КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2008 № 1/122
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явились
від відповідача -Пилипчук О.С., довіреність № 11-01/3Д від 11.01.2008року
від третьої особи - не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2008
у справі № 1/122
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"
до Державного підприємства "Вугілля України"
третя особа відповідача Державне підприємство "Волиньвугілля"
про стягнення 119255,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 1/122 від 20.03.2008 року за позовом Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (далі по тексту - Позивач) до Державного підприємства „Вугілля України ” (далі по тексту - Відповідач) про стягнення 119 255,82 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2008 року у справі № 1/122 Державне підприємство „Волиньвугілля” (далі по тексту – третя особа) залучена до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2008 року позов Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення 119 255,82 грн. задоволено повністю; присуджено до стягнення збитки в розмірі 119 255,82 грн., 1192,55 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду міста Києва з апеляційною скаргою Вих. № 05-06/2-ю від 05.06.2008 року (Вх. № 02-4.1/3179 від 17.06.2008 року), в якій просить скасувати зазначене рішення та відмовити ВАТ „Західенерго” в задоволенні позовних вимог. Скарга мотивована неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було встановлено факт поставки вугілля, яке не відповідає його якісним характеристикам відповідачем на Бурштинську ТЕС.
При цьому, за твердженням відповідача в порушення п. 4.9 Договору поставки № 9-02/1П від 01.02.2007 року та п. 16 Інструкції П-7 відкрите акціонерне товариство „Західенерго” не викликало представника Постачальника для проведення спільного опробування вугілля, в результаті чого Державне підприємство „Вугілля України” було позбавлено можливості прибути для спільного відбору проб та переконатися, що якість відвантаженого вугілля не відповідає умовам Договору поставки.
Також, відповідач зазначає, що акти приймання вугілля на Бурштинській ТЕС №№ 3396, 3397, від 12.06.2007 року, № 4098 від 15.06.2007 року, №№ 4146, 4147 від 16.06.2007 року №№ 4159,4160, 4161, 4162 від 17.06.2007 року, №№ 4192, 4193 від 18.06.2007 року та акти про відбір проб вугілля №№ 3396, 3397, від 11.06.2007 року, № 4098 від 14.06.2007 року, №№ 4146, 4147, 4159, 4160, 4161, 4162 від 16.06.2007 року, №№ 4192, 4193 від 17.06.2007 року були підписані не уповноваженими представниками ДП „Волиньвугілля”.
В судовому засіданні 28.07.2008 року представник відповідача підтримав свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач та третя особа в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що позивач та третя особа про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Державного підприємства „Вугілля України”, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, 01.02.2007 року Державне підприємство „Вугілля України”, з одного боку як Постачальник та відкрите акціонерне товариство „Західенерго” як Покупець з другого боку уклали договір № 9-02/1 –П (далі Договір) від 01.02.2007 року, за яким відповідач зобов’язується поставити позивачу вугільну продукцію (далі Вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в Договорі.
Відповідно до п. 2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю, на умовах DDР – залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 р., за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору. Мінімальна норма відвантаження – 4 напіввагони.
Відповідно до розділу 8 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 05-03/07 від 31.03.2007 року, Договір вступає в силу з 01 лютого 2007 року і діє до 30 червня 2007 року, а в частині проведення розрахунків –до повного виконання.
З матеріалів справи вбачається, що, на виконання умов Договору 10.06.2007 року, 13.06.2007 року, 15.06.2007 року та 17.06.2007 року зі ст. Іваничі Львівської залізниці вантажовідправник – ВП „Волиньвуглезбутпостач” ДП „Волиньвугілля” відвантажило на ст. Бурштин Львівської залізниці вантажоодержувачу Бурштинській ТЕС вугілля вагою 621000 кг вагонами №№ 60895877, 65751158, 65695231, 66171463, 66474586, 66741539, 66448374, 65750903, 68435262 (залізнична накладна № 36073891), вугілля вагою 140000 кг. вагонами №№ 67894987, 67180141 (залізнична накладна 36073893), вугілля вагою 347000 кг. Вагонами №№ 68502764, 68686054, 66741661, 64504988, 66680000 (залізнична накладна 36073898), вугілля вагою 138000 кг. вагонами №№ 65512014, 66722216 (залізнична накладна 36073900), вугілля вагою 69000 кг. вагоном № 67167270 (залізнична накладна 36057436), вугілля вагою. 277000 кг. вагонами №№ 63518518, 60820560, 68602481, 66786443 (залізнична накладна 36073901), вугілля вагою 347000 кг. вагонами №№ 68453232, 65807604, 68550045, 68717859, 68190313 (залізнична накладна 36073902), вугілля вагою 139000 кг. вагонами №№ 60085933, 60614849, (залізнична накладна 36073903), вугілля вагою 278000 кг вагонами №№ 65285181, 67911917, 66812546, 67701904 (залізнична накладна 36073904), вугілля вагою 692000кг. вагонами №№ 67196683, 66656380, 66233750, 67380733, 67919340,64846306, 67389122, 66577685, 65759128, 67863514 (залізнична накладна 36073908), вугілля вагою 414000 кг. вагонами №№ 67671032, 65555534, 67184531, 65539728, 67157834, 67854380 (залізнична накладна 36073909), вугілля вагою 69000 кг. вагоном № 66243163 (залізнична накладна 36057437), вугілля вагою 277000 кг вагонами №№ 60453362, 60883485, 64035777, 60667961 (залізнична накладна 36073906), вугілля вагою 138000 кг. вагонами №№ 66789868, 66762907 (залізнична накладна 36073907).
Відповідно до п. 4.1 Договору приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 –64 „Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству”, ДСТУ4083 –2002 „Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування”, ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.
Пунктами 3.1 та 5.1 Договору та Додатком № 06/07 –Б до Договору сторони встановили якісні показники на вугілля, що поставляється за умовами Договору.
11.06.2007 року, 14.06.2007 року, 15.06.2007 року, 16.06.2007 року, 17.06.2007 року на території Бурштинської ТЕС для визначення фактичної якості зазначеного вугілля відбулися колегіальні відібрання точкових проб вугілля зі всіх вагонів, за результатами яких були складені Акти про відбір проб вугілля №№ 3396, 3397, від 11.06.2007 року, № 4098 від 14.06.2007 року, №№ 4146, 4147, 4159, 4160, 4161, 4162 від 16.06.2007 року, №№ 4192, 4193 від 17.06.2007 року (далі Акти відбору).
За результатами випробування відібраних лабораторних проб вугілля, проведеного хімлабораторією Бурштинської ТЕС, було встановлено, що поставлене вугілля не відповідає якісним характеристикам, зазначеним в Договорі, оскільки фактичний вміст золи у спірному вугіллі дорівнював від 38,5% до 42,7%, в той час як рівень цього показника якості, встановлений умовами Договору, не може перевищувати 35% для рядового вугілля.
Результати лабораторних випробувань були зазначені в Актах приймання вугілля на Бурштинській ТЕС №№ 3396, 3397, від 12.06.2007 року, №4098 від 15.06.2007 року, №№ 4146, 4147 від 16.06.2007 року №№ 4159,4160, 4161, 4162 від 17.06.2007 року, №№ 4192, 4193 від 18.06.2007 року (далі Акти приймання).
Відповідно до п.5.3 Договору вугілля, якісні показники якого перевищують гранічно допустимий рівень, встановлений Договору, Покупцем не приймається, не оплачується і повертається назад на адресу Вантажовідправника з дотриманням вимог п. 6.4 Договору.
Про поставку на Бурштинську ТЕС залізничних вагонів із вугіллям неналежної якості вантажовідправник був повідомлений вантажоотримувачем телеграмами № 641 від 11.06.2007 року, № 635 від 15.06.2007 року, №№ 641, 642, 643, 644 від 16.06.2007 року, № 645,646 від 18.06.2007 року та листами № 06/1722 від 12.06.2007 року, № 06/1802 від 15.06.2007 року, № 06/1828 від 16.06.2008 року, № 06/1836 від 18.06.2007 року, якими одночасно попереджався про повернення вантажу.
13.06.2007 року, 16.06.2007 року та 18.06.2007 року спірне вугілля було повернено Бурштинською ТЕС третій особі, що підтверджується квитанціями на групу вагонів № 36087060, 3608761, 3608762, 3687063, 3608764, 36087044, 36087050, 36087058, виданими залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.
Позивач звернувся до відповідача та третьої особи з претензіями № 119-178 від 30.07.2007 року, №119 –187 від 03.08.2007 року, № 119-195 від 08.08.2007 року, № 119 –204 від 21.08.2007 року про відшкодування збитків в розмірі 119 255,82 грн., завданих поставкою відповідачем вугілля неналежної якості.
Вказані претензії були залишені без відповіді та задоволення.
В контексті викладеного, враховуючи обставини справи та наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено невідповідність якісним характеристикам поставленого вугілля відповідно до вимог 3.1 Договору, зокрема фактичний вміст золи у вугіллі становив від 38,5 % до 42,7 % проти 35 % гранично допустимого вмісту золи для рядового вугілля за Договором в редакції додатку № 06-07-Б від 29.05.2007 року, що підтверджується актами приймання вугілля на Бурштинській ТЕС №№ 3396, 3397, від 12.06.2007 року, № 4098 від 15.06.2007 року, №№ 4146, 4147 від 16.06.2007 року №№ 4159, 4160, 4161, 4162 від 17.06.2007 року, №№ 4192, 4193 від 18.06.2007 року.
Акти № 4098 від 15.06.2007 року, №№ 4146, 4147 від 16.06.2007 року, №№ 4159, 4160, 4161, 4162 від 17.06.2007 року, № 4192 від 18.06.2007 року, № 4193 від 18.06.2007 року складались у присутності представника третьої особи – вантажовідправника Риткович Т. М., яка діяла від імені третьої особи на підставі довіреності № 9.1 –50 від 12.06.2007 року, якою Державне підприємство “Волиньвугілля” довірило вказаній особі вчиняти всі дії для участі в опробуванні та проведенні контрольних аналізів проб вугілля на Бурштинській ТЕС.
При складанні актів №№ 3996, 3997 від 12.06.2007 року була присутня і представник третьої особи – вантажовідправника Паун Г. П., яка діяла від імені третьої особи на підставі довіреності № 2.6/817 від 05.06.2007 року, якою Державне підприємство “Волиньвугілля” довірило вказаній особі вчиняти всі дії для участі в опробуванні та проведенні контрольних аналізів проб вугілля на Бурштинській ТЕС.
Вказані довіреності були видані на підставі довіреності № 744 від 28.02.2007 року, виданої Державним підприємством “Вугілля України” (відповідачем) Відокремленому структурному підрозділу „Волиньвуглезбутпостач”, за якою останнє уповноважено виступати від імені Державного підприємства “Вугілля України” перед третіми особами під час здійснення дій, обумовлених, зокрема, за спірним Договором, для чого ВСП “Волиньзбутвуглепостач” ДП “Волиньвугілля” надано право проводити від імені ДП “Вугілля України” звіряння якості і кількості вугілля, проводити сумісне опробування вугілля, поставленого, зокрема, на теплові електричні станції (ТЕС) ВАТ “Центренерго” в рахунок спірного Договору, та підписувати у зв‘язку з цим відповідні акти та виконувати всі необхідні дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.
Отже, як слідує з матеріалів справи, при прийнятті спірного Вугілля та визначенні його якості були присутні Риткович Т. М. та Паун Г. П., які діяли і від імені відповідача – як постачальника, і від імені третьої особи – вантажовідправника.
Відповідно до п. 4.1 Договору приймання вугілля по якості здійснюється, зокрема, у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (Інструкція П-7).
Оскільки сторони передбачили у Договорі, що порядок приймання продукції за якістю буде здійснюватися відповідно до зазначеної Інструкції П-7, її правила перетворюються на узгоджені умови Договору, обов’язкові для застосування.
Згідно з Інструкцією П-7, при виявленні невідповідності якості приймач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.
Тож, з урахуванням наведеного, з огляду на фактичні обставини справи, наявні підстави вважати, що приймання вугілля за якістю відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства за участю повноважних представників сторін.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином своє зобов‘язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.
Заподіяння збитків позивачу в результаті вищезазначених дій відповідача полягає в тому, що внаслідок поставки вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості, позивачу було завдано збитки на загальну суму 119 255,82 грн., в тому числі : витрати на сплату провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Іваничі Львівської залізниці в сумі 82 365,60 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу на групу вагонів №№ 36087060, 3608761, 3608762, 3687063, 3608764, 36087044, 36087050, 36087058; витрати на оплату за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 35 246,52 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 1155/1136 від 13.06.2007 року, № 1180/1160 від 16.06.2007 року, №№ 1198/1878, 1203/1183, 1202/1182, 1205/1185, 1204/1184, 1208/1188 від 18.06.2007 року та переліками № 41 від 15.06.2007 року, № 35 від 18.06.2007 року, № 50 від 20.06.2007 року, виданими залізницею; витрати на оплату за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 1643,70 грн., що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів № 16.06.0336 від 13.06.2007 року, № 16.06.0342 від 16.06.2007 року, № 18.06.0348 –18.06.0352 від 18.06.2007 року та переліками № 41 від 12.06.2007 року та № 41 від 15.06.2007 року, виданими залізницею.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2008 року у справі № 1/122 – без змін.
Матеріали справи № 1/122 повернути до Господарського суду міста Києва
Головуючий суддя
Судді
30.07.08 (відправлено)