КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.09.2008                                                                                           № 4/258

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача –          РинковийВ.І., КиселевичЮ.А.

від відповідача –           1.Шадевська Ж.Е., 2. Колодрубський О.О.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради та Головного управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2008

 у справі № 4/258  

 за позовом                               Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства "Київська овочева фабрика"

 до                                                   1.Київської міської ради

                                                  2.Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради(Київської міської державної адміністрації)

             

                       

 про                                                  визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 149195 кв.м

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 позов задоволено повністю. Визнано укладеним, з дня набрання рішення законної сили, договір оренди земельної ділянки, площею 149195 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:79:091:0001) для будівництва та обслуговування об’єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об’єктів житлової забудови, паркінгу в урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва між Київською міською радою та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством ”Київська овочева фабрика” в редакції наданого Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством ”Київська овочева фабрика”.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська міська рада та Головне управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду, в яких просять скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Скаржники вважають, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з’ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

Позивач відзив на апеляційні скарги не надав.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

03.07.2006 між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки № 79-6-00431. відповідно до умов договору позивачу було передано в оренду земельну ділянку площею 149 195 кв.м. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд в Урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням Київської міської ради від 29.11.2007 № 1322/4155 затверджено проект землеустрою, змінено цільове призначення та передано позивачу в довгострокову оренду терміном на 15 років земельну ділянку площею 14,92 га для будівництва та обслуговування об’єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об’єктів житлової забудови, паркінгу в Урочищі Самбурки у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п. 8 рішення Київської міської ради від 29.11.2007 № 1322/4155 передбачено розірвання за згодою сторін договору оренди земельної ділянки від 03.07.2006 № 79-6-00431 з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, що передається відповідно до цього рішення.

28.12.2007 на виконання пункту 6.2. рішення № 1322/4155 позивач листом № 597 звернувся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо виготовлення документу, що посвідчує право користування Земельною ділянкою та доручив виконання робіт ПП ”Шоп’як”.

21.01.2008 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало технічне завдання № 3124 на розробку технічної документації зі складання договору оренди землі.

21.01.2008 року було визначено (винесено) межі Земельної ділянки в натурі (на місцевості), що посвідчується відповідним актом, який підписано уповноваженими представниками позивача, ПП ”Шоп’як” та начальником відділу землевпорядкування Голосіївського району м. Києва.

Позивачем було підписано договір оренди земельної ділянки у відповідності до вимог ст. 15 Закону України ”Про оренду землі” та Типовій формі договору оренди землі, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 та направив його на підпис до Київської міської раді.

Таким чином, позивачем були виконанні вимоги ст. 28 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 ”Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві” та відповідно, позивачем було забезпечено підготовку всіх документів для укладення договору оренди Земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду спору в суді відповідач-1 не підписав договір оренди земельних ділянок.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до положень статті 60 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить, зокрема, право комунальної власності на землю.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з урахуванням пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування державної i комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

04.02.2008 року договір оренди Земельної ділянки був підписаний позивачем та переданий до відповідача-1 із супроводжувальним листом вих. № 49/07 на підпис Київському міському голові, що засвідчується відміткою канцелярії відповідача-1.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною i безумовною.

Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.

Згідно положень ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи те, що згідно земельного законодавства підставою для укладення договору оренди i набуття права на оренду земельної ділянки, є рішення органу місцевого самоврядування, а відповідачем-1 прийнято рішення про надання земельної ділянки у оренду, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що укладення договору оренди є обов’язковим в силу закону.

Відповідно до ст. 33 Закону України ”Про місцеве самоврядування в України” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, серед іншого, реєстрація суб’єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею i договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності i право користування землею.

Положенням про Головне управління земельних pecypciв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради № 182/342 від 19.12.2002, передбачено, що відповідач-2 організовує видачу державних актів на право власності на землю i право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їx реєстрацію.

Частина перша статті 20 Закону України ”Про оренду землі” передбачає, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 18 Закону України ”Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення про задоволення позову у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги Київської міської ради та Головного управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційні скарги Київської міської ради та Головного управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 – без змін.

Матеріали справи № 4/258 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді