ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"07" липня 2006 р. Справа №10/164-НА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафнихсанкцій від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 на суму 77,44 грн., №НОМЕР_2 на суму 1762 грн.
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2- за довіреністю від 12.12.2005р.
від відповідача Шеремета В.В.- за довіреністю №13659/9/10 від 06.06.2006р.
Забіяка А.О. -за довіреністю №18001/9/10 від 10.07.2006р.
Постанова виноситься 07.07.2006р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій на суму 77,44 грн. ( подвійний розмір вартості торгового патенту за здійснення операцій без одержання торгових патентів) відповідно до абз. 4 ч.1 ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій на суму 1762 грн. (п'ятикратний розмір вартості наданих послуг за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій) відповідно до п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Дані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 27.12.2005р.
Вважає неправомірним та необґрунтованим висновок податкового органу , що у більярдному клубі “ІНФОРМАЦІЯ_1”, який належить позивачу, під час перевірки надано послуги у сфері грального бізнесу.
Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в фізкультурно-оздоровчій сфері на підставі ліцензії, виданої Держкомітетом України з питань фізичної культури і спорту від 27.07.2004р. та з цією метою створена школа більярдної майстерності “ІНФОРМАЦІЯ_1”, в якій організовуються тренування спортсменів та аматорів більярдного спорту, за що береться погодинна оплата.
Посилається на те, що із аналізу норм ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” вбачається, що більярдні столи, що використовуються для спортивно-аматорських змагань не входять в перелік видів діяльності по гральному бізнесу. Крім того, відповідно до наказу Держкомітету молодіжної політики, спорт у і туризму України від 07.02.2001р. №261 “Про перелік видів спорту , що визнані в Україні“ більярдний спорт входить до даного переліку. Зазначає, що гра в більярд не підпадає під визначення азартної гри, столи для більярду за своїм призначенням не можуть використовуватися для розіграшу грошових чи майнових виграшів, так як заклад, в якому вони встановлені в грі за цими столами участі не приймає і прибутку від грального бізнесу не отримує.
Щодо застосування РРО, пояснив, що позивач здійснює діяльність у фізкультурно-оздоровчій сфері на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, де зафіксовано такий вид діяльності. За таких обставин робить висновок, що позивачу непотрібно застосування РРО.
Крім того, вважає, що перевірку проведено неправомірно, в порушення вимог Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998р. №817/98 позивача не було повідомлено про проведення перевірки за 10 календарних днів, не надіслано письмове повідомлення про проведення перевірки.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що прийняті на підставі акту перевірки, рішення про застосування штрафних санкцій від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 на суму 77,44 грн., №НОМЕР_1 на суму 1762 грн. відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Звертає увагу на те, що під час перевірки позивача при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу встановлено 1) проведення діяльності без наявності торгових патентів на 8 гральних столів для гри в більярд, чим порушено ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, 2) непроведення розрахункових операцій на суму 352,40 грн. через РРО , чим порушено п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послу”.
Посилаючись на положення ч.2, п.3 ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, вважає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги у сфері грального бізнесу, у тому числі з використанням столів для більярду, що вводяться і в дію за допомогою жетона, монети або без них, зобов'язані придбавати торгові патенти на загальних підставах, а від патентування звільняється лише діяльність з використання більярдних столів для проведення спортивних аматорських змагань, але лише у разі коли такі більярдні столи не використовуються в сфері грального бізнесу.
При цьому, відповідач не заперечує можливості використання більярдних столів для організації спортивних аматорських змагань у терміни визначені графіками, проте заперечує факт проведення спортивних аматорських змагань у момент здійснення перевірки позивача. Робить висновок, що доводи позивача про те, що столи для більярду використовувалися тільки для спортивних аматорських змагань є безпідставними, оскільки їх використання в сфері грального бізнесу зафіксовано в акті перевірки.
Щодо застосування штрафних санкцій за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, то посилаючись на ст. 2 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” , відповідно до якої дія даного закону не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності , які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, стверджує, що останніми не може бути застосована спрощена система оподаткування.
Пунктом 7 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” визначено, що дія цього Указу не поширюється на суб'єктів малого підприємництва на яких поширюється дія Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ”.
В судовому засіданні ревізор-інспектор Забіяка А.О. відділу оперативного контролю ДПА у Хмельницькій області зазначив, що під час перевірки було встановлено надання позивачем послуги гри в більярд за оплату в сумі 12 грн., про що зазначено в акті перевірки. Вказує на те, що офіціантом ОСОБА_3 було підраховано суму виручки, яка знаходилась у касі і склала 340 грн. Від підписання акту перевірки офіціант ОСОБА_3 відмовилась, що зазначено в акті перевірки. Вказує на те, що під час перевірки проводилась гра на 8 більярдних столах і в цей час аматорські змагання не проводились, патенти були відсутні, розрахунковий документ не видавався, РРО не застосовувалось.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Хмельницьким міськвиконкомом 20.04.2004р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_3, та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку від 01.01.2006р. серія Г №НОМЕР_4.
Працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому 27.12.2005р. на підставі направлень на перевірку №НОМЕР_5 та №НОМЕР_6 була проведена перевірка більярдного клубу “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, внаслідок чого складено акт перевірки №НОМЕР_7.
Перевіркою встановлено, що в більярдному клубі „ІНФОРМАЦІЯ_1” (м. Хмельницький, АДРЕСА_1) надано послугу у сфері грального бізнесу -гра в більярд на суму 12 грн., розрахункова операція проведена без застосування РРО, книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки. Виручка отримана за надання послуг гри в більярд на момент перевірки складала 340,40 грн. На момент перевірки у гральному залі знаходилося 8 столів, при цьому відсутні торгові патенти у сфері грального бізнесу для використання столів для більярду, аматорських змагань, ігор під час перевірки не проводилось. Зроблено висновок, про порушення п.1,2,5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , ст.ст. 1, 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Перевірка проводилась у присутності офіціанта ОСОБА_3 , яка відмовилася від підпису акта перевірки , про що складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки .
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому з посиланням на п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ прийнято рішення від 12. 01.2006р. “НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції у сумі 1762 грн. -в п'ятикратному розмірі непроведення розрахункової операції на суму 352,40 грн. (352,40 грн. х 5) через реєстратор розрахункових операцій, та з посиланням на ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності“ прийнято рішення від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 77,44 грн.( 1800 грн.:12міс.:31 дн.* 1 дн.*8 столів) -в подвійний розмір вартості торгового патенту .
За результатами адміністративного оскарження вищевказані рішення залишені без змін , а скарги без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із висновками податкового органу, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 на суму 77,44грн., № НОМЕР_1 на суму 1762 грн.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Статтею 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" визначений порядок придбання торгового патенту на проведення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Відповідно до ч.2 ст.5 цього Закону під гральним бізнесом слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі на 12 календарних місяців у розмірі, зокрема, для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду.
З наведених приписів закону випливає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги у сфері грального бізнесу, у тому числі з використанням столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, зобов'язані придбавати торгові патенти на загальних підставах. Звільняються від патентування лише операції з використання більярдних столів для проведення спортивних аматорських змагань.
Наявність майнових або грошових виграшів не є необхідною ознакою для віднесення гри в більярд до грального бізнесу.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки, яка проводилась 27.12.2005р. працівниками податкового органу зафіксовано факт гри в більярд за певну плату, отже внаслідок використання більярдних столів підприємець отримував прибуток, тому діяльність з надання таких послуг є гральним бізнесом.
Доводи позивача про те, що столи для більярду використовувалися тільки для проведення спортивних аматорських змагань є безпідставними.
Здавання в прокат спортивного інвентарю (київ, шарів, трикутників) за плату не має ніякого відношення до спортивних аматорських змагань.
Спортивний інвентар згідно ст. 186 ЦК України є приналежністю головної речі -стола для більярду, тому передача в користування київ, шарів і трикутників учасникам гри в більярд з отриманням за це коштів є за своєю суттю платним користуванням більярдними столами.
При цьому , враховуючи встановлений прейскурант цін, така діяльність була систематичною.
Позивачем не надано доказів про те, що під час перевірки проводились змагання гри в більярд з використанням усіх більярдних столів саме для проведення аматорських спортивних змагань.
Передбачені календарним планом на 2005р.,2006р., Положеннями про проведення змагань з більярдного спорту (а.с. 78-97). -змагання по більярдному спорту заплановані не приватним підприємцем , а Хмельницьким обласним осередком Федерації більярдного спорту та мають епізодичний, а не постійний характер.
Не має вирішального значення для розгляду справи свідоцтво про сплату єдиного податку, видане позивачу, на види діяльності зазначені у ньому.
Як вже зазначалося, підприємцем фактично проводилась здача більярдних столів та інвентаря учасникам гри в більярд за готівкові кошти, що є гральним бізнесом, а не спортивно-аматорськими змаганнями.
22.11.2000 р. набрав чинності Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, який визначив правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва. У зв'язку із викладеним, не може застосовуватися до спірних правовідносин Указ Президента України “Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Відповідно до ст.ст. 5, 11 вказаного Закону запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності є одним із основних напрямів державної підтримки малого підприємництва, суть якої, зокрема, полягає в заміні сплати встановлених законодавством податків і зборів сплатою єдиного податку.
Проте, сфера дії названого Закону і, відповідно, коло суб'єктів підприємництва, яких держава вирішила підтримувати в такий спосіб, обмежені -зокрема, згідно із ст. 2 Закону його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу.
Це положення стосується як патентування послуг з використання більярдних столів для гри в більярд за плату, так і застосування реєстраторів розрахункових операцій при прийнятті коштів від учасників цієї гри.
Статтею 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено обставини, за яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в т.ч. шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному КМ України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політики (п.6).
Позивач не довів факт ведення зазначеної книги обліку доходів і витрат та занесення до неї даних про отримання коштів за послуги грального бізнесу.
Виходячи з цього, ДПІ у м. Хмельницькому правомірно застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції, які передбачені статтею 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" - за здійснення операцій без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту - у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням та пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Щодо посилань позивача на порушення вимог Указу Президента України від 23 липня 1998 року N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з приводу проведення перевірки, а саме неповідомлення позивача за 10 календарних днів про проведення перевірки, судом враховується те, що ст. 5 Указу чітко визначено, що його дія поширюється на податкові органи стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів. Тобто Указ Президента України від 23 липня 1998 року "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" не поширює свою дію на перевірки, які проводяться податковими органами відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу”.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у м. Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 на суму 77,44 грн., №НОМЕР_2 на суму 1762 грн. не відповідають фактичним обставинами справи, вимогам чинного законодавства, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
При цьому судом враховується, що відповідно до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 12.01.2006р. №НОМЕР_1 на суму 77,44 грн., № НОМЕР_1 на суму 1762 грн. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подається до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Постанова складена у повному обсязі і підписана 11.07.2006р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.