22-ц/775/9/2015(м)
221/3890/13-ц
Головуючий у 1-й інстанції Ковей Л.В.
Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 5
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Сорока Г.П.,
суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л.,
при секретарі - Одінцові Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нежитлового приміщення та земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 12 вересня 2014 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
02 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, який в подальшому уточнила та в остаточній редакції позовної заяви просила: провести поділ нежилої будівлі АДРЕСА_1, виділивши їй в натурі 1/2 частину літ.А-1, а саме: приміщення 7(котельня) площею 4,30 кв.м, приміщення 8 (склад) - 8,20 кв.м, приміщення 9 (магазин) - 23,0 кв.м, приміщення 10 (коридор) - 4,60 кв.м, приміщення 11 (магазин) - 22,30 кв.м, приміщення 13 (коридор) - 1,85 кв.м, приміщення 14(коридор) - 1.40 кв.м, приміщення 15 (коридор) - 2,80 кв.м, приміщення 16 (туалет) - 1,70 кв.м, приміщення 17 (підсобне) 1,80 кв.м, приміщення (підсобне) - 6,20 кв.м, приміщення 19 (коридор) - 4,30 кв.м, всього загальною площею 82,45 кв.м, що складає 50/100 реальних часток, різницю у вартості 1901 грн. стягнути з неї на користь відповідача; виділити їй в натурі 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 загальною площею 203 кв.м, а саме земельну ділянку ( у тому числі і під будівлями власника) по АДРЕСА_1 шириною 10,63 м, праворуч довжиною 19,03 м, з тильного боку шириною 11,57 м, що складає 50/100 часток земельної ділянки; виділити в натурі ОСОБА_3 1/2 частину нежилої будівлі АДРЕСА_1 літ.А-1, а саме: приміщення 1(коридор) площею 3,0 кв.м, приміщення 2(кафе) - 34,90 кв.м, приміщення 3(коридор) - 1,70 кв.м, приміщення 4(санвузол) 1,70 кв.м, приміщення 5 (кухня) - 10,30 кв.м, приміщення 6 (склад) - 6,10 кв.м, приміщення 12(кафе) - 19.50 кв.м, приміщення 13 (коридор) - 4,15 кв.м, всього загальною площею 81,35 кв.м, що складає 50/100 реальних часток; виділити в натурі ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 загальною площею 203 кв.м, а саме земельну ділянку ( у тому числі і під будівлями власника) шириною 10,85 м, ліворуч довжиною - 18,74 м, з тильного боку шириною 10 м, що складає 50/100 часток земельної ділянки.
Також просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь понесені нею по справі судові витрати (а.с.2,142-144).
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вказані нежитлова будівля та земельна ділянка АДРЕСА_1 належить їй та відповідачці на праві приватної власності в рівних частках по 1/2 частці. Оскільки домовленості з ОСОБА_3 про користування будівлею та земельною ділянкою, поділ будівлі та земельної ділянки не досягнуто, просила провести поділ майна в натурі відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, виділивши їй 1/2 частину будівлі та земельної ділянки, які пропонуються експертом для співвласника №2, а відповідачці виділити 1/2 частину будівлі та земельної ділянки, які пропонуються експертом для співвласника №1, стягнути з неї на користь відповідача різницю у вартості 1901 грн.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 12 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Поділено нежитлову будівлю, магазину та кафе, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, наступним чином:
Виділено в натурі ОСОБА_2 1/2 частину вказаного будинку, яка складається з частки помешкань літ.А-1, а саме: помешкання 7(котельня) площею 4,30 кв.м, помешкання 8 (склад) площею 8,20 кв.м, помешкання 9 (магазин) площею 23,0 кв.м, помешкання 10 (коридор) площею 4,60 кв.м, помешкання 11 (магазин) площею 22,30 кв.м, помешкання 13 (коридор) площею 1,85 кв.м, помешкання 14 (коридор) площею 1,40 кв.м, помешкання 15 (коридор) площею 2,80 кв.м, помешкання 16 (туалет) площею 1,70 кв.м, помешкання 17 (підсобне) площею 1,80 кв.м, помешкання 19 (коридор) площею 4,30 кв.м, загальною площею 82,45 кв.м, ринковою вартістю 284903 грн., що складає 50/100 реальної долі від загальної площі помешкань магазину та кафе, та на 1901 гривню більше 1/2 ідеальної долі, залишивши вказану частину в приватній власності ОСОБА_2
Виділено в натурі ОСОБА_2 50/100 долі земельної ділянки площею 203 кв.м, а саме: земельна ділянка (у тому числі і під спорудами володільця) по АДРЕСА_1 шириною 10,63 м, з права довжиною 19,03 м, з тильної сторони шириною 11,57 кв.м, залишивши вказану частку земельної ділянки в приватній власності ОСОБА_2
Виділено в натурі ОСОБА_3 1/2 частку вказаного будинку, яка складається з частки помешкань літ.А-1, а саме: помешкання 1(коридор) площею 3,0 кв.м, помешкання 2(кафе) площею 34,90 кв.м, помешкання 3(коридор) площею 1,70 кв.м, помешкання 4 (санвузол) площею 1,70 кв.м, помешкання 5 (кухня) площею 10,30 кв.м, помешкання 6 (склад) площею 6,10 кв.м, помешкання 12 (кафе) площею 19,50 кв.м, помешкання 13(коридор) площею 4,15 кв.м, загальною площею 81,35 кв.м, ринковою вартістю 281 101 грн., що складає 50/100 реальної долі від загальної площі помешкань кафе та магазину, та на 1901 грн. менш 1/2 ідеальної долі, залишивши вказану частину в приватній власності ОСОБА_3
Виділено в натурі ОСОБА_3 50/100 долі земельної ділянки площею 203 кв.м, а саме: земельна ділянка (у тому числі і під спорудами володільця) по АДРЕСА_1 шириною 10,85 м, з ліва довжиною 18,74 м, з тильної сторони шириною 10,0 м,залишивши вказану частку земельної ділянки в приватній власності ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю у частках в сумі 1901 грн.
Покладено на сторони виконання перебудування наступним чином:
На ОСОБА_2 покладено виконання робіт з установки перегородки в помешканні 13 (після чого площа приміщення для першого співвласника складатиме 4,15 кв.м, для другого співвласника складатиме - 1,85 кв.м); виконання каналізації - зливної ями на окремій земельній ділянці.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати загальною вартістю 8 627 грн.40 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, виділивши їй приміщення технічного призначення №7 (котельня), приміщення №17(щитова) і санвузол(4), або залишити їх у спільному користуванні. При цьому, посилається на необґрунтованість і незаконність рішення, порушення норм матеріального і процесуального права.
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності за участю її представника, просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни (а.с.269).
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності за участю її представника (а.с.285).
З урахуванням наведеного, виходячи з того, що в судовому засіданні апеляційного суду приймають участь представники сторін, колегія суддів розглянула справу у відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які доводи апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позову, яким приміщення №№7,17,4 додатково виділити відповідачці або залишити їх у спільному користуванні сторін, заперечення представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_6, який просив апеляційну скаргу відповідачки відхилити, рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належить кожній по 1/2 частині нежитлової будівлі, магазину та кафе, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та по 1/2 частині земельної ділянки за цією ж адресою. З урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи щодо варіанту реального поділу будівлі і земельної ділянки між співвласниками пропорційно належним кожній з них часткам у спільній власності та, враховуючи фактичне користування сторонами приміщеннями будівлі, відсутність між ними домовленості щодо варіанту поділу, суд дійшов до висновку про необхідність виділення позивачці 1/2 частини спірної будівлі, яка пропонується експертом для співвласника №2, а відповідачці - 1/2 частини будівлі, яка пропонується для співвласника №1, а також відповідного поділу земельної ділянки по 1/2 частині.
Також на підставі ст.88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову суд вирішив питання про стягнення з відповідачки на користь позивачки, понесених останньою та документально підтверджених, судових витрат по справі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
У силу положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Відповідно до положень ст.ст.317,319,321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном і цими правами він розпоряджається на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні зобов'язань власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Право власності є непорушним.
Згідно вимог ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю частиною у праві спільної часткової власності.
Згідно зі ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності кожній по 1/2 частині нежитлової будівлі, магазину та кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу від 29.12.2005 року, свідоцтвом про право на спадщину від 27 грудня 2012 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.9-11,162-166,212-215).
Також кожній із сторін на праві власності належить по 1/2 частині земельної ділянки загальною площею 0,0406га кадастровий №1421584400:01:000:0011, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для обслуговування магазину та кафе, що підтверджується державним актом на право власності на землю від 07.06.2006 року, рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22.03.2013 року, витягом про державну реєстрацію прав на земельну ділянку (а.с.3,8,12,216-219).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №6715/24,774/24,775/24 від 02 квітня 2014 року (а.с.124-130) ринкова вартість будівлі магазину та кафе складає 566004 грн. Поділ приміщень будівлі магазину та кафе, а також земельної ділянки в натурі на дві рівних частини можливий. Пропонується виділити в натурі співвласнику №1 частину приміщень літ.А-1, а саме: приміщення 1(коридор) площею 3,0 кв.м; приміщення 2(кафе) площею 34,90кв.м; приміщення 3(коридор) площею 1,70 кв.м; приміщення 4(санвузол) площею 1,70 кв.м; приміщення 5(кухня) площею 10,30 кв.м; приміщення 6(склад) площею 6,10 кв.м; приміщення 12(кафе) площею 19,50 кв.м; приміщення 13(коридор) площею 4,15 кв.м; всього загальною площею 81,35 кв.м, ринковою вартістю 281 101 грн., що складає 50/100 реальної долі від загальної площі приміщень кафе та магазину та на 1901 грн. менше 1/2 ідеальної частки. Співвласнику №2 виділити в натурі частину приміщень літ.А-1, а саме: приміщення 7(котельня) площею 4.30 кв.м; приміщення 8(склад) площею 8,20 кв.м; приміщення 9(магазин) площею 23,0 кв.м; приміщення 10(коридор) площею 4,60 кв.м; приміщення 11(магазин) площею 22.30 кв.м; приміщення 13(коридор) площею 1,85 кв.м; приміщення 14(коридор) площею 1,40 кв.м; приміщення 15(коридор) площею 2,80 кв.м; приміщення 16(туалет) площею 1,70 кв.м; приміщення 17(підсобне) площею 1,80 кв.м; приміщення 19(коридор) площею 4.30 кв.м; всього загальною площею 82,45 кв.м, ринковою вартістю 284903 грн., що складає 50/100 реальної долі від загальної площі приміщень магазину та кафе, та на 1901 грн. більше 1/2 ідеальної долі. Для можливості ізолювання приміщень необхідно виконати перебудування: встановити перегородку в приміщенні 13(коридор), після чого площа цього приміщення для першого співвласника складатиме 4,15 кв.м, для другого співвласника - 1,85 кв.м; в частині приміщення 6 можливо організувати приміщення котельної для першого співвласника; для другого співвласника пропонується виконати каналізацію - зливну яму на окремій земельній ділянці. Мережі електропостачання, водопостачання, опалення пропонується відокремити. Проведення відособлення водопостачання, електропостачання необхідно виконати по затвердженим технічним умовам з залученням підрядної будівельної організації. Відособлення мережі опалення необхідно виконати по проекту, виконаному організацією, яка має ліцензію на виконання проектних робіт, з наступним узгодження з відповідними організаціями.
Розподіл земельної ділянки можливий в наступному варіанті: співвласнику №1 - 50/100 частки земельної ділянки площею 203 кв.м, а саме: земельна ділянка (у тому числі і під спорудами володільця) по АДРЕСА_1 шириною 10,85 м, зліва довжиною 18,74 м, з тильної сторони шириною -10,0 м. Співвласнику №2 - 50/100 частки земельної ділянки площею 203 кв.м, а саме: земельна ділянка (у тому числі і під спорудами володільця) по АДРЕСА_1 шириною 10,63 м, з права довжиною 19,03 м, з тильної сторони шириною - 11,57 кв.м. Враховуючи, що частина бокового магазину та кафе (згідно до додатку №2) є кордоном між ділянками, для можливого його обслуговування пропонується використати право земельного сервітуту співвласнику №2 (право проходу по ділянці володільця №1).
З огляду на наведене, виходячи з того, що співвласник у праві спільної часткової власності має право володіння, користування та розпорядження належною йому частиною майна у праві спільної часткової власності, та, враховуючи те, що згідно висновку будівельно-технічної експертизи спірну нежитлову будівлю можливо поділити в натурі пропорційно належним сторонам часткам, тобто по 1/2 частині, а також те, що запропонованим експертом варіантом поділу нежитлової будівлі враховано характер господарського використання цього приміщення для магазину і кафе, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про задоволення позову та поділив нежитлову будівлю і земельну ділянку між сторонами, виділивши кожному відповідно до висновку експерта та схеми поділу будівлі і земельної ділянки по 1/2 частині будівлі та земельної ділянки, на якій розташована виділена частина будівлі і вільної ділянки, що прилягає до неї.
Та обставина, що при поділі нежитлової будівлі відповідно до запропонованого експертом варіанту поділу відповідачці в натурі виділена частина приміщень будівлі за площею менше від належної їй ідеальної частки не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки таке відхилення є незначним, становить 0,55кв.м. (163,8:2=81,9-81,35) та не призводить до зміни ідеальних часток сторін у праві спільної власності (81,35:163,8Х100=49,66/100, що при заокругленні до цілих становить 50/100).
Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що суд розглянув справу у її відсутності, не вислухав її заперечення та позбавив її можливості заявити клопотання про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи, що вона не згодна з передачею позивачці приміщень №7(котельні), приміщення №17(щитова), приміщення №4(санвузол), оскільки ці приміщення мають побутове призначення і необхідні їй у користуванні для контролю за показаннями приладів обліку для здійснення комунальних платежів, а з позивачкою у неї склались неприязні стосунки і вона буде позбавлена доступу до цих приміщень, колегія суддів вважає безпідставними.
Як вбачається зі справи, оскаржуваним рішенням суду приміщення 4(санвузол) виділене відповідачці. Виділення відповідачці додатково приміщень 7(котельня) площею 4.30 кв.м. та 17(підсобне) площею 1,80 кв.м. призведе до відхилення від належних сторонам ідеальних часток у праві спільної власності (4,30+1,80+81,35=87,55:163,8Х100=53,5/100). Залишення у спільному користуванні сторін приміщень №7 та №17 є неможливим, оскільки таких позовних вимог у справі не заявлялося і таке рішення може бути прийняте в разі відсутності можливості поділу будівлі в натурі пропорційно часткам у спільній власності, а у даній справі поділ спірної будівлі на дві частки пропорційно належним співвласникам часткам у спільній частковій власності є можливим.
Крім того, позивачка в своїй позовній заяві просила поділити спірне приміщення пропорційно часткам у спільній власності по 1/2 частині і заперечувала проти іншого поділу. Відповідачка зустрічного позову про поділ спірного приміщення іншим способом з відхиленням від пропорційності часток у спільній власності не заявляла, а зверталась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми понесених нею витрат по утриманню, обслуговуванню та зберіганню її власності, а саме 1/2 частини нежилого приміщення, магазину і кафе та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в загальній сумі 118031,44 грн. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 12 вересня 2014 року було закрито провадження у справі за даним зустрічним позовом ОСОБА_3 і ця ухвала відповідачкою не оскаржувалась. З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для вирішення питання про поділ спірного приміщення іншим способом ніж заявлено позовні вимоги позивачкою. Крім того, в експертному висновку не наведено іншого варіанту поділу в натурі спірної нежитлової будівлі, ніж той, за яким судом проведено поділ спірної будівлі.
Посилання представників відповідачки в апеляційному суді на те, що неможливо облаштування котельні у виділеному їй приміщенні 6(склад), колегія суддів також вважає безпідставними.
Відповідно до висновку додаткової будівельно-технічної експертизи №36 від 24.12.2014 року (а.с.331-336) можливо використання приміщення №6(склад), розміщеного рядом з приміщенням кухні в нежилому приміщенні АДРЕСА_1, для організації котельні за умови дотримання вимог, зазначених в листі начальника 11 загону ГПСЩ ГУГСЧС України у Донецькій області і Волноваського управління ГУ ГСЕС України у Донецькій області з дотриманням вимог нормативних актів. В разі незгоди з розміщенням котельні в приміщенні №6 можливо у відповідності з п.1.7(8) виконати котельню, прибудовану до будівлі з оформленням відповідної документації з дотриманням встановлених вимог та правил.
Згідно листа Волноваського міськрайонного управління ДСЕС України ГУ ДСЕС України у Донецькій області №844 від 17.12.2014 року розміщення об'єктової котельні діючими санітарно-епідемілогічними нормами не передбачено. В даній ситуації згідно Р.8 п.81 Санітарних правил для підприємств громадського харчування розміщення котельні у складі №6, розташованому поряд з приміщенням кухні, внаслідок порушення об'ємно-планувальних та конструктивних рішень приміщень підприємства громадського харчування, призведе до порушення поточності та послідовності технологічного процесу (а.с.330).
Відповідно до листа ІІ державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області №06/2935 від 15.12.2014 року облаштування котельні у складському приміщенні можливе у разі проведення відповідних переобладнань, у тому числі - відокремлення приміщень протипожежними стінами 3-го типу, встановлення протипожежної перегородки І типу та протипожежного перекриття 3-го типу та інших переобладнань з урахуванням типу котельні, типу палива тощо з оформленням відповідних проектно-дозвільних документів у встановленому порядку (а.с.345).
Таким чином, не виключається можливість облаштування відповідачкою у приміщенні 6(склад) котельні при дотриманні відповідних правил та стандартів, тому висновки додаткової будівельно-технічної експертизи не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Та обставина, що між сторонами склались неприязні відносини також не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, а свідчить про наявність між сторонами спору щодо користування належною їм будівлею та підтверджує обґрунтованість рішення суду про поділ будівлі в натурі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при поділі земельної ділянки не зазначені межі користування земельною ділянкою, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки такі розміри та межі зазначені у рішенні суду відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи та схеми поділу земельної ділянки і співпадають з межами згідно державного акту на право власності на землю.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо порушення норм матеріального права не спростовують правильність рішення суду про поділ в натурі спірних нежитлової будівлі та земельної ділянки.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення суду, у справі не встановлено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при вирішенні справи суд не врахував положення Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО» №1632-VІІ, чинного з 20.08.2014 року, та розпорядження №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ згідно ч.1 вказаного Закону, відповідно до яких визначено територіальну підсудність справ Волноваського районного суду Донецької області Великоновоселківському районному суду, та виніс рішення по даній справі, є безпідставними, оскільки відповідно до даних нормативних актів діяльність суду була фактично призупинена з 13.09.2014 року і цими актами пропонувалося по можливості закінчити розгляд розпочатих справ. У даній цивільній справі провадження було відкрито 05.08.2013 року, сторони давали пояснення, була проведена судова будівельно-технічна експертиза, висновок якої надійшов до суду 15.04.2014 року, встановлений законом строк розгляду справи закінчився, а тому у суду були підстави для розгляду справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, призначеного на 12.09.2014 року, не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи, а відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, наявних у справі доказів, не ґрунтуються на вимогах закону, не впливають на правильність вирішення справи та не мають правового значення для вирішення спору про поділ майна в натурі.
З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідачки підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 12 вересня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Сорока Г.П.
Судді : Баркова Л.Л.
Гаврилова Г.Л.