Справа № 339/367/14-ц

Провадження № 22-ц/779/124/2015

Категорія 6

Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С. О. С.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Меленко О.Є.

суддів Горблянського Я.В., Малєєва А.Ю.

секретаря Яковин М.Я.

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4- ОСОБА_5.,

представника Болехівського МВК- Калитин І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Інспекція державно архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області про знесення (приведення до попереднього стану) самочинно реконструйованої квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болехівського міського суду від 27 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Болехівського міського суду від 27 листопада 2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Інспекція державно архітектурного-будівельного контролю в Івано-Франківській області про знесення (приведення до попереднього стану) самочинно реконструйованої квартири.

Зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинного збудований балкон квартири АДРЕСА_1 та звільнити самовільно захоплений коридор площею 4.7 м.кв.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що проведена ним реконструкція квартири АДРЕСА_1 та добудова кухні у вказаній квартирі є правомірними, оскільки здійснені на підставі рішення Болехівського міськвиконкому №41 від 17.03.1994 року, про надання дозволу на проведення реконструкції квартири та добудови кухні згідно виготовленої технічної документації в архітектурі.

Рішенням Болехівської міської ради №165 від 11.06.2009 року за ним визнано право власності на реконструйовану квартиру та зобов'язано Івано-Франківське ОБТІ видати свідоцтво про право власності на вищезазначену квартиру. Одночасно, ОСОБА_2 вказує, що Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області за самовільне будівництво та реконструкцію квартири його було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак постановою Болехівського міського суду від 08.04.2013 року постанову ДАБК про притягнення його до адмінвідповідальності було скасовано. Вказаний факт на думку апелянта підтверджує правомірність проведення ним реконструкції та добудови квартири.

Також апелянт вказує, що в жодних правовстановлюючих документах на квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_4 не зазначено про існування сходової клітки та коридору., а позивач не довела факт самовільного захоплення ним частини сходової клітки.

Більше того, реконструкція ним квартири АДРЕСА_1 здійснювалась до того часу, як власником квартири №4 на першому поверсі вказаного житлового будинку стала позивач ОСОБА_4; попередні власники вказаної квартири жодних претензій з приводу здійсненого самовільного будівництва претензій не мали.

З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги підтримали з тих же мотивів, що зазначені в апеляційній скарзі, просили про її задоволення.

Представники ОСОБА_4 та Болехівського МВК- Тинів І.Д., Калитин І.Р. доводів апеляційної скарги не визнали, рішення суду першої інстанції вважають законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу самочинно проведеної ОСОБА_2 добудови балкона до квартири АДРЕСА_2 та зайняття коридору площею 4,7 кв.м..

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, право власності на квартири сторонами у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набуто на підставі договорів купівлі-продажу. Так, попереднім власником квартири був ОСОБА_9, який на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.1994 року продав ОСОБА_2 46/100 частин вказаної квартири, а інша частина квартири в порядку спадкування перейшла у власність ОСОБА_10, яка в свою чергу, 7.08.2009 року відчужила її ОСОБА_4 (т.1 а.с. 9, 26). Згідно технічного паспорту ОСОБА_2 від 04.03.1994 року придбана ним квартира ( частина) була зареєстрована Івано-Франківським ОБТІ на підставі свідоцтва про право власності; придбані приміщення квартири розташовані на 2 поверсі двоповерхового будинку і складають - 1 кімнату, житловою площею 33,3 кв.м., сходову клітини 8,7 кв.м., вбудовану шафу площею 13 кв.м., разом загальна площа складає 55 кв.м.

Ні за договором купівлі-продажу, ні в складеному на його підставі технічному паспорті, спірний коридор площею 4,7 кв. м. не зазначено.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2, житловою площею 31,6 кв. м., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ (т.1 а.с. 9).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 вказувала на той факт, що позивач самовільно провів реконструкцію належної йому квартири з добудовою балкону до вказаної квартири та одночасно захопив часину коридору біля сходової клітки, чим створив перешкоди у реалізації її права власності.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 та зобов'язуючи відповідача знести самочинно збудований балкон та звільнити самовільно зайнятий коридор, суд першої інстанції виходив з того, що право власності позивача на коридор, який включений до загальної площі квартири позивача, підтверджується технічним паспортом на квартиру, договором купівлі-продажу та витягом з реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_4, в той час як відповідачем ОСОБА_2 не надано жодних доказів правомірності користування та володіння спірним коридором, як і правомірності добудови балкону в процесі проведеної ним реконструкції квартири.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області виходячи з наступного.

Так, вказуючи в апеляційній скарзі на правомірність проведення реконструкції квартири ОСОБА_2 посилається на постанову Болехівського міського суду 08.04.2013 року, якою задоволено його позов до першого заступника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області та скасовано постанову ДАБК від 08.01.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 96 КУпАП.

Однак доводи в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду вказаного спору, судом досліджувалось тільки питання правомірності винесеної інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області постанови № 4 від 08.01.2013 року, а не питання законності проведеного ОСОБА_2 самочинного будівництва.

Викладені у скарзі доводи ОСОБА_2 про залишення судом без уваги рішення Болехівської міської ради від 11.06.2009 року, яким визнано його право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 93,2 кв.м., та зобов'язано видати йому свідоцтво про право власності на вказану квартиру, не спростовують правильність висновків суду в тій частині, що рішенням Болехівської міської ради від 10.07.2009 року, внесено відповідні зміни у вищевказане рішення. Доводи апелянта фактично зводяться до повторного їх обґрунтування і одностороннього тлумачення рішення лише на свою користь.

Крім цього, з наданої самим ОСОБА_2 копії будівельного паспорта вбачається, що в процесі реконструкції передбачалася добудова кухні та облаштування приміщення для входу на другий поверх, де власне і знаходиться придбана ОСОБА_2 квартира. При цьому, за рахунок проведення добудови корисна площа квартири повинна буда збільшитися з 46, 1 кв.м. до 83,3 кв.м., а не 93,2, як вказує ОСОБА_2 Добудова балкону в процесі реконструкції квартири не передбачалася. Оскільки сам ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що будь-яких документів на добудову балкону він не оформляв, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про самочинність такої добудови.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Болехівського міського суду від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: Я.Д. Горблянський

А.Ю. Малєєв