Справа №: 343/2856/14-а

Провадження №: 2-а/0343/106/14

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi - Керніцького І. І.,

секретаря - Оленюк Т. В.,

адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до віддлення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві про визнання дій відповідача неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні їй страхових виплат; зобов?язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі призначити їй одноразову страхову виплату на сім?ю з якою проживав потерпілий в розмірі п?яти середньорічних заробітних плат померлого чоловіка - ОСОБА_4; зобов?язати відповідача призначити одноразову страхову виплату на двоїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент смерті потерпілого ОСОБА_4 перебували на його утриманні в розмірі однорічного середнього заробітку на кожну особу; зобов?язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі призначити щомісячні страхові виплати на дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент смерті потерпілого ОСОБА_4 та продовжувати виплачувати в подальшому; зобов?язати відповідача провести індексацію страхових виплат за несвоєчасну виплату.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що згідно наказу № 56 від 30.05.2011року її чоловік ОСОБА_4 був прийнятий на роботу лісорубом 3-го розряду, в Шевченківське лісництво ДП «Вигодське лісове господарство». 01.07.2011року з ОСОБА_4 у зв'язку з закінченням строкового трудового договору було укладено цивільно-правову угоду. Згідно умов даної угоди п.1. замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик надати послуги по виконанню лісогосподарських робіт в Шевченківському лісництві лісгоспу. Однак підприємство не мало права укладати з ОСОБА_4 цивільно-правової угоди поскільки: ОСОБА_4 і надалі продовжував виконувати лісозаготівельні, а не лісогосподарські роботи, даний вид робіт є роботою з підвищеною небезпекою, дані роботи проводилися ОСОБА_4 не на свій страх і ризик, при виконанні робіт ОСОБА_4 підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, також проходив інструктажі з охорони праці, при виконанні робіт, виконував розпорядження посадової особи підприємства, тобто фактично перебував у трудових, а не цивільно-правових відносинах з ДП «Вигодське лісове господарство». Під час виконання робіт по валці лісу 27.07.2011року, стався груповий нещасний випадок, внаслідок чого її чоловік ОСОБА_4 був смертельно травмований і помер на місці. Зібравши необхідні документи, вона звернулася до відділення Фонду соціального страхування на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі та м.Болехові, із заявою про виплату її та неповнолітнім дітям, грошових коштів передбачених законом. Однак, відділення фонду відмовило у виплаті коштів. Свою відмову мотивувало тим, що її покійний чоловік формально не був оформлений на роботу, не надано переліку документів встановлених законом, а тому фонд не може виплатити передбачені законом суми. Після цього, вона звернулася до Долинського районного суду з позовом до ДП «Вигодське лісове господарство» третя особа без самостійних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі, про встановлення факту перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах, зобов'язання видати наказ про прийняття на роботу та внести в трудову книжку запис про роботу, сплатити обов'язкові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. Рішенням Долинського районного суду від 22.08.2013року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.09.2013року її позов задоволено, встановлено факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 з ДП «Вигодське Лісове Господарство», зобов'язано ДП «Вигодське ЛГ» видати наказ про прийняття ОСОБА_4 на роботу та внести до його трудової книжки, запис про роботу та зобов'язано ДП «Вигодське ЛГ» сплатити за ОСОБА_4 внески на загальообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. Вищевказане рішення суду виконане у повному об'ємі та необхідні документи направлені до Фонду в Долинському районі. Після набрання рішеннями суду законної сили та нею до фонду подано додаткові документи, а саме, належним чином оформлену трудову книжку, довідку про заробітну плату покійного чоловіка, наказ про прийняття та звільнення його з роботи, як цього вимагало правління фонду у листі №833\01-11 від 15.08.2012року, що ним і було виконано. Однак фонд своїм листом №579\06-12 від 14.08.2014року, повідомив, що на підставі п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Згідно Постанови КМУ від 30.11.2011року, № 1232 та абзацу 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначив , що не має можливості провести її страхові виплати. Крім того, Фонд зобов'язаний в силу ст.. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», виплатити не менше за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні. На день настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на утриманні в ОСОБА_4 перебували на той час неповнолітні діти, а саме, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 Отже, фонд повинен був виплати її та її дітям, тобто особам, які перебували на утриманні соціальні виплати передбачені законом. Відмовляючи її у проведенні страхової виплати, фонд покликається на п.11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Згідно Постанови КМУ від 30.11.2011року, № 1232, згідно якого, абзацу 1 якого, до складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. З контексту цієї відповіді, зрозуміло, що фонд відмовляє у виплатах передбачених законом, через те, що під час проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 27 липня 2011року, до комісії не увійшов представник фонду.

Однак, згідно п.38-39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Згідно Постанови КМУ від 30.11.2011року, № 1232, спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. До складу спеціальної комісії входять: посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду, представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник роботодавця або роботодавець представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці; представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в абзацах третьому - дев'ятому пункту 37 цього Порядку, за погодженням з такими органами. Згідно листа № 02-14\2779 від 04.08.2014року, Управління Дерржгірпромнагляду повідомило її, що провести повторне перерозслідування із залученням представника фонду не можливо, а також те що коли настав груповий нещасний випадок, який стався 27.07.2011року з її чоловіком територіальним управлінням була створена спеціальна комісія по розслідуванню даного нещасного випадку, однак Дирекція ФСС НВ на виробництві відмовилась надавати свого представника. Хоча відповідно до норм положення зобов'язана була це зробити, оскільки повторюся стався груповий нещасний випадок на виробництві. Той факт, що Фонд відмовився надати свого представника, підтверджується листом Управління Виконавчої дирекції Фонду в Івано-Франківській області від 12.08.2014року №606\07-11.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, подала суду письмове заперечення в якому зазначила, що відділення виконавчої дирекції Фонду правомірно відмовило позивачу в проведенні страхових виплат. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

У відповідності до ст. 5 Основ законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. А згідно ст. 7 загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», передбачено, що основними принципами страхування від нещасного випадку є: обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно ст. 8 зазначеного Закону особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку : особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Також ст.10 даного закону чітко визначає процедуру страхування працівників, для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч. 1 п.п «б», «д», ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ст. 33 вищевказаного закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

На підставі п.п. 7, 8, 9 ст. 34 цього ж Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу № 56 від 30.05.2011 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу лісорубом 3-го розряду, в Шевченківське лісництво ДП «Вигодське лісове господарство». 01.07.2011року з ОСОБА_4 у зв'язку з закінченням строкового трудового договору було укладено цивільно-правову угоду. Під час виконання робіт по валці лісу 27.07.2011року, стався груповий нещасний випадок, внаслідок чого чоловік позивача ОСОБА_4 був смертельно травмований і помер на місці.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.07.2011 року, виданого виконавчим комітетом Грабівської сільської ради Рожнятівського району.

Вказані обставини підтверджуються Актом форми Н-5 спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 27.07.2011 року на державному підприємстві «Вигодське лісове господарство» від 03.10.2011 року та Актом № 2 форми Н-1 від 11.10.2011 року про нещасний випадок пов?язаний з виробництвом.

Рішенням Долинського районного суду від 22.08.2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ДП "Вигодське лісове господарство", третя особа без самостійних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Долинському районі, про встановлення факту перебування у трудових відносинах було вирішено: встановити факт перебування ОСОБА_4, померлого 27.07.2011 року, у трудових відносинах з ДП «Вигодське лісове господарство», а саме : що він з 01.07.2011 року по 27.07.2011 року працював в ДП «Вигодське лісове господарство» лісорубом 3-го розряду; зобов'язати ДП «Вигодське лісове господарство» видати наказ про прийняття ОСОБА_4 на роботу з 01.07.2011 року, внести до його трудової книжки запис про те, що він з 01.07.2011 року по 27.07.2011 року працював в ДП «Вигодське лісове господарство» лісорубом 3-го розряду за трудовим договором; зобов'язати ДП «Вигодське лісове господарство» сплатити за ОСОБА_4 обов'язкові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

Вказане рішення суду ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області було залишено без змін.

На виконання рішення суду посадовою особою ДП «Вигодське ЛГ» 27.11.2013 року було видано наказ № 95-к «Про прийом працівників» яким прийнято на роботу ОСОБА_4 лісорубом 3-го розрядку Шевченківське лісництво з 01.07.2011 року по 27.07.2011 року. Відповідно було внесено запис до трудової книжки ОСОБА_4 серії НОМЕР_3.

Після зазначених обставин позивач повторно звернулася до відповідача з листом про необхідність проведення страхових виплат їй та неповнолітнім дітям.

Однак фонд своїм листом №579\06-12 від 14.08.2014року, повідомив, що на підставі п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Згідно Постанови КМУ від 30.11.2011року, № 1232 та абзацу 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначив , що не має можливості провести її страхові виплати.

Про те, що позивач по справі є дружиною померлого ОСОБА_4 та має право на проведення відповідних страхових виплат підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 16.10.1994 року виконкомом Грабіської сільської ради, відповідно до якого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_3».

Крім того, в померлого ОСОБА_4 було також двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (який на час смерті батька був неповнолітнім) та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначені особи також мають право на одержання страхових виплат, що є предметом даного спору.

Отже в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги в частині зобов?язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі провести індексацію страхових виплат за несвоєчасну виплату страхових виплат, то на думку суду і ця вимога підлягає до задоволення з урахуванням наступного.

Так, відповідно до ст.. 2 Закону України «Про індексацію грошових коштів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії. стипендії, оплата праці. суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов?язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Враховуючи зазначену норму Закону, суд вважає, що страхові виплати, які належать виплаті позивачу та її неповнолітнім дітям підлягають індексації.

На підставі ст. 43, 46 Конституції України, ст. 5, 7 «Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст..ст. 10, 21 28 33, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.п. 38-39 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, ст.. 2 Закону України «Про індексацію грошових коштів населення», керуючись ст..ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від с нещасних випадків на виробництві в Долинському районі про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії задоволити частково.

Визнати протиправним рішення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі щодо відмови в призначенні страхових виплат ОСОБА_3.

Зобов?язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі призначити ОСОБА_3 одноразову страхову виплату на сім?ю з якою проживав потерпілий в розмірі п?яти середньорічних заробітних плат померлого чоловіка - ОСОБА_4.

Зобов?язати відповідача призначити одноразову страхову виплату на двоїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент смерті потерпілого ОСОБА_4 перебували на його утриманні в розмірі однорічного середнього заробітку на кожну особу.

Зобов?язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі призначити щомісячні страхові виплати на дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент смерті потерпілого ОСОБА_4.

Зобов?язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Долинському районі провести індексацію страхових виплат за несвоєчасну виплату.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з часу її проголошення.

Суддя

"Повний текст постанови суду виготовлено 05.01.2015 року. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи"

Суддя