Судове рішення #40466237


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


12.01.2015 року Справа № 904/6563/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Зміна складу колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 09.01.2015р.

Представники сторін:

від позивача: Тарабака Є.А., довіреність №20 від 12.09.14, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.14р. у справі № 904/6563/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Владар-Харків",

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД",

про стягнення 101 104,48грн.,-


ВСТАНОВИВ:


Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.14р. у справі №904/6563/14 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" 94 889,37 грн., з яких: основний борг - 83 133,60 грн., 3% річних - 1530,33 грн., інфляційні втрати - 10225,44 грн. та судовий збір у розмірі 1897,73грн.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню. В задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду суд відмовив, оскільки відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик.


Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.14р. у справі № 904/6563/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" про розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що стягнення суми заборгованості в повному обсязі, так само як і звернення стягнення на майно відповідача, призведе до зупинення діяльності підприємства відповідача, а також невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов'язкових платежів. На думку апелянта, суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, що свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.



Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Владар-Харків" відзив на апеляційну скаргу на час розгляду справи не надало.

У судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.



Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

05.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Владар-Харків" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець) було укладено договір поставки № 511131834 (а.с. 11-16)

На умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

У п 2.4. договору зазначено, що сума договору складається з сум специфікацій, що є невід'ємною часткою договору.

Згідно з п. 3.2.договору товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 7.5. договору в разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За приписами п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2014р., а в частині не виконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

05.11.2014р. сторони договору підписали специфікацію № 1 (а.с. 17), якою узгодили поставку товару протягом 21-го календарного дня з моменту підписання специфікації на суму 83 133,60 грн., умови оплати: 100% протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору та специфікації №1 позивач поставив товар на загальну суму 83 133,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № РН-137 від 06.12.2013р. на суму 25 800,00 грн. (а.с.18);

- видаткова накладна № РН-132 від 28.11.2013р. на суму 57 333,60 грн. (а.с. 19).

- податковою накладною № 6 від 06.12.2013р. (а.с. 25), №11 від 28.11.2013р. (а.с. 26).


Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.7.2. Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, поставно господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено ст. 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано документально підтвердженого обґрунтування доцільності надання відстрочки виконання рішення; відповідачем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені відповідачем обставини є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик.

Надані відповідачем докази щодо фінансового становища підприємства є результатом його господарської діяльності. Місцевий господарський суд вірно зазначив, що відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що зазначені апелянтом доводи стосовно того, що стягнення суми заборгованості в повному обсязі призведе до зупинення діяльності підприємства відповідача, невиплату заробітної плати працівникам підприємства, несплату податків та інших обов'язкових платежів, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, судова колегія вважає, що невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судова колегія вважає за необхідне залишити без змін розподіл судових витрат.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105,121 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.14р. у справі №904/6563/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.


Повний текст постанови складено 19.01.2015р.


Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.В. Чус



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація