Справа № 2-414 / 09

                                                         2-3184/08

                            Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     27 січня 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

     Головуючого судді Погасій О.Ф.

     При секретарі Щегульній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова, Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Московська філія, дільниця №36, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання укласти договір найму житла в будинку комунального житлового фонду з розмежуванням особового рахунку,

                             В С Т А Н О В И В :

     22.04.2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова, Комунального підприємства «Жилкомсервіс», Московська філія, дільниця N'36, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про зобов'язання укласти окремий договір найму житла в будинку комунального житлового фонду, предметом якого є фактично займана позивачем окрема кімната згідно поверхового плану № 6, житловою площею 14,7 кв.м., загальною площею 21,06 кв.м., яка є частиною трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, з розмежуванням особового рахунку.

            Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після розірвання шлюбу він та його колишня дружина ОСОБА_2. з її сином від першого шлюбу ОСОБА_3. фактично розподілили між собою житлові приміщення трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 43,3 кв.м., загальною площею 63,2 кв.м., яка перебуває у комунальній власності, і яку вони отримали після одруження у 1989 році шляхом обміну двох однокімнатних квартир, одна з яких належала на праві найму позивачу, а друга - на праві найму колишній дружині з сином. На теперішній час позивач займає житлову кімнату згідно поверхового плану № 6, житловою площею 14,7 кв.м., загальною площею 21,06 кв.м., з урахуванням приміщень загального користування пропорційно займаної житлової площі; дві інші кімнати № 5 та № 7, житловою площею 28,60 кв.м. (по 14,3 кв.м. на одну особу), загальною площею 42,14 кв.м.(21,07 кв.м. на одну особу) займають гр. ОСОБА_2. та її син ОСОБА_3.

        У судовому засідання позивач підтримує свої вимоги у повному обсязі.

         Представник відповідача виконкому Московської районної в м. Харкові ради , у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На попередньому засіданні представник виконкому Московської районної в м. Харкові ради проти вимог позивача щодо розмежування особового рахунку не заперечує. Пояснила, що при відсутності згоди членів родини особовий рахунок може бути розмежований рішенням виконкому райради на підставі судового рішення, така практика існує багато років, і саме тому у відповіді на заяву позивача про укладання з ним окремого договору найму та розмежування особового рахунку без згоди інших мешканців квартири виконкомом Московської райради порадив йому звернутися до суду.

          Проти вимоги позивача щодо укладання договору найму заперечує.  У своїй заяві представник виконкому Московської райради просить суд розглядати справу без його участі на свій розсуд.

          Представник відповідача КП «Жилкомсервіс», проти вимоги щодо розмежування особового рахунку не заперечує, тому що така вимога не суперечить діючому законодавству. За існуючою практикою КП «Жилкомсервіс» розмежовують особові рахунки мешканців житлових будинків за рішеннями виконкому райради, які приймаються у разі відсутності згоди всіх мешканців на підставі судових рішень. Проти вимоги позивача щодо укласти договору найму з КП «Жилкомсервіс» заперечує,  обґрунтовуючи свої заперечення тим, що Житлово- експлуатаційні організації, про які йдеться у ст. 61 Житлового кодексу України, ліквідовано, а створене Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» згідно його Статуту є лише виконавцем послуг з утримання житлового фонду та прибудинкових територій і не може виступати наймодавцем житлового фонду, яке відноситься до комунальної власності, тому що такі повноваження йому не делегувалися у встановленому законом порядку.

          Відповідачі ОСОБА_2. , ОСОБА_3., та представник ОСОБА_2.- адвокат ОСОБА_4., проти позову заперечували повністю, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що справа про внесення змін у договір найму з тими ж сторонами вже розглядалася у суді під номером 2-328/2005 і по ній винесено рішення від 12 липня 2006 р., рішенням суду ОСОБА_1. відмовлено в укладанні окремого договору найму та відкриті окремого особового рахунку на кімнату площею 15,6 кв.м., крім того, відповідачі вважають, що невелика за площею, малогабаритна кухня, ванна, та квартира в цілому, не пристосовані для проживання двох сімей, у кухні не достатньо місця для окремого столу позивача, ізольована квартира перетворюється у комунальну, тому спільне проживання сторін у квартирі неможливе, спір між ними, як вважають відповідачі, можливо вирішити лише шляхом обміну квартири на дві ізольовані.

            Представник позивача просить суд відхилити доводи представника виконкому Московської райради щодо неможливості укладання договору найму із-за відсутності Типового договору, на підставі того, що згідно Постанові КМ України від 05.11.1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративного-територіальних одиниць (комунальною власністю), рішенню виконкому Харківської обласної ради народних депутатів від 12.03.1992 р. № 68 «Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області, Рішенню Харківської міської ради народних депутатів від 19.03.1992 р. «Про комунальну власність міста», та іншими нормативними актами України з цього питання, державна власність була розподілена на республіканську та комунальну. Згідно Переліку, затвердженому Постановою КМУ від 05.07.1991 р. № 311, до складу майна, що було передано до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) входив весь житловий и нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду. Тому, представник позивача, вважає, що після здійсненого розмежування держаної власності і передачі всього житлового фонду до комунальної  власності, Кабінет Міністрів України, як вищий орган виконавчої влади, який згідно Закону України Про управління об'єктами державної власності, має право здійснювати функції управління лише по відношенню до об'єктів державної власності, та згідно п.5 ст. 319 ЦКУ, не має права втручатися у здійснення власниками (місцевими органами самоврядування) права власності, а саме щодо найму об'єктів комунальної власності, бо таке втручання це порушення ст. 316 та 319 ЦК України, згідно яким право власності здійснюється на власний розсуд та незалежно від волі інших осіб.

      КМ України Постановою від 12.07.2005 р.№ 560 скасував свою Постанову від 22.06.1998 р. № 939, якою був затверджений Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду.

      За думкою представника позивача, факт скасування Кабінетом Міністрів України Типового договору найму, не скасовує і не відміняє зобов'язання орендодавця (органу, уповноваженого здійснювати функції управління комунального житлового фонду), встановленого ст. 41 Конституції України, ст.61 ЖКУ та ст.811 ЦКУ, яка застосовується на підставі ст.62 ЖКУ, щодо укладання договору найму виключно у письмовій формі.

        Згідно діючому законодавству, як вважає позивач, договір найму повинен укладатися у письмовій формі на підставі вільного волевиявлення сторін.

         Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, встановив наступне.

         Квартира АДРЕСА_1 отримана позивачем після одруження на сім'ю із трьох осіб (позивача, його дружини та її сина), сторін по справі, шляхом обміну двох інших однокімнатних квартир на одну трикімнатну. Це підтверджується обмінним ордером № 2794 серії Є від 28.04.1989 р.,

виданим  позивачу  на  підставі  рішення Московської ради народних депутатів від 27 березня 1989 року.

          Квартира, згідно технічному паспорту - БТІ та поверхового плану до нього, загальною площею 63,2 кв.м., житловою площею 43,3 кв.м., складається із трьох ізольованих кімнат: № 5, площею 13,0 кв.м.; № 6 , площею 14,7 кв.м.; № 7, площею 15,6 кв.м.; та допоміжних приміщень загального користування: кухні, площею 6,9 кв.м.; коридору, площею 8,9 кв.м.; сан.вузла, площею 1,2 кв.м.; ванної кімнати, площею 2,1 кв.м. та ніши - 0,8 кв.м.

           В спірній квартирі проживають і зареєстровані  ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2, колишня дружина позивача, та її син ОСОБА_3 (відповідачі), доказом чого є довідка Московської філії дільниці № 36 КП «Жилкомсервіс» з місця проживання № 202 від 05.02.2008 р.

            При вселенні у трикімнатну квартиру у квітні 1989 року, договір найму, між наймодавцем та сім'єю ОСОБА_1, у письмовій формі не укладався, але після заселення сім'ї у квартиру на підставі обмінного ордеру на ім'я позивача було відкрито особовий рахунок № 114073736, за яким здійснювалися розрахунки по квартирній платі.

            17 жовтня 2006 року шлюб між позивачем та ОСОБА_2. було розірвано.

            З моменту розірвання шлюбу позивач та його колишня дружина з сином ведуть окреме господарство, стосунків не підтримують, і фактично розподілили житлові приміщення: позивач займає кімнату № 6, площею 14,7 кв.м., в якій зберігає свої речі, громадянка ОСОБА_2. займає кімнату № 7, житловою площею 15,6 кв.м., її син ОСОБА_3. займає кімнату № 5, житловою площею 13,0 кв.м. Приміщеннями загального користування, кухнею (6,9 кв.м.), туалетом (1,2 кв.м.), ванною (2,1 кв.м.),  та коридором з  нішею (8,9 +0,8 кв.м.) сторони користуються спільно.

             Позивач, учасник бойових дій, з моменту розірвання шлюбу сплачує за користування житлом та за комунальні послуги.

              05 березня 2008 року позивач звернувся до виконкому Московської райради м. Харкова із заявою про укладання окремого договору найму на фактично займане житло, кімнату № 6, житловою площею 14,7 кв.м., загальною площею 21,2 кв.м. у письмовій формі з розмежуванням існуючого особового рахунку.

                   Виконком Московської районної ради своїм листом від 11.03.2008 р. за № Є-4 95 відмовив позивачу в укладанні окремого договору найму та розмежуванні особового рахунку, посилаючись на відсутність письмової згоди колишньої дружини та її сина, що і стало приводом для подачі позову до суду. На розподіл особового рахунку колишня дружина позивача ОСОБА_2. та її син ОСОБА_3. своєї згоди не дають, вважаючи, що це призведе до погіршення їх житлових умов.

                 При фактичному розподілі житла на позивача приходиться 14,7 кв.м. житлової площі, відповідно 6,5 кв.м. допоміжної площі загального користування, всього 21,2 кв.м. загальної площі квартири; на  ОСОБА_2. та її сина приходиться 28,6 кв.м. житлової площі, що на 1,3 кв.м. більше встановленої норми, та 42,0 кв.м. загальної площі, по 21.0 кв.м. на кожного. Тобто норми,  встановлені законодавством України, при фактичному розподілу житла, не порушені. Ніхто із мешканців не набуває статусу потребуючого в поліпшенні житлових умов, тому що для взяття на облік у якості потребуючого у поліпшенні житлових умов, у Харківській області вищезазначеною постановою, встановлено норму меншу за 5,5 кв.м.

                   Доводи відповідачів про наявність рішення Московського районного суду від 12 липня 2006 р. щодо того ж предмету спору з тими ж сторонами, не відповідають вимогам ст.205 ЦПК України, а тому не можуть бути взяті до уваги, тому що предметом спору по цивільній справі № 2-328/2005 була кімната № 7, площею 15,6 кв.м., а предметом спору даної справи є інша кімната № 6,  площею 14,7 кв.м. До того ж у вказаних справах інший склад відповідачів.

                 Згідно ст. 18 Житлового кодексу України управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

                 У ст. 64 ч.3 ЖКУ зазначено, що у випадках, коли члени сім'ї наймача втратили статус членів однієї сім'ї, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, мають такі ж права і обов'язки, як і наймач. Тобто сторони по справі мають право з моменту відокремлення одне від одного свого господарства та втрати статусу членів однієї сім'ї укласти окремий договір найму, мати свій відокремлений рахунок та виконувати обов'язки, передбачені законодавством по схоронності житла, дотримання правил користування житлом та своєчасній оплаті за споживчі комунальні послуги і послуги по утриманню будинку і прибудинкової території.

                Ст. 61 ЖКУ встановлює правило, за яким право користування житлом здійснюється відповідно до договору найму. Причому у частині другій цієї ж статті зазначено, що такий договір укладається у письмовій формі на підставі ордеру між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.  Тобто усна форма договору найму законом не передбачена.

                У четвертій частині ст. 61 ЖКУ зазначено, що умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача порівняно з умовами, передбаченими актами законодавства, є недійсними. Тобто умова, пред'явлена виконкомом Московської райради м. Харкова, щодо надання письмової згоди сторонніх осіб, які не є членами однієї сім'ї, на розмежування особового рахунку, суперечить ч.2 ст. 64 ЖКУ щодо визначення поняття членів однієї сім'ї(родини).

                 Згідно п.4 Ст. 203 ЦКУ правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Статтею 61 ЖКУ встановлена обов'язкова письмова форма договору найму житла.

                  Згідно ст.ст. 326, 327 ЦКУ право державної власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

                  Згідно ст. 379 ЦКУ житлом вважається як будинок, квартира, так і інше приміщення, придатне для постійного проживання в ньому.

                    Згідно ст. 815 п.З ЦКУ наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

                    Фактичний розподіл житла ніяким чином не вплинув на мешканців квартири і не зробив нікого з них потребуючими поліпшення житлових умов. Син і мати, які є різної статі, мають окремі кімнати.

                     Тому, предметами двох окремих договорів найму можуть бути окрема кімната № 6, площею 14, 7 кв.м., яку займає Позивач, та дві інші кімнати, які займають відповідачі.

                      Ст. 105 ЖКУ також передбачає наявність окремих договорів найму при користуванні житлом двома або більше сім'ями, і тільки у випадку їх об'єднання в одну сім'ю, може бути укладено один договір найму на когось з них.

                       Правила користування приміщеннями житлових будинків (далі Правила), затверджені Постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45, визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків згідно з договором найму.

                       Відмова наймодавця укласти договір найму перешкоджає позивачу здійснювати право користування житлом у відповідності до норм законодавства, пропорційно займаному житлу.  

                      Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

                        За таких обставин суд вважає доводи першого відповідача про те, що орендодавцем за договором найму житла повинно виступати КП «Жилкомсервіс», на чиєму балансі обчислюється житловий будинок, є необґрунтованими, не підтвердженими конкретними правовими нормами, і  не можуть бути взяті до уваги суду.

                        ОСОБА_2. та ОСОБА_3. не надано жодного доказу і не наведено жодної правової норми у підтвердження своїх заперечень, що є порушенням ст. 60 ЦПК України, якою встановлено обов'язок кожної сторони підтвердити свої вимоги і заперечення належними і допустимими доказами. Відповідачами не надано жодної правової підстави, підтвердженої належним чином, для відмови у позовних вимогах позивача.

                      За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 10,11,60,209,213-215 ЦПК України, суд -

                       В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати виконком Московської районної ради м. Харкова укласти окремий договір найму з гр. ОСОБА_1, на фактично займані ним житлові приміщення: кімнату згідно поверхового плану № 6, житловою площею 14, 7 кв.м., загальною площею 21,20 кв.м., з урахуванням приміщень загального користування, розташовану у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, з відкриттям окремого особового рахунку на ім'я ОСОБА_1.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

   Суддя                                 О.Ф.Погасій