КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/1050/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

прокурора Греськів І.В. - посв. від 05.09.2012р. №002668:

від МФУ Іваницька Т.Б. - дов. від 08.04.2014р. №31-15030-08/5

позивача Дяченко Є.Г. - дов. від 17.12.2014р. 25/63-2

відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Автомобільна

Компанія "Укртранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р.

у справі № 910/1050/14 (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтресах держави в

особі Міністерства фінансів України,

ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Автомобільна

Компанія "Укртранс"

про стягнення кредитної заборгованості у

сумі 122 917 033, 94 грн. за Договором про надання

кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва було передано позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" до відповідача ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення заборгованості у розмірі 122 917 033,94 грн. за Договором від 14.06.2007 №45/07 про надання кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував на тому, що прокуратурою м. Києва було проведено перевірку щодо невиконання відповідачем ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" кредитних зобов'язань перед капіталізованим державою банком ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ".

14.02.2014 року позивачем Міністерством фінансів України в порядку ст. 66 ГПК України було подано Заяву про забезпечення позову від 13.02.2014 року № 05/1/3-17910-14, у задоволені якої судом першої інстанції було відмовлено, як заявленої необґрунтовано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року № 910/1050/14 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь позивача ПАТ "АКБ "Київ" 36 305 598,01 грн. строкової заборгованості за кредитом, 11 066 498,26 грн. - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342,46 євро, 334 947,94 доларів США - поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 38 160 598,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 25 551 544,37 грн. - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 209 342, 48 євро, 334 947,96 доларів США - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті, 514 781,65 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 374 317,23 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 230,08 євро, 3 568, 13 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 №910/1050/14 скасувати в частині стягнення пені, штрафів, відсотків, та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, штрафів, відсотків відмовити повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" наголошував на тому, що його не було належним чином повідомлено про судові засідання призначені в суді першої інстанції. Таким чином, за ствердженням відповідача, йому місцевим господарським судом не було надано можливості для надання власних розрахунків та підписання актів звірки з позивачем.

Ухвалою КАГС від 08.08.2014 №910/1050/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді:Корсакова Г.В., Тарасенко К.В.).

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 16.09.2014, враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 22.10.2014, враховуючи перебування судді Яковлєва М.Л. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Корсакова Г.В..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 24.12.2014, враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді:Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л..

За Розпорядженням Заступника голови КАГС від 13.01.2014, враховуючи перебування судді Авдеєва П.В. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л..

Ухвалою КАГС від 13.01.2015 №910/1050/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

В останнє судове засідання від 14.01.2015 не з'явився представник відповідача-скаржника, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про належне повідомлення ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення №09-33/1642/15, яке було отримано представником відповідача за довіреністю 05.01.2015.

Враховуючи, що присутній прокурор, представники позивачів МФУ та ПАТ "АКБ "Київ" не заперечували проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.06.2007 між позивачем ПАТ АКБ "Київ" (кредитор) та відповідачем відкритим акціонерним товариством "АК "Укртранс" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс", позичальник) укладено Договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №45/07.

Згідно з п.2.1 названого Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на інвестування робіт, пов'язаних з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у м. Києві на наступних умовах:

- ліміт кредиту: 2 000 000,00 грн.;

- строк користування кредитом з 14 червня 2007 року по 13 червня 2008 року (включно);

- розмір плати за користування кредитом - 17% річних.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому між сторонами укладалися Додаткові угоди до Договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №45/07 від 14.06.2007 року відповідно до яких змінювались умови Договору, а саме:

- Додатковою угодою №1 від 26.06.2007 року сторонами ліміт кредиту збільшено до суми 4 000 000,00 грн., Додатковою угодою №2 від 12.07.2007 року ліміт кредиту збільшено до суми 7 700 000,00 грн., Додатковою угодою №4 від 22.11.2007 року - до 17 000 000,00 грн., Додатковою угодою №5 від 21.12.2007 року - до 27 000 000,00 грн., Додатковою угодою №6 від 10.01.2008 року - до 33 000000,00 грн.;

- Додатковою угодою №9 від 14.03.2008 року сторонами погоджено встановлення ліміту кредиту у сумі 33 000 000,00 грн., а також додатково встановлено кредит у іноземній валюті у сумі 1 000 000,00 доларів США із відсотковою ставкою 12,5% на строк до 28.10.2008 року;

- Додатковою угодою №10 від 28.03.2008 року ліміт кредиту у національній валюті збільшено до суми 35 000 000,00 грн., Додатковою угодою №11 від 09.04.2008 року - до 37 000 000,00 грн., Додатковою угодою №12 від 30.04.2008 року - до 42 000 000,00 грн.;

- Додатковою угодою №13 від 08.05.2008 року сторонами встановлено кредитний ліміт у сумі 1 000 000,00 євро з відсотковою ставкою 12,5% річних на строк до 28.10.2008 року;

- Додатковою угодою №14 від 05.06.2008 року збільшено кредитний ліміт у доларах до суми 1 600 000,00 доларів США, а також підвищено відсоткові ставки до 19,4% річних по гривневому залишку, 17% річних по залишку в доларах США та 14,9% річних в євро;

- додатковою угодою №15 від 24.07.2008 року ліміт кредиту збільшено до 46 300 000,00 грн., Додатковою угодою №16 від 29.07.2008 року - до 47 600 00,00 грн., Додатковою угодою №18 від 16.09.2008 року - до 51 600 000,00 грн.;

- Додатковою угодою №20 від 28.10.2008 року продовжено строк користування кредитом до 17.10.2009 року, а також підвищено відсоткові ставки до 22% річних по гривневому залишку, 18% річних по залишку в доларах США та євро;

- Додатковою угодою №22 від 20.11.2008 року ліміт кредиту збільшено до 51 595 000,00 грн.;

- Додатковою угодою №25 від 29.07.2011 року ліміт кредиту збільшено до суми 75 845 000,00 грн., строк користування кредитом до 28 лютого 2014 року включно, розмір плати за користування кредитом - 18% річних у гривні, доларах США та євро;

- Додатковою угодою №26 від 23.08.2012 року збільшено ліміт кредитування до суми 82 182 424,01 грн., розмір плати за користування кредитом у гривні встановлено на рівні 15 процентів річних у гривні. (а/с 24 - 56)

Всього на виконання умов Договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 90 237 425,01 грн., 1 000 000,00 євро та 1 600 000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи Платіжними дорученнями та Меморіальними ордерами. (а/с 57-75)

Відповідно до п.4.4.1 Договору позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим Договором.

Позичальник зобов'язується у разі виникнення заборгованості за кредитом та процентами, кошти на погашення вказаної заборгованості в першу чергу направляти на сплату процентів.

Згідно з п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №25 від 29.07.2011 року) грошові кошти позичальника направляються на погашення заборгованості за цим Договором в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за відсотками,

- прострочена заборгованість за комісіями,

- прострочена заборгованість за кредитом,

- поточна заборгованість за відсотками,

- поточна заборгованість за комісіями,

- поточна заборгованість за кредитом,

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків,

- штрафи.

Відповідно до п.4.2.8 Договору, кредитодавець має право у разі погіршення фінансового стану позичальника, використання кредиту не за цільовим призначенням, ухилення від здійснення контролю з боку кредитодавця, а також невиконання позичальником інших взятих на себе зобов'язань, відмовитися від цього договору, достроково стягнути кредит, проценти за його користування та штрафні санкції, визначені договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом першої інстанції визначено, що станом на 14.01.2014 року факт наявності заборгованості за Кредитним договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії від 14.06.2007 року по строковій заборгованості за кредитом в розмірі 36 305 598,01 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 11 066 498,26 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 209 342,46 євро та 334 947,94 доларів США, простроченій заборгованості за кредитом в розмірі 38 160 598,00 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 25 551 544,37 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті в розмірі 209 342,48 євро та 334 947,96 доларів США відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за Договором № 45/07 про надання кредиту у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії від 14.06.2007 року позивач нарахував відповідачу 514 781,65 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 374 317,23 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 230,08 євро та 3 568,13 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.1 Договору, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

За висновком місцевого господарського суду, дії відповідача є порушенням вимог Договорів, а тому є підстави для застосування відповідальності за умовами даного Кредитного договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За оцінкою колегії суддів, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, дослідивши Розрахунок наданий позивачем, дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 514 781,65 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті в розмірі 1 374 317,23 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 2 230,08 євро та 3568,13 доларів США станом на 14.01.2014 року. (а/с 76 - 88)

Скаржником у суді апеляційної інстанції через канцелярію КАГС 19.11.2014 в порядку ст. 22 ГПК України було подано Клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення іншої справи №910/11625/14, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом за позовом ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" до відповідача ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" про визнання Договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №45/07 від 14.06.2007 року недійсним. Колегією суддів у задоволенні даного Клопотання відмовлено, як заявленого необгрунтовано.

Доводи скаржника, щодо неповідомлення його про дату та час судових засідань місцевим господарським судом, колегія суддів не приймає до уваги та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 №910/1050/14 про порушення позовного провадження по справі було направлено за його адресою та отримано представником за довіреністю 03.02.2014, що підтверджується залученим до матеріалів справи Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а/с 6)

Разом з тим, 12.02.2014 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано Заяву від 12.02.2014 № 47 про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім у першому судовому засіданні від 17.02.2014. (а/с 94) В свою чергу, дана Заява ще раз підтверджує те, що відповідачу було відомо про позовне провадження у даній справі, дату та час судового засідання у місцевому господарському суді.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 №910/1050/14 про відкладення розгляду справи відповідачем отримано 25.02.2014, що підтверджено залученим до матеріалів справи Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а/с 151).

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні у суді першої інстанції від 03.03.2014, в якому було оголошено перерву, представник ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (за довіреністю) був присутній, що зафіксовано Протоколом судового засідання (а/с 154). Даний факт свідчить про те, що відповідачу було відомо про дату та час судового засідання місцевого господарського суду, в якому було прийнято Рішення по даній справі.

Відповідно до п.3.9.1 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображенні відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст. 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Протоколом останнього судового засідання господарського суду від 31.03.2014 зафіксовано, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги за Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 №910/1050/14 про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки господарський суд не повідомив, хоча ПРО ЧАС ТА ДАТУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ПОВІДОМЛЕНИЙ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ.

За оцінкою колегії суддів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції явка уповноваженого представника ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" обов'язковою не визнавалася, про час та дату судового засідання відповідачу було відомо, а тому в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь відповідача у судовому засіданні було його правом, яким останній не скористався, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно вважав за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9.2 Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку визначеному законом.

Ствердження скаржника, що йому не було надано судом першої інстанції можливості для надання власних розрахунків заборгованості та підписання актів звірки з позивачем, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими. З огляду на те, що відповідачу було відомо про порушення позовного провадження у даній справі, та про час, дату судових засідань, ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" не було позбавлено можливості надати свої заперечення на позов.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен довести факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доводити факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до п. 2.3 Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ПАТ "Автомобільна Компанія "Укртранс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2014р. № 910/1050/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 № 910/1050/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 № 910/1050/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/1050/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв