Справа № 278/5592/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20.01.2015 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 5/6 частин спадкового майна та встановлення порядку користування житловими і підсобними приміщеннями та земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

26 грудня 2014 року ОСОБА_4 в інтересах позивачів звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити розмір спадкової частки позивачів на житловий будинок і визнати за ними право власності на його частину з урахуванням розміру спадкового майна; виділити позивачам з урахуванням права власності на спадкову частину спірного будинку в натурі дві кімнати в ньому; залишити в загальному користуванні між співвласниками окремі приміщення в житловому будинку, в тому числі кухні, веранди, а також надвірних споруд, тобто хліва; визнати домовленість між сторонами про загальне користування неприватизованою земельною ділянкою, площею 0,30 га з урахуванням розміру їх спадкової частини в будинку.

Водночас, вказаний позов не відповідав вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки, по-перше, він не містив викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги, а саме зі змісту цього позову не зрозуміло в чому саме полягає порушення прав позивачів, а також не зрозуміло щодо якого будинку та земельної ділянки між сторонами виник спір, по-друге, позовні вимоги позивачів були неконкретними, оскільки не зрозуміло який саме розмір спадкової частки необхідно визначити та на який саме житловий будинок, на яке саме майно необхідно визнати право власності за позивачами та які кімнати необхідно виділити позивачам, а також розподіл якого будинку та земельної ділянки необхідно здійснити, по-третє, за подачу вказаного позову позивачі сплатили судовий збір в сумі 250 грн., хоча за позовну вимогу про визнання за ними права власності на частину спірного будинку, останні відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року повинні були сплатити судовий збір у розмірі 1% від вартості вказаної частини будинку, але не менше 243 грн. 60 коп. та не більше 3654 грн., однак останні не надали доказів про дійсну вартість спірного майна, що, в свою чергу, унеможливлювало визначення розміру судового збору, який позивачі повинні були сплатити за вказану позовну вимогу, по-четверте, за кожну з інших позовних вимог немайнового характеру позивачі у відповідності до вимог згаданого вище закону повинні були сплатити судовий збір по 243 грн. 60 коп.

У зв’язку із вказаними недоліками ухвалою суду від 29 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було залишено без руху, а позивачам було надано строк для усунення цих недоліків.

19 січня 2015 року ОСОБА_4 в інтересах позивачів на виконання вищезгаданої ухвали було подано уточнену позовну заяву, в якій останні вже просять суд визнати за ними право власності на 5/6 частин житлового будинку №3а, який розташований в с. Городище, по вул. Жовтневій, Житомирського району, вартістю 14451 грн., та встановити порядок користування спірним будинком, який складається з трьох житлових кімнат, кухні, веранди, надвірними спорудами, тобто хлівом, а також земельною ділянкою, площею 0,30 га, залишивши вхід до будинку в загальному користуванні. Крім того, позивачами додатково сплачено судовий збір в сумі 244 грн., а на підтвердження вартості спірного будинку надано копію позовної заяви ОСОБА_3 до Вертокиївської сільської ради про визнання права власності від 23.05.2011 року, згідно якої ОСОБА_3 зазначив вартість цього будинку у сумі 14451 грн.

Однак, уточнений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.01.2015 року також не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки останніми не надано доказів про дійсну вартість спірного будинку, №3а, який розташований в с. Городище, по вул. Жовтневій, зокрема відповідний висновок оцінки цього будинку.

Також, позивна вимога про встановлення порядку користування спірним майном є неконкретною, оскільки в цій вимозі не вказаною, якою саме земельною ділянкою, площею 0,30 га необхідно встановити порядок користування, тобто не зазначено, де ця земельна ділянка розташована та яке її цільове призначення.

За таких обставин дану уточнену позовну заяву слід на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України залишити без руху і надати позивачам строк для усунення перелічених вище недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 5/6 частин спадкового майна та встановлення порядку користування житловими і підсобними приміщеннями та земельною ділянкою залишити без руху, про що повідомити позивачів, надавши їм строк 5 днів з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків.

В разі не виправлення недоліків у наданий строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.

Суддя: