Головуючий у 1 інстанції - Шатілова Л.Г.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2015 року справа №263/6884/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду Донецької області від 02 жовтня 2014 року у справі № 263/6884/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності управління щодо не нарахування та не виплати позивачу з 01 січня 2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язання управління з 01 січня 2014 року провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) (а.с. 2-3)
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 з 01 січня 2014 року по 16 липня 2014 року залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 11).
Постановою суду першої інстанції від 02 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області задоволено частково. Визнано дії неправомірними та зобов'язано управління здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 17 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням фактично сплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с. 14-15).
Не погодившись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 жовтня 2014 року у справі № 263/6884/14-а про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Частиною 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни».
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон України № 2195-IV), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 Закону України № 2195-IV передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За вимогами ст. 7 Закону України № 2195-IV фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03 серпня 2014 року, доповнені пункти 6-7, якими встановлено, що з 01 січня 2014 року норми і положення статей 5,6 Закону України № 2195-IV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 03 серпня 2014 року надані повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 6 Закону України № 2195-IV, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 надано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував норми зазначеного Закону з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.
Щодо посилання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з приводу відсутності публічно-правового спору, суд зазначає наступне.
Відповідач у справі - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя є суб'єктом владних повноважень - органом державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач звернувся до суду із позовом про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни.
Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 183-2, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 жовтня 2014 року у справі № 263/6884/14-а - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Геращенко
Т.Г.Арабей
А.А.Блохін