УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 645/9436/14-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014р. по справі № 645/9436/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

03 листопада 2014 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі - відповідач, УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова), в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячних державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 ч. 4, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІІ групи, в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54 ч. 4, 67 Закону У країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду Украйни в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячних державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 ч. 4, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату щомісячної державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІІ групи, в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 54 ч. 4, 67 Закону У країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду Украйни в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням вже проведених виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року по справі № 645/9436/14-а, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що відповідачем правомірно нараховувалась та виплачувалась позивачеві пенсія (державна та додаткова) у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції в частині відмови з задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року по справі № 645/9436/14-а скасувати частково, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині обмеження кінцевою датою періоду перерахунку пенсії - по 02.08.2014 року, посилаючись на ст.ст.49, 50, 54, ч.4 ст.67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 має статус особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, є інвалідом ІII групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.03.2012 року та вкладкою до нього за НОМЕР_2 від 21.03.2012 року та довідкою Харківської МСЕК серії 10 ААБ № 167221 від 18.03.2012 року.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова і отримує пенсію, передбачену ст. 54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1 інвалідам IIІ групи, передбачену ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, отримує її в розмірах, передбачених вказаною постановою.

01.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про приведення розмірів його пенсій у відповідність до норм ст.ст. 49, 50 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на час виплати пенсії за цей період, на що відповідач відмовив йому в перерахунку призначених пенсій, посилаючись на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій.

Не погодившись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі, передбаченому ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 03.11.2014 року із вимогами до суб'єкта владних повноважень (УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова) щодо захисту його порушених прав на отримання основної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що мали місце з 01.01.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Слід відмітити, що як вбачається з матеріалів справи, порушення прав позивача в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії відбувалося періодично - кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, починаючи з 01.01.2014 року, а тому кожного разу при отриманні пенсії позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, починаючи з 03.05.2014 року.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на пропущення позивачем строку звернення до суду та безпідставно, з порушенням норм процесуального права, незважаючи на відсутність належних доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, поновив строк звернення до суду та задовольнив позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 02.05.2014 року.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ст.100 КАС України).

Оскільки, позивачем до судів першої та апеляційної інстанції не надано доказів поважності пропуску строку для звернення до суду з позовом про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та провести відповідні виплати державної та додаткової пенсій з 01.01.2014 року по 02.05.2014 року, а колегією суддів апеляційного суду не знайдено підстав для поновлення такого строку, висновок суду про поновлення строку звернення до суду 01.01.2014 року по 02.05.2014 року є помилковим.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення порушено приписи ст.ст. 99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.

Таким чином, постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2014 року по 02.05.2014 року підлягає скасуванню, а позов в зазначеній частині - залишенню без розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання дій неправомірними, зобов`язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 03.05.2014 року по 02.08.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по IIІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам IIІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

Колегія суддів зазначає, що положеннями Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у період з 03.05.2014 року по 02.08.2014 року має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання відповідача на той факт, що пенсія позивачу у спірний період була проведена та виплачена у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки застосування зазначених постанов було розраховано на бюджетний період 2012, 2013 бюджетних роках, а тому у період з 01.01.2014 року вказана постанова застосуванню не підлягала.

Крім того, слід вказати, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві в період з 03.05.2014 року по 02.08.2014 року застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону № 796-ХІІ, є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

З приводу посилань відповідача на норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, якими передбачено, що норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Вищевказаний Закон офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 02.08.2014 року (№ 146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), колегія суддів не вбачає підстав для скасування та зміни постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 03.05.2014 року по 02.08.2014 року та в частині відмови в задоволенні позовних вимог з 03.08.2014 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

Керуючись ст. 155, ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова - задовольнити частково.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року по справі № 645/9436/14-а скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2014 р. по 02.05.2014 р.

Адміністративній позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.01.2014 р. по 02.05.2014 р. - залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 року по справі № 645/9436/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.

Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.