УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/9214/13-к Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н. М.
Категорія ч.3 ст. 185 КК України Доповідач Гузовський О. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2015 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого.......................................Гузовського О.Г.,
суддів..................................... Андрушкевича С.З., Ляшука В.В.
з участю: прокурора............................Кайданович О.В.
адвоката………………………………...ОСОБА_5
потерпілої ………………………………..ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2014 року, яким засуджено
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жабче Коростенського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,
-за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації до кримінально - виконавчій інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду, завдану злочином, в сумі 930 грн. 55 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 391 грн. 20 коп. витрат за проведення по справі судово - дактилоскопічної експертизи.
Речові докази по справі: гроші (монети) на загальну суму 19 грн. 45 коп., квитанцію, ключ, які віддані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_9 - залишено останній як власнику цього майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - особисте зобов'язання.
ВСТАНОВИЛА:
згідно вироку, обвинувачений ОСОБА_7, 3 жовтня 2013 року близько 8 години 20 хвилин маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, достовірно знаючи місце зберігання ключа від вхідних дверей, взявши його зі схованки, відімкнув вхідні двері будинку АДРЕСА_2, проник до вказаного будинку, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_9, а саме: гроші в сумі 1 400 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, поєднаними з проникненням у житло, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5, не погоджуючись з прийнятим рішенням, просить скасувати вирок щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7, а кримінальне провадження закрити. Стверджує, що обвинувачення сфабриковане працівниками міліції, а суд першої інстанції не надав законної правової оцінки цим діям і незаконно засудив неповнолітнього ОСОБА_7, безпідставно відмовивши в задоволенні його клопотанні про визнання протоколу ОМП недопустимим доказом.
Крім того, вважає, що суд порушив вимоги ч. 4 ст. 122 КПК України та стягнув з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави 391 грн. 20 коп. витрат за проведення по справі судово - дактилоскопічної експертизи.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти апеляційної скарги потерпілої та прокурора, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів залишає апеляцію без задоволення а вирок суду без зміни з наступних підстав.
Суд всебічно і повно дослідив матеріали кримінального провадження, ретельно перевірив надані досудовим слідством докази та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність пред'явленого обвинувачення та вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, належним чином, мотивувавши це у вироку посилаючись на досліджені докази, у тому числі:
показання потерпілої ОСОБА_9 в суді першої інстанції які вона підтвердила під час апеляційного розгляду справи про те, що коли працівники міліції привели підозрюваного у вчиненні даного злочину ОСОБА_7 в її помешкання для виконання слідчих дій, той без будь-якого стороннього впливу в її присутності показав місце, де в неї зберігався запасний комплект ключів від вхідних дверей будинку, якими користувався її син. Також ОСОБА_7 зізнався в крадіжці грошей з її будинку та показав точне місце на столі в прихожій, де знаходились гроші, які він викрав. Крім того, наступного дня після крадіжки до неї додому прийшла ОСОБА_10, яка принесла частину викрадених монет та при цьому повідомила, що ці монети були у її сина ОСОБА_11. Під час виконання слідчих дій залучались поняті, але чи постійно вони були присутні у будинку не пам'ятає, хоч працівники міліції оглядали будинок, обробляли поверхню меблів, печатки та копилки спеціальним порошком, вилучали відбитки пальців рук. Через декілька днів до неї додому приходила мати ОСОБА_7, яка просила у неї вибачення та повернула їй гроші в сумі 450 грн. Обіцяла, що поверне решту грошей, просила забрати з міліції заяву про вчинення крадіжки її сином.
Показання потерпілої стверджуються показаннями свідка ОСОБА_10, згідно яких, ввечері 3 чи 4 жовтня 2013 року вона виявила у сина ОСОБА_11 велику кількість монет, які знаходились в кульку. Син пояснив, що ці монети йому дав ОСОБА_7, який повідомив, що викрав їх з будинку ОСОБА_9. Наступного дня вона пішла додому до ОСОБА_9 та віддала їй кульок з монетами. Бачила, що в домогосподарстві ОСОБА_9 були працівники міліції та ОСОБА_7 зі своєю матір'ю. Працівники міліції з'ясовували, кого можна взяти за понятих та пішли в пошуку понятих до пенсіонерів. Після цього вона повернулась додому.
Ці показання підтвердив свідок ОСОБА_12, доповнивши, що ОСОБА_7 казав, що гроші, які він викрав з будинку ОСОБА_9, знаходились за іконою.
Підтвердженням достовірності цих показань свідчать показання ОСОБА_13 - продавця місцевого магазину про те, що напередодні того, як в їх село приїхала міліція, під вечір в магазин, де вона працює, приходив ОСОБА_7, який зробивши покупку в магазині на суму понад 10 грн. розраховувався монетами номіналом по 25 коп., 50 коп., висипавши їх їй на прилавок та висновком дактилоскопічної експертизи № 179 від 13.12.2013 року про належність ОСОБА_7 залишеного вказівним пальцем лівої руки сліда, вилученого при огляді місця події 04.10.2013 року з будинку потерпілої ОСОБА_9
З пояснень свідка ОСОБА_14 в суді вбачається, що він товаришував з ОСОБА_7, який неодноразово спільно з ним приходив до нього додому. Ключі від вхідних дверей будинку, якими він користувався, залишали у схованці. Не виключає, що ОСОБА_7 міг знати місце схованки ключів, але особисто він не показував ОСОБА_7 місце зберігання ключів.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у вироку про відсутність підстав недовіряти показанням потерпілої та вказаних свідків, оскільки їх показання узгоджуються між собою, потерпіла ОСОБА_9 була очевидцем того, як ОСОБА_7 показував схованку ключа від її будинку, точно вказав на місце, де на столі зберігались гроші, а свідку ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_7 особисто повідомив про викрадення грошей з будинку потерпілої ОСОБА_9 та передав частину викрадених грошей, що були монетами, а тому суд вважає, що показання вищевказаних осіб відповідають дійсності, а стороною захисту не доведено недостовірність показань як потерпілої ОСОБА_9, так і свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12
Колегія суддів вважає, що твердження адвоката ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про недопустимість прийняття такого доказу, як протоколом огляду місця події від 04.10.2013 року, яким зафіксовано місце вчинення ОСОБА_7 крадіжки майна потерпілої ОСОБА_9 з житлового будинку АДРЕСА_2, з посиланням на допущені процесуальні порушення при його складанні не можна вважати суттєвими та такими, що спростовують наведені вище докази, сукупність яких дає безсумнівні підстави для визнання пред'явленого неповнолітньому ОСОБА_7 обвинувачення обгрунтованим та доведеним в повному обсязі.
При цьому суд першої інстанції достатньо з'ясував ці обставини та дав їм належну оцінку у вироку з якою повністю погоджується колегія суддів.
Безпідставні також посилання захисника на порушення судом положення ч.4 ст. 122 КПК України при стягненні з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави 391 грн. 20 коп. витрат за проведення по справі судово - дактилоскопічної експертизи, оскільки саме вказана норма Закону зазначає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за залучення експерта.
Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону які б давали підстави для зміни чи скасування вироку не встановлено.
З уваги на наведене, керуючись ст. ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_7. залишити без задоволення, а вирок - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції судового рішення.
Судді: