Справа № 442/6733/14 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 22-ц/783/6817/14 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

при секретарі: Бадівській О.О.

за участю: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Маслоленд» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ «Маслоленд» про стягнення коштів за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Дану ухвалу оскаржив директор ТзОВ «Маслоленд» - Мішин А.В. подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що вказана ухвала не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд не врахував правових підстав позовних вимог та фактично постановленням оскаржуваної ухвали наперед, без встановлення всіх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову висловив свою думку щодо позову, при цьому позивач не додав до заяви про забезпечення позову документів, які б підтверджували, що відповідач намагається відчужувати майно. Окрім того звертає увагу, що єдиними доказами позики суб'єктом господарювання можуть бути докази поступлення вказаної суми позики на рахунки суб'єкта господарювання з подальшим оподаткуванням вказаних коштів, а вказаних доказів у матеріалах справи немає, зважаючи на те, що ТзОВ «Маслоленд» не був стороною договору та вказаних коштів фактично не отримував, що підтверджується розпискою від 18 грудня 2013 року з якої вбачається, що вказані кошти отримувала фізична особа ОСОБА_6.

Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 3 вищенаведеної Постанови передбачено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком районного суду.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Маслоленд» у якому просить стягнути з відповідача 295 000 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) доларів США, що становить 3 423 606, 30 гривень (три мільйони чотириста двадцять три тисячі шістсот шість гривень 30 копійок) (а.с. 3-5).

Як вбачається із позовної заяви та ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року про відкриття провадження у справі ТОВ «Маслоленд» є стороною у даній справі в якості відповідача (а.с. 1).

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що ТзОВ «Маслоленд» не був стороною договору та вказаних коштів фактично не отримував, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції було достатньо обґрунтованих підстав для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з дотриманням норм закону, підстави для її скасування відсутні, а відтак, апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Маслоленд» відхилити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Струс Л.Б.

Судді Шандра М.М.

Шумська Н.Л.