Справа № 127/30272/13-ц Провадження № 22-ц/772/320/2015Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.

Категорія 6Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2-ОСОБА_3,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб ОСОБА_5, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, ОСББ «Підкова-7» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення самочинного будівництва,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення самочинного будівництва, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона є власником квартири ¹3 по АДРЕСА_1. Іншими співвласниками будинковолодіння є: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 (квартира №1); ОСОБА_4, ОСОБА_5 (квартира №2).

Земельна ділянка, на якій розташоване будинковолодіння, перебуває у власності ОСББ «Підкова-7», що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_4 самочинно побудувала прибудову «А1», «а2», вольєр для собак та вигрібну яму, за самочинне будівництво ОСОБА_4 була притягнута до адміністративної відповідальності.

Здійснене нею самочинне будівництво призводить до перешкод в користуванні належним позивачу майном - квартирою №3 по АДРЕСА_1, оскільки сіни «а2» з димоходом прибудовані до житлового будинку «А» до зовнішньої стіни квартири №3 розміром 1,01, і це призвело до перерозподілу навантажень, в кімнаті №3 утворилась осадова горизонтальна тріщина між перекриттям і зовнішньою стіною та осадові вертикальні тріщини на всю висоту в кутах кімнати, порушено суцільність та просідання. Внаслідок проведеного ОСОБА_4 будівництва, газові труби, через які здійснюється опалення та газопостачання квартири позивача, опинились всередині квартири відповідача, оскільки прохід, який існував між прибудовою «а2» та будинком «А», забудований.

Просила усунути перешкоди в користуванні майном - квартирою №3 по АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок ОСОБА_4 самочинної прибудови - сіней «а2», що складаються з приміщень 3-3, 3-4, димоходу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири ¹3 по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.11.1999 року (а.с.7).

Відповідно до технічного паспорту загальна площа квартири - 39,5 кв.м., квартира складається із двох кімнат - 11,7 кв.м. та 12,4 кв.м., кухні, площею 11,2 кв.м., тамбурів 2,0 кв.м., та 2,2 кв.м. (а.с.8-9).

ОСОБА_4, ОСОБА_5 є співвласниками квартири ¹2 по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.04.1996 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради згідно рішення від 25.04.1996 року №303, що складало 4/25 частки будинку; згідно рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04.11.2002 року №2-2461/02 розділено спільне майно між подружжям та визнано право власності на 1/3 частину квартири ¹2 по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_11, за ОСОБА_4, а на користь ОСОБА_11 стягнуто з ОСОБА_4 грошову компенсацію за належну частку в спільному майні в сумі 355,25 грн. (а.с.15, 16).

На праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 належить квартира ¹1 по АДРЕСА_1.

В 2010 році ОСОБА_4 закінчила самочинне будівництво до своєї частини будинку - приміщення «А1», сіней «а2» та господарських будівель, 22.07.2010 року дані об`єкти прийняті до експлуатації (а.с.21-22).

Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 29.07.2010 року № 1568 затверджено акт прийняття в експлуатацію переобладнаних приміщень, прибудов і надбудов до будинку ОСОБА_4 (а.с.20).

На підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 09.09.2010 року № 1909 оформлено за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право спільної часткової власності на квартиру №3 по АДРЕСА_1, житловою площею 72,9 кв.м., загальною - 129,3 кв.м. 09.09.2010 року видане відповідне свідоцтво про право власності, яке зареєстроване в КП «ВМБТІ» (а.с.23-25).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 19.10.2011 року, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2012 року, рішення виконкому від 29.07.2010 року № 1568, яким було затверджено акт прийняття в експлуатацію приміщень від 22.07.2010 року, визнано протиправним і скасовано (а.с.34-35, 36-37).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року визнано незаконним та скасовано п.6 рішення виконкому ВМР №1909 від 09.09.2010 року щодо оформлення права приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на 2/3 частини, ОСОБА_5 на 1/3 частину 4-х кімнатної квартири №3 по АДРЕСА_1, житловою площею 72,9 кв.м., загальною площею 129,3 кв.м., «п/А1» - погріб, «Е» - сарай. Визнано незаконним та скасовано п.16 рішення виконкому №1909 від 09.09.2010 року в частині видачі КП «ВМБТІ» свідоцтва про право власності згідно з п.1-15 цього рішення, взамін рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 04.11.2002 року, свідоцтво про право власності на житло від 25.04.1995 року, виданого на підставі рішення виконкому від 25.04.1996 року №303. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, виданого 09.09.2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.38-40).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19.11.2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2013 року в цій частині залишено без змін (а.с.41-42).

Таким чином, прибудова (сіни) «а2», що складається приміщень 3-3, 3-4 (позначена в технічному паспорті, виготовленому КП ВМБТІ 02.02.2010 року), є самочиним будівництвом.

Згідно ст. 319, ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як вбачається з висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області №14 від 13.08.2014 року, прибудова - сіни літ. «а2» - у місці примикання до зовнішньої стіни квартири №3 житлового будинку літ. «А» має відставання по всій висоті від основи покрівлі в сторону збільшення, тобто розширення розміром від 0,5 см до 2,5 см. Характер даного відхилення дозволяє стверджувати, що сіни літ. «а2» прибудовані до частини житлового будинку літ «А» призвели до перерозподілу навантажень, у зв'язку з цим утворилися вертикальні тріщини майже на всю висоту у кутах та горизонтальна тріщина між перекриттям і зовнішньою стіною приміщення кімнати №3 квартири №3 (ОСОБА_2.). Також при проведенні будівельних робіт при будівництві прибудови було порушено цілісність фундаменту частини житлового будинку літ. «А», що являється одним із факторів виникнення вищезазначених горизонтальних та вертикальних тріщин.

Утворення осадової горизонтальної тріщини між перекриттям та зовнішньою стіною та вертикальних тріщин в кутах при зовнішні стіні кімнати 3 квартири № 3 не є підставою вважати, що власник квартири № 3 - ОСОБА_2 не здійснювала протягом тривалого часу будь-яких ремонтних та оздоблювальних робіт в своїй квартирі у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.131-135).

Відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

У висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 15.07.2010 року №908 зазначено, що здійснити прибудову самочинно збудованих ОСОБА_4 сіней «а2» та прибудови «А1», що розташовані по АДРЕСА_1 неможливо без повного знесення даних будівель (а.с.30-33).

За таких обставин та враховуючи висновки судових будівельно-технічних експертиз, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було порушено права позивача шляхом самочинного будівництва прибудови, що призвело до руйнації житла ОСОБА_2, а саме квартири ¹3 по АДРЕСА_1, а тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про знесення самочинного будівництва за рахунок ОСОБА_4

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.