Справа № 713/2427/14-а

Провадження №2-а/713/2/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання незаконним рішення селищної ради та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання незаконним рішення селищної ради та зобов'язання вчинити певні дії.

В позові вказувала, що 14.10.2014 року звернулася до Берегометської селищної ради із заявою про продовження розгляду її заяви. 17.12.2014 року отримала копію рішення Берегометської селищної ради від 12.12.2014 року «Про розгляд клопотань», згідно якого зупинено розгляд її заяви у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження.

Вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскільки в травні 2014 року звернулась із заявою про розгляд питання щодо відмови представника її сина, ОСОБА_4, від підписання протоколу погодження меж відведення земельної ділянки під житловим будинком АДРЕСА_1 24.06.2014 року згідно протоколу погоджувальної земельної комісії прийнято рішення про звернення з пропозицією до сесії Берегометської селищної ради про надання згоди (шляхом прийняття відповідного рішення) на закінчення виготовлення нею свідоцтва на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства без підпису суміжного користувача ОСОБА_4, від імені якого діє її невістка, ОСОБА_5 (без підписання Акту від 29.04.2014 року представником ОСОБА_4.). Станом на 23.07.2014 року та 05.08.2014 року питання на сесії Берегометської селищної ради щодо погодження меж відведення земельних ділянок під житловим будинком АДРЕСА_1, у зв'язку із надходженням листа прокуратури, не розглядалось.

В подальшому отримала відповідь прокурора Вижницького району про те, що лист, через який було призупинено розгляд її заяви, прокуратурою відкликано. Повторно письмово звернулась до відповідача з проханням продовжити розгляд її заяви.

Також вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки при його прийнятті відповідач керувався вимогами ст.ст.25-26, 40 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому нормами КПК України не передбачено зупинення розгляду заяв щодо питань регулювання земельних відносин у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження. Крім того рішення відповідача прийнято всупереч вимогам ст.19 Конституції України та ч.2 ст.159 ЗК України, а тому є незаконним і повинно бути скасованим.

Просила визнати протиправним рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 12.12.2014 року «Про розгляд заяв та клопотань» в частині зупинення розгляду її заяви щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження та скасувати його. Зобов'язати Берегометську селищну раду розглянути її заяву щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлений адміністративний позов підтримав повністю, посилався на обставини викладені в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та покладався на думку суду.

Суд, заслухавши представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п.1 ч.1 ст.3 КАС України та з урахуванням позиції Конституційного Суду України, викладеного у рішенні від 01.04.2010 року N10-рп/2010, даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому ця справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Частина перша статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №57 від 02.07.1997 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність» селищна рада вирішила передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельні ділянки площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, та площею 0,1100 га, для ведення особистого підсобного господарства в смт. Берегомет по вул. О. Кобилянської, що підтверджується витягом з вказаного рішення.

З копії протоколу засідання погоджувальної земельної комісії Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 23.05.2014 року вбачається, що вказаною комісією була розглянута заява ОСОБА_3 про не підписання ОСОБА_4 протоколу погодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_1, під час розгляду якої ОСОБА_5, яка діяла в інтересах ОСОБА_4, пояснила, що відмова від підписання акта меж ґрунтується на тому, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню по відношенню до житлового будинку по АДРЕСА_1. У зв'язку з цим комісія просила ОСОБА_5 до 01.06.2014 року надати копії документів, які підтверджують наявність відкритого кримінального провадження по вирішенню питання користування житловим будинком по АДРЕСА_1. У разі неотримання вказаних документів комісія буде пропонувати завершити виготовлення свідоцтва на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 без підпису ОСОБА_4 розгляд спірного питання провести в присутності ОСОБА_4 або його представника та ОСОБА_3

З копії листа прокурора Вижницького району Чернівецької області Єремейчука М.Г. №84/1087 вих-14 87/31-13 від 25.06.2014 року, адресованого голові Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області Боднарюку С.М. вбачається, що прокуратурою Вижницького району розглядалося звернення громадянки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка діяла на підставі доручення від імені ОСОБА_4, щодо незаконних дій посадових осіб Вижницького РБТІ при реєстрації права власності на житлові будинки за адресами: АДРЕСА_1. У зв'язку з розглядом прокуратурою вищевказаного звернення та проведенням СВ Вижницького РВ УМВС досудового розслідування, прокурор просив не розглядати на сесії Берегометської селищної ради питання погодження меж відведення земельних ділянок під зазначеними житловими будинками до вирішення прокуратурою питання по суті.

З копії листа в.о. прокурора Вижницького району Чернівецької області Майстрюка М.В. №84/1468 вих-14 від 12.08.2014 року, адресованого голові Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області Боднарюку С.М. вбачається, що прокуратура Вижницького району відкликала лист від 25.06.2014 року №84/1087 вих-14.

З копії листа т.в.о. начальника СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_10 №34/9139 від 10.12.2014 року, адресованого ОСОБА_5 вбачається, що у провадженні СВ Вижницького РВ УМВС знаходиться кримінальне провадження №12013270060000545 від 24.10.2013 року за ст.190 ч.1, в якому потерпілим є ОСОБА_4, інтереси якого представляє його дружина ОСОБА_5 Дане кримінальне провадження було закрито 28.12.2013 року на підставі ст.284 п.2 КПК України. 06.11.2014 року прокурором Вижницького району було скасовано постанову про закриття даного кримінального провадження та на даний час у ньому ведуться слідчі дії.

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013270060000545 від 12.01.2015 року вбачається, що 24.10.2013 року по заяві ОСОБА_5 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, а саме про те, що 23.10.2013 року у Вижницький РВ УМВС України в Чернівецькій області поступила заява ОСОБА_5, 23.02.1966 р.н. про те, що працівники Берегометської селищної ради намагаються шахрайським шляхом заволодіти майном її покійного тестя, ОСОБА_11, а саме житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1.

З копії рішення ХХХУІ сесії УІ скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 12.12.2014 року «Про розгляд заяв та клопотань» вбачається, що розглянувши заяву ОСОБА_3 та заслухавши інформацію землевпорядника селищної ради ОСОБА_12, щодо надання дозволу на продовження виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га, для ведення особистого селянського господарства по вул. О. Кобилянської в смт. Берегомет без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4, враховуючи рекомендації постійної депутатської комісії, листа УМВС України в Чернівецькій області Вижницький районний відділ №34/9139 від 10.12.2014 року та керуючись ст.ст.25-26, 40 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія селищної ради вирішила: зупинити розгляд заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га, для ведення особистого селянського господарства по вул. О. Кобилянської в смт. Берегомет без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4 у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження. Рекомендувати ОСОБА_3 дане спірне земельне питання вирішувати в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так відповідно до положень ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно частини 2 вказаної статті рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст.118 ЗК України відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 даної статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частини 10 та 11 ст.118 ЗК України передбачають, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Згідно з ч.1 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позов і в суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин, які він визнав та добровільності їх визнання.

З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що рішення ХХХУІ сесії УІ скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 12.12.2014 року «Про розгляд заяв та клопотань» в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження - є незаконним (прийняте не у спосіб та поза межами повноважень, що передбачені Конституцією України та Земельним кодексом України) та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що оскаржуване рішення від 12.12.2014 року належним чином не обґрунтоване, а лише формально зазначені ст.ст.25-26, 40 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Способу регулювання земельних відносин шляхом прийняття рішення про зупинення розгляду заяви щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки, не передбачено земельним законодавством України.

Лист Вижницького РВ №34/9139 від 10.12.2014 року не є підставою для зупинення розгляду будь-яких заяв з приводу земельних питань, оскільки не передбачений ні земельним, ні кримінальним процесуальним законодавством України.

Втручання прокурора Вижницького району Чернівецької області у процес розгляду та вирішення питань передання земельних ділянок у власність громадянам є незаконним та потребує відповідного реагування відповідно до ст.166 КАС України.

Крім того Суд вважає за необхідне зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 Вижницького району Чернівецької області без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4 згідно вимог закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

На підставі ст.ст.14, 19, 55 Конституції України, ст.ст.26, 40 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.2-4, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 12.12.2014 року «Про розгляд заяв та клопотань» в частині зупинення розгляду заяви ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки у зв'язку із проведенням слідчих дій кримінального провадження.

Зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на виготовлення свідоцтв на право власності на земельні ділянки площею 0,15 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та площею 0,11 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 Вижницького району Чернівецької області без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а стороною, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І. В. Пилип'юк