Справа № 745/646/14 Головуючий у І інстанції Даньков О.М.

Провадження № 11-кп/795/10/2015

Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Оседач М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОседача М. М.

суддів - Баглая І.П., Демченка О.В.

при секретарі - Олійник О.М.

З участю учасників судового провадження:

прокурора - Рудько О.О.

обвинуваченого -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 31 березня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014270240000074, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області Шморгуна О.С. на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2014 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною зальною середньою освітою, раніше судимого:

1 вересня 2006 року Менським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, 76 К України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 13 квітня 2007 року постановою Менського районного суду Чернігівської області іспитовий строк відмінений з направленням в місця позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя АДРЕСА_2, Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, з повною загальною середньою освітою, раніше судимого:

27 листопада 2013 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень і йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ст. 395 КК України у виді арешту на строк 3 місяці.

На підставі ст. 70 КК України за правилами ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та відповідно до ст. 76 КК України на нього покладений обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2013 року і остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.

Стягнуто із ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави в сумі 196,56 грн.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2 та призначену йому міру покарання перший заступник прокурора Чернігівської області Шморгун О.С. в поданій апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду щодо нього у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і ухвалити новий. Зазначає, що суд першої інстанції, кваліфікуючи дії обвинуваченого, безпідставно виключив кваліфікуючу ознаку «повторність», і таке рішення жодним чином не мотивував, що призвело до надання неправильної кваліфікації його дій.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Вирок суду щодо ОСОБА_3 ніким з учасників процесу не оскаржується.

Суд першої інстанції встановив, ОСОБА_3, перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим 25 січня 2013 року Менським районним судом та продовженим 31 січня 2014 року, порушуючи встановлені обмеження, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин та без дозволу начальника Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, залишив місце проживання - Чернігівська область, АДРЕСА_1 та виїхав до с. М. Устя Сосницького району Чернігівської області, де знаходився до 31 березня 2014 року.

31 березня 2014 року, близько 03 години, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на території господарства ОСОБА_4, розташованого за адресою: Чернігівська область, АДРЕСА_3; шляхом вільного доступу, умисно, вчинив крадіжку корови симентальської породи, що належить ОСОБА_4, чим завдав їй матеріального збитку на суму 7200,00 гривень.

11 квітня 2014 року, близько 4 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою скоєння крадіжки чужого майна, на легковому автомобілі марки «ВАЗ-21051», номерний знак НОМЕР_1, приїхали на територію молочнотоварної ферми №1 сільськогосподарського кооперативу «Лан» в с. Ліски Менського району Чернігівської області, де, шляхом відчинення вхідних дверей корівника, проникли до приміщення будівлі, звідки умисно, таємно, вчинили крадіжку трьох молочних телят, загальною масою 121 кг, вартістю 3223,68 грн.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, який фактично погодився з доводами скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим. Дані обставини, кваліфікація дій обвинуваченого та призначена міра покарання не оспорюються, тому в цій частині вирок суду першої інстанції не переглядається.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно виключив з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, як повторність.

Однак вказані вимоги прокурора задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, і, згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, останній обвинувачувався у таємному викраденні майна, поєднаному з проникненням у приміщення (т.1, а.п. 5,6).

Будь яких інших кваліфікуючих ознак ОСОБА_2, які б були зазначені в обвинувальному акті, досудовим слідством йому не інкримінувалося.

Протягом судового розгляду справи у відповідності до ст. 341 КПК України прокурор не змінив обвинувачення та не висунув додаткового обвинувачення ОСОБА_2

Тобто, в даному випадку суд першої інстанції правильно у відповідності до вимог ч.1 ст.337 КПК України розглянув провадження в межах висунутого обвинувачення, та не входив в оцінку кваліфікуючих ознак, які не були предметом судового розгляду.

Посилання апелянта про те, що ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні крадіжки чужого майна за ознакою повторності слід визнати таким, що не заслуговує на увагу, оскільки таке посилання суперечить вимогам ст.. 337 КПК України щодо меж судового розгляду.

Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому скасуванню чи зміні він не підлягає.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області - залишити без задоволення, а вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

СУДДІ:

І.П. Баглай    М.М. Оседач   О.В. Демченко