КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/8760/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Волокітіна Н. Б. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4, представників третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, представників третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_14, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Київської міської державної адміністрації, публічного акціонерного товариства "Київенерго", ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Житлово-експлуатаційний кооператив "Теремки-2", Житлово-будівельний кооператив "Буревісник-3", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік", приватне підприємство "Компанія ФАХ", ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, публічне акціонерне товариство "Київенерго", публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", ОСОБА_26, ОСОБА_11, Житлово-будівельний кооператив "Хімікат", Житлово-будівельний кооператив "Хімік-17", Житлово-будівельний кооператив "Хімік-18", Житлово-будівельний кооператив "Кристал-22", ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_30 про визнання тарифів такими, що порушують вимоги закону, скасування рішень про підвищення тарифів, визнання розпоряджень незаконними і нечинними з моменту прийняття та за позовом третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 та Житлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень нечинними з моменту їх прийняття, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірними дій КМДА щодо зміни тарифів на комунальні послуги; зобов'язання відповідача скасувати свої рішення про підвищення з 1 грудня 2006 року цих тарифів.

Треті особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 та ЖБК «Ремонтник» звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовами, в яких просили визнати розпорядження КМДА № 640, № 641, № 642, № 643 від 30.05.2007 року нечинними з моменту прийняття.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 р., постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р. скасовано, позов задоволено частково: визнано дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 - 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п'ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги"; скасовано розпорядження КМДА від 30 травня 2007 р. № 640, № 642, № 643.

Постановою ВС України від 28.11.2011 р. у задоволенні заяви ПАТ "Київенерго" про перегляд справи відмовлено, у зв'язку з тим, що ВАС України правильно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою ВАС України від 04.04.2012 р. постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, позовні вимоги ОСОБА_4, ЖБК «Ремонтник» задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30 травня 2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Решту позовних вимог ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач та треті особи без самостійних вимог на предмет спору подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Також, не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію змінити в частині мотивування неналежним чином викладену, на його думку, постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права шляхом обґрунтування необхідності задоволення позовних вимог не з тих підстав, що викладені третьою особою в самостійному позові та позові ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було кілька разів встановлено судами першої інстанції, 30.05.2007 р. Київською міською державною адміністрацією були прийняті розпорядження № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 р. № 748»; № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Розпорядженням КМДА № 640 від 30.05.2007 р. було погоджено розроблені ВАТ «АК «Київводоканал» та введено в дію з 01.12.2006 року тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, які виробляються ВАТ «АК «Київводоканал»; тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведенні холодної та гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг для здійснення розрахунків з населенням.

Розпорядженням КМДА № 641 від 30.05.2007 р. внесено з 01.12.2006 року зміни до розпорядження КМДА від 19.05.2000 р. № 748 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві».

Розпорядженням КМДА № 642 від 30.05.2007 р. встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам, в тому числі ЗАТ «ЕК «Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ») та АК «Київенерго» (в частині теплових пунктів, що знаходяться на балансі) і виконавцям цих послуг інших форм власності, та введено в дію з 01 грудня 2006 року.

Розпорядження КМДА № 643 від 30.05.2007 р. затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК «Київенерго» та ЗАТ «ЕК «Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ») для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та вирішуючи питання законності прийнятих розпоряджень, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

За змістом пунктів 1, 2 зазначеного Указу нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Пунктом 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 зазначено, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Дане мотивування викладене у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. по справі № 21-246а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України і які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з цим рішенням.

Колегія суддів зауважує, що вказана постанова прийнята ВС України саме стосовно обставин даної справи, а тому рішення суду першої інстанції, що оскаржується, не може бути скасоване, оскільки судом першої інстанції врахована правова позиція ВС України при вирішенні даної справи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в однотипних правовідносинах Верховний Суд України 02.12.2014 р. у справі № 21-470а14 (справа № 2а-1888/10), посилаючись на аналогічність правової позиції, що була викладена в постанові ВС України від 28.11.2011 р. по справі № 21-246а11, зазначив наступне.

У частині другій статті 118, частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 Основного Закону мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України.

Згідно з частиною п'ятою статті 118 Конституції України Київський міський голова як голова КМДА при здійсненні своїх повноважень у сфері виконавчої влади відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, а також підзвітний і підконтрольний Кабінету Міністрів України.

За змістом статей 14, 16 Закону України від 15 січня 1999 року № 401-XIV «Про столицю України місто-герой Київ» однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в м. Києві є зосередження у КМДА функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 2003 року №21-рп/2003 вказав, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. КМДА має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою КМДА. За змістом підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Наведене кореспондується із положеннями підпункту 4 частини першої статті 5 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», частиною третьою статті 20 Закону України від 2 червня 2005 року №2633-IV «Про теплопостачання» щодо засад формування органами місцевого самоврядування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За частиною шостою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.

За частиною восьмою цієї статті міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

У статті 42 Закону №280/97-ВР передбачені повноваження міського голови на прийняття ним розпоряджень, перелік (коло) яких не містить права приймати розпорядження з питань, пов'язаних зі сферою споживання житлово-комунальних послуг.

Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до статті 1 Указу №493/92 нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Такі нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Державна реєстрація таких нормативно-правових актів регулюється Положенням, пункт 3 якого передбачає проведення правової експертизи щодо актів, які містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом).

Згідно з абзацом другим пункту 15 Положення нормативно-правові акти, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як установили суди, оскаржені акти Київського міського голови за змістом та видом є нормативно-правовими актами, врегульовані ними питання відносяться до повноважень органів місцевого самоврядування і прийняті у формі розпорядження голови КМДА.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави дійти такого висновку. Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов'язковій державній реєстрації.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскаржувані розпорядження не відповідають вимогам діючого законодавства щодо їх державної реєстрації та в силу пункту 15 Положення не набирають чинності.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції не може досліджувати відповідність норм оскаржуваних документів діючому законодавству з огляду на те, що в силу не набрання ними чинності вони не підлягають виконанню та, як наслідок, їх невідповідність діючому законодавству (у випадку існування такої невідповідності) не може порушувати прав та інтересів позивача і не потребує досліждення.

В цей же час, права позивача підлягають захисту шляхом визнання оскаржуваних актів нечинними в судовому порядку, з огляду на те, що впевненість у чинності оскаржуваних актів відповідача та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на його стороні, призвела до порушення прав позивача шляхом їх виконання.

Доводи апеляційних скарг не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині оскарження ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 244-2, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Київської міської державної адміністрації, публічного акціонерного товариства "Київенерго", ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Житлово-експлуатаційний кооператив "Теремки-2", Житлово-будівельний кооператив "Буревісник-3", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Науковець", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік", приватне підприємство "Компанія ФАХ", ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, публічне акціонерне товариство "Київенерго", публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", ОСОБА_26, ОСОБА_11, Житлово-будівельний кооператив "Хімікат", Житлово-будівельний кооператив "Хімік-17", Житлово-будівельний кооператив "Хімік-18", Житлово-будівельний кооператив "Кристал-22", ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_30 про визнання тарифів такими, що порушують вимоги закону, скасування рішень про підвищення тарифів, визнання розпоряджень незаконними і нечинними з моменту прийняття та за позовом третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 та Житлово-будівельного кооперативу "Ремонтник" до Київської міської державної адміністрації про визнання розпоряджень нечинними з моменту їх прийняття залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 20.01.2015 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.