  пояснивши  що всі процесуальні дії,  що проводились з участю ОСОБА_1.   відбувались з дотриманням чинного кримінально-процесуального кодексу України, в разі коли підсудний  та свідки давали  пояснення,   вони фіксувались у протоколі допиту,   в разі відмови  від пояснень складався   відповідний протокол.    Такі  покази узгоджуються з матеріалами справи, так на а.с.91, 92,  106,  тому 2 кримінальної справи,  маються протоколи допиту, в яких відображена відмова  підсудного від дачі пояснень, яка належним чином зафіксована.

  Крім того  матеріали справи (а.с.  63 т.1)  містять  постанову про відмову в порушенні  кримінальної справи відносно  Ніжинського  міжрайонного прокурора ОСОБА_21. та  слідчого прокуратури ОСОБА_15. за фактом зловживання ними посадовим становищем та примушування давати покази. Дана постанова ніким не скасована і підтверджує відсутність погроз та примусу з боку  працівників прокуратури відносно підсудного.

Відповідно  до  листа  державного департаменту нагляду  за додержанням законодавства про працю ( Т.2 а.с. 84),   допущення неповнолітнього працівника  до роботи без укладення трудового  договору  є  грубим  порушенням  законодавства  про працю, оскільки  таке  порушення  ставить працівника  у скрутне становище шляхом позбавлення  його  права  на отримання  соціальних  гарантій у вигляді  пенсійного  забезпечення , допомоги по безробіттю, інших соціальних гарантій  передбачених  статтею  46 Конституції  України.

На думку суду  в судовому  засіданні   не  знайшло підтвердження  обвинувачення  в  частині   порушення  підсудним   ч.1 ст. 192 КЗпП  України, а саме: залучення  неповнолітнього до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні  дні.  Зазначена  обставина  не  підтверджена  жодним  доказом,  тому  суд  вважає  необхідним  виключити  її з обвинувачення інкримінованого ОСОБА_1.

Зваживши  всі  докази  по  справі   в  їх  сукупності  суд  прийшов  до  висновку,  що  винуватість  ОСОБА_1.   в пред'явленому йому  звинуваченні  доведена  повністю  матеріалами  попереднього  та  судового  слідства, оскільки він   з 01 грудня 2006 року  по  26 січня  2007 року  допустив  до  роботи  неповнолітнього  найманого  працівника без укладення    з ним  трудового  договору,  та реєстрації  його    в центрі  зайнятості,   не видав  наказ  про  прийняття  неповнолітнього  на роботу, не  оформив  трудової книжки, не ознайомив  під розпис з режимом  роботи та оплатою  праці, не  вів  спеціального  обліку  працівників, які  не досягли  вісімнадцяти  років,  чим  порушив  вимоги   ст.ст.  21,24, 24-1, 48, 189 Кодексу  про працю України, ст.29,30 Закону України «Про оплату праці»,      тому  він має нести   відповідальність  за  дії  які  виразилися  в   грубому  порушенні законодавства  про працю щодо неповнолітнього,  які   кваліфіковані  за  ст.  172 ч.2  КК України.

Обговорюючи  питання  про  міру  покарання   ОСОБА_1 суд  враховує його  позитивну  характеристику ,    тяжкість  і  суспільну  небезпеку  скоєного  ним, що він не притягувався  до адміністративної відповідальності, раніше не судимий. 

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати  винним   за  ст. 172 ч.2  КК України     та   призначити  покарання    у  виді  штрафу  у сумі       850 (  вісімсот п'ятдесят ) гривнів.

Міру запобіжного заходу  обрану  ОСОБА_1. у виді підписки  про невиїзд,    скасувати.

Враховуючи,  що    злочин було скоєно ОСОБА_1.    в період з 01 грудня 2006 року по 26 січня 2007 року,  даний злочин віднесений до невеликої тяжкості,  а відповідно до ст. 49  ч.1 п.1 КК України, особа звільняється  від  кримінальної відповідальності,  якщо з дня  вчинення  нею  злочину невеликої тяжкості    і до дня  набрання  вироком законної сили  минуло два роки,   засудженого  ОСОБА_1 слід  звільнити від  кримінальної відповідальності,  у  зв'язку  з закінченням  строків давності на підставі ст. 74 ч.5 КК України.

Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду  Чернігівської  області   протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя      Ніжинського  міськрайнного  суду                                           В.Г. Пантелієнко