Справа № 740/4786/14 Провадження № 22-ц/795/76/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Куровський Ю. В. Доповідач - Боброва І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,

суддів:Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

при секретарі:Зіньковець О.О.,

за участю:позивача ОСОБА_5, представника позивача - адвоката ОСОБА_6, представника відповідача - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається та стягнення додаткових витрат,

в с т а н о в и в:

31 жовтня 2014 року ОСОБА_5 звернулась з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_8 на її користь аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця та додаткові витрати на навчання в розмірі 13597 грн.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м.Ніжин Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2, працюючого ПАТ «Ніжинський хліб» на користь ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно на утримання дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не меншу 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 31 жовтня 2014 року і продовжувати до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_8 додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 262,5грн. щомісячно, на період її навчання в Ніжинському медичному коледжі, тобто по 01.07.2018 року. Суд вирішив, що стягнення додаткових витрат слід розпочати з 31 жовтня 2014 року і продовжувати на період навчання ОСОБА_9 в Ніжинському медичному коледжі, тобто до 01.07.2018 року. Стягнуто з ОСОБА_8 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року змінити, в частині стягнення додаткових витрат скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_8 додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 13597 грн. та судові витрати у вигляді правової допомоги в розмірі 1500 грн., а в іншій частині рішення суду залишити без змін.Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зводяться до того, рішення суду в частині стягнення додаткових витрат з щомісячною розбивкою прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Судом належним чином не враховано положення ст.51 Конституції України, ст. 180, 185 СК України. Апелянт вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, прийшовши до висновку, що додаткові витрати мають періодичність проплат, а тому стягнув їх помісячно, оскільки самими умовами договору не передбачено внесення оплати за навчання щомісячно. Також, судом незаконно не стягнуто витрати на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить частково скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази стосовно мотивації додаткових витрат. Апелянт посилається на те, що навіть сам договір про навчання передбачає поетапну сплату грошових коштів на протязі всього часу навчання.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_5 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, а задоволенні апеляційної скарги відповідача - відмовити.

Апелянт ОСОБА_8 також підтримав доводи власної апеляційної скарги і просив її задовольнити. Апеляційну скаргу позивача просив відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про встановлення батьківства (а.с. 3). Сторони проживають окремо. Доказів добровільного надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини в матеріалах справи не має. Згідно з довідкою № 297 від 24.09.2014 року Ніжинського медичного коледжу, ОСОБА_9 є студентом коледжу за спеціальністю сестринська справа за денною формою навчання, термін навчання з 01.09.2014 по 01.07.2018. Загальна вартість навчання становить 25195 грн. (а.с. 3-зворот, 4).

Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача 1/4 частину всіх його доходів щомісячно на утримання дочки, судом першої інстанції було враховано те, що ОСОБА_9 навчається на стаціонарній денній формі навчання у навчальному закладі, не має ніякого джерела доходів, не має власного житла, перебуває на обліку у лікаря - кардіолога, знаходиться на утриманні матері. Крім того, суд першої інстанції врахував наявність у відповідача непрацездатної матері, яка потребує сторонньої допомоги (а.с.17,18). З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. В цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення додаткових витрат, то в цій частині рішення суду підлягає зміні.

Відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.

Як зазначалося вище, дитина сторін - дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, є студентом Ніжинського медичного коледжу, з терміном навчання з 01.09.2014 по 01.07.2018.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи в сукупності, дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_8 аліментів та додаткових витрат на дочку ОСОБА_9 і оскільки відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, він зобов'язаний та має можливість утримувати свою неповнолітню доньку. Такий висновок є вірним, однак, суд першої інстанції, стягнувши періодичні платежі в розмірі 262 грн 50 коп. щомісячно, не врахував того, що позивач 21.08.2014 самостійно сплатила вартість навчання за перший семестр в сумі 3150 грн. З огляду на це, з відповідача слід стягнути половину від сплаченої суми, а саме 1575 грн (3150:2 = 1575).

Оскільки перший семестр позивачем оплачений, то щомісячні виплати в розмірі 262 грн 50 коп. слід стягувати з 01.01.2015.

Згідно з частиною 1 статті 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Стаття 185 СК України, зміст якої приведений вище, регулює правовідносини між батьками за наявності додаткових витрат на дитину.

Дочка сторін ОСОБА_9 досягне повноліття 19 серпня 2017 року. Тобто, правовідносини сторін, передбачені ст. 185 СК України, щодо стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину після зазначеної дати застосовуватися не можуть. Стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину главою 16 СК України не передбачено.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підґрунть для стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 185 СК України вартості всього курсу навчання ОСОБА_9 в Ніжинському медичному коледжі. З огляду на це, слід змінити кінцеву дату виплати щомісячних платежів по додаткових витратах з 01.07.2018 на 19.08.2017.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо незаконної відмові їй в позові про стягнення 1/2 частини вартості навчання одноразово до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки такі підстави для стягнення відсутні. За договором навчання №5 від 12.08.2014 передбачений періодичний порядок оплати навчання у певні строки, що і зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні. Твердження ОСОБА_5 щодо невірного визначення судом щомісячних сум не має підґрунтя, оскільки позивачем в її розрахунку допущена арифметична помилка. (25 195 грн : 2 = 12 597,5 грн - 1/2 вартості навчання, а не 13 597 грн, як зазначає позивач. Річний платіж 6 299 грн; 1/2 від цієї суми - 3149,5 грн. 3149,4 :12 міс. = 262,46 грн).

Аргументи ОСОБА_5, що стягнення додаткових витрат як періодичних платежів, може зменшити розмір стягнутих на її користь аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку є лише припущенням, яке не підтверджується ані жодним доказем, ані жодним розрахунком.

Твердження апелянтів щодо виходу суду за межі позовних вимог ґрунтуються на хибному розумінні й тлумаченні правових норм, що регламентують спірні правовідносини.

Не можуть бути взяті до уваги доводи відповідача ОСОБА_8 щодо відсутності правових підстав для стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини. Докази додаткових витрат містяться в матеріалах справи і ці докази нічим не спростовані.

Підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за отримання правової допомоги у колегії суддів апеляційного суду відсутні, оскільки ці документи не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Керуючись ст.185 СК України, ст.303, 307, 309 ч.1 п.4, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року змінити в частині стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразово 1575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн та щомісяця по 262,5 грн з 01.01.2015 по 19.08.2017.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: