РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа №2-515/08

16 травня 2008 року Подільський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого - судді Щасної О.В.

при секретарях - Васильченко В.М. ,  Сукач Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  яка діє в інтересах ОСОБА_4,  3-ті особи: Головне Управління юстиції в м.  Києві,  орган опіки та піклування Подільської РДА в м.  Києві про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,  зобов'язання внести зміни до свідоцтва,  визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом,  яке видане Четвертою Київською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 на 58/75 частин квартири АДРЕСА_1 частково недійсним; визнати за ОСОБА_2 право власності на !4 частину від 32/75 частин вказаної квартири в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5; визнати право власності на 14 частину квартири,  як майна набутого подружжям в шлюбі; зобов'язати державну нотконтору внести відповідні зміни в свідоцтво про право на спадщину.

Вимоги обґрунтовує тим,  що 15 листопада 1989 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5  укладено шлюб,  від якого 7 жовтня 1990 року народилася ОСОБА_4. 12 лютого 1996 року ОСОБА_4. ОСОБА_5  та ОСОБА_2 приватизували 34/100 частин вказаної вище квартири в рівних частках,  17 квітня 1996 року було придбано 66/100 частин квартири за договором купівлі-продажу. 5 жовтня 2005 року ОСОБА_2 наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_5  від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. 18 травня 2006 року ОСОБА_4 видане свідоцтво про право на спадщину за законом після її померлої матері на 58/75 частин квартири. Посилаючись на те,  що батько позивача - ОСОБА_2 в інтересах якого пред'явлено позов - визнаний судом неосудним,  а в подальшому визнаний недієздатним,  вважає,  що ОСОБА_2 повинен спадкувати разом з ОСОБА_4,  як спадкоємець першої черги за законом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги,  просили позов задовольнити.

ОСОБА_3 ,  яка діє в інтересах ОСОБА_4 та представник відповідачки заявлені вимоги не визнали,  просили відмовити в задоволенні позову.

Головне Управління юстиції в м.  Києві надали письмові пояснення по даній справі,  відповідно яких зазначили про те,  що свідоцтво про право на спадщину правомірно видане тільки ОСОБА_4 після її померлої матері,  як спадкоємцю за законом першої черги,  оскільки чоловік померлої ОСОБА_2 умисно позбавив життя ОСОБА_5  тому не має права на спадкування. Справу просили розглядати за відсутності представника управління юстиції та прийняти рішення відповідно до вимог закону (а.с. 33-34).

Представник органу опіки та піклування Подільської РДА в м.  Києві ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримала,  просила вимоги задовольнити.

Суд,  заслухавши пояснення учасників процесу,  вивчивши матеріали справи вважає,  що позов не підлягає задоволенню через наступне.

Як встановлено судом,  15 листопада 1989 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб від якого народилася ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6, 9).

2

12 лютого 1996 року ОСОБА_5 ,  ОСОБА_2 та ОСОБА_4,  приватизовано 34/100 частин квартири АДРЕСА_1 в рівних частках (а.с. 16).

7 квітня 1996 року ОСОБА_5  придбала за договором купівлі-продажу 66/100 частин вказаної вище квартири (а.с. 53).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5  померла (а.с. 8).

Позивач просить визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартири,  як майна набутого подружжям в шлюбі. Дана вимога не підлягає задоволенню,  т.я. має вирішуватися безпосередньо за участю подружжя (фізичними особами),  де вони виступають як учасники цивільних відносин відповідно  ст. 2 ЦК України. Виходячи зі змісту ч.4  ст. 25 ЦК України,  цивільна правоздатність ОСОБА_5  як фізичної особи,  припинена у момент її смерті.

ОСОБА_5  померла внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень,  нанесених їй ОСОБА_2 умисно,  що вбачається з постанови Подільського районного суду м.  Києва від 14 березня 2006 року. Оскільки вказаний злочин вчинений ним в стані хронічного психічного захворювання,  до ОСОБА_2 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню з суворим наглядом в примусовому порядку (а.с. 11-12).

Рішенням Красногвардійського районного суду м.  Дніпропетровська від 24 квітня 2007 року ОСОБА_2 визнано недієздатним.  Рішенням Подільського районного суду м.  Києва від 25 червня 2007 року ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

Позивач посилається на те,  що ОСОБА_2 має право на спадщину після ОСОБА_5 ,  оскільки його визнано неосудним та недієздатним.

Відповідно ч.1, 6  ст.  1224 ЦК України,  не мають права на спадкування особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців,  у тому числі й на тих,  хто має право на обов'язкову частку у спадщині,  а також на осіб,  на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Даною статтею визначено коло осіб,  які позбавляються суб'єктивних прав на спадкування,  незважаючи на те,  що існували певні передумови для закликання їх до спадкування. Незаконні дії ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5  здійснені ним умисно,  що потягло смерть останньої,  тому визнання ОСОБА_2 неосудним та недієздатним не є підставою для виникнення у нього права на спадкування після його померлої дружини. Інших спадкоємців,  передбачених статтею 1261 ЦК України немає.

На підставі наведеного та ч.1, 6  ст.  1224 ЦК України,  керуючись  ст.  ст.  10, 60, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  яка діє в інтересах ОСОБА_4,  3-ті особи: Головне Управління юстиції в м.  Києві,  орган опіки та піклування Подільської РДА в м.  Києві про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,  зобов'язання внести зміни до свідоцтва,  визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.