Справа № 2-1799/11

Провадження № 2/419/4801/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі – Таран К.В.

за участю позивача – ОСОБА_1

за участю представника відповідача – ОСОБА_2

за участю третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про відшкодування матеріального та морального збитку, заподіяного ДТП, -

в с т а н о в и в:

14 лютого 2011р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 06 вересня 2010 року о 10 год. 45 хв. на вулиці Строітелів у дворі будинку 214-А у м. Дніпропетровську, сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнулись два автотранспортні засоби: автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу - Закритому акціонерному Товариству «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергопостачальна компанія» (довідка додається), та автомобіль НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, під керуванням його сина ОСОБА_3 В наслідок ДТП належний йому автомобіль марки «Мітсубісі Лансер» отримав ряд механічних пошкоджень. Водій ОСОБА_4 при скоєнні ДТП надав пояснення, що працює водієм у відповідача, а автомобіль належить на праві власності відповідачу. З метою з'ясування розміру завданого в результаті ДТП матеріального збитку, 17.09.2010 року експертом ОСОБА_5 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Мітсубісі Лансер» про що складено відповідний висновок N 1170 При проведенні огляду автомобіля представник відповідача був повідомленим належним чином, але при огляді автомобіля був присутній тільки представник страхової компанії. Згідно Висновку авто-товарознавчого дослідження N1170 від 17.09.2010 року матеріальний збиток, завданий його автомобілю в результаті ДТП, складає: 23481 грн.65 коп. Він намагався вирішити з відповідачем відшкодування спричинених збитків позасудовим порядком, але Відповідач ухиляється від відшкодування шкоди. Вважає що відповідно до діючого законодавства розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Цивільна відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії «Каштан» на підставі поліса N BE/3974315, але до теперішнього часу вся сума збитків відповідачем, або страховою компанією йому не сплачена, що спричиняє додаткову моральну шкоду. Так після скоєння ДТП йому були сплачені такі суми: 03.12.2010 року страхова виплата компанією «Каштан» в розмірі-5000 грн.; в січні 2011 року страхова виплата компанією «Каштан» в розмірі - 8500 грн.; Таким чином: 23481 грн.65 коп. - 5000 грн. - 8500грн. = 9981 грн. 65 коп. На підставі вищезазначеного вбачається, що саме відповідач, повинен відшкодувати позивачу збитки в розмірі від фактично заподіяної шкоди, яка на теперішній час складає - 9 981 грн. 65 коп. Відповідач своїми незаконними діями спричинив йому значну моральну шкоду, яка сказалась в не бажанні відповідача добровільно врегулювати питання, що виникли з його вини. Вказані дії відповідача та факт пошкодження належного йому автомобілю спричинили значні страждання, переживання, погіршення стану здоров'я та додаткові витрати свого особистого часу, що відбилось на його роками складені життєві стосунки. Таким чином, вважає, моральна шкода спричинена йому відповідачем в результаті ДТП в грошовому розмірі складає 7000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальний збиток заподіяний ДТП в розмірі 9981 грн. 65 коп.; кошти за складання висновку авто-товарознавчого дослідження -300 грн.; кошти сплачені за довідку ДАІ в розмірі - 50 грн.; кошти сплачені за юридичну допомогу в розмірі 1500 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі – 7000 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_4 та представник СК «Каштан» у судове засідання не зявились.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали адміністративного матеріалу № 3г-3839/10 на водія ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.

Як встановлено у судовому засіданні, Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено у судовому засіданні, 06 вересня 2010 року о 10 год. 45 хв. на вулиці Строітелів у дворі будинку 214-А у м. Дніпропетровську, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що належить на праві власності відповідачу - Закритому акціонерному Товариству «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергопостачальна компанія» та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1

В результаті даного ДТП автомобілю НОМЕР_3, що належить позивачеві були спричинені значні механічні пошкодження.

Згідно постанови судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року вищевказана Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини співробітника відповідача ОСОБА_4, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу на користь держави (а. с. 9).

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_5 № 1170 від 17.09.2010р. вартість завданої матеріальної шкоди автомобілю НОМЕР_3 склала 23481 грн. 65 коп. (а. с. 10-11).

Належний відповідачеві автомобіль відповідно до Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/ 3974315 від 25 червня 2010 року (а. с. 54) був застрахований. Згідно умов страхування СК «Каштан» виплатив позивачеві суму страхового відшкодування у розмірі 13500 грн. 00 коп.

Згідно ст. ст. 1166, 1188 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на неналежність його як відповідача у справі. Враховуючи відсутність клопотань з боку відповідача щодо призначення авто-технічної експертизи за наявності заперечень відповідача з приводу розміру спричиненої матеріальної шкоди та роз’яснення судом прав сторін за нормами ЦПК України (право заявляти клопотання з приводу призначення експертизи), враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо знаходження у трудових правовідносинах з ОСОБА_4 на час вчинення ДТП, а також враховуючи те, що страхова компанія «Каштан» сплатила позивачеві (стартове відшкодування)03.12.2010 року - 5000 грн.; в січні 2011 року - 8500 грн. з чого вираховується різниця між сплаченою сумою страховиком та реальною сумою матеріальної шкоди заподіяної автомобілю позивача відповідно до висновку експерта: 23481 грн.65 коп. - 5000 грн. - 8500грн. = 9981 грн. 65 коп. суд вважає за необхідне стягнути з приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 9981 грн. 65 коп.

Відповідно до ст. 81, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір за подачу позову в сумі 118 грн. 32 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., а всього 238 грн. 32 коп.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Позивачем заявлено до відшкодування моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн., яка обґрунтовується позивачем як необхідність звернення до відповідача та його відмову у позасудовому порядку врегулювати спір, необхідність звернення до суду, погіршення стану здоров'я та додаткові витрати свого особистого часу, що відбилось на його роками складені життєві стосунки.

Відповідно до статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦПК України).

Статті 10, 60 ЦПК України, встановлюють, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, позивачем не надано належних доказів понесення моральної шкоди саме через незаконні дії (бездіяльність) відповідача, не надано обґрунтування та розрахунку розміру цієї шкоди, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди необґрунтованими, такими, що не підтверджені обставинами справи та наданими доказами, у зв’язку з чим суд вважає, що в задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої в результаті не відшкодування майнової шкоди після ДТП слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на складання авто-товарозначого дослідження, за довідку з ВДАІ та за юридичну допомогу то вони не підлягають задоволенню, оскільки не підтвердженні доказами у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про відшкодування матеріального та морального збитку, заподіяного ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 9981 грн. 65 коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 238 грн. 32 коп. з яких: судовий збір у сумі 118 грн. 32 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн. 00 коп.

В решті заявлених вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя О. В. Нізік