Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого: судді Максимчук З.М.,

суддів: Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" на користь АКБ "Індустріалбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 88 112 доларів США 70 центів та 5 208 862 гривні 31 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" на користь АКБ "Індустріалбанк" 3654 гривні судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ "Брокбізнесбанк" зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з"ясування судом обставин справи, поверхневого дослідження доказів, з порушенням норм процесуального права, а отже є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вказує, що судом першої інстанції не перевірено достовірність факту набрання законної сили рішенням Господарського суду м.Києва від 22.10.2014 р. у справі №910/14439/14 за позовом ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ПАТ "Брокбізнесбанк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державне підприємство "Інформаційний

__________________________________________________________________________

Справа № 567/841/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Гуц Ф.Л.

Провадження № 22-ц/787/21/2015 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.

центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на право вимоги грошових коштів за договором строкового гарантійного вкладу. Адже достовірним фактом є те, що це рішення не набрало законної сили, оскільки його було оскаржено ПАТ "Брокбізнесбанк" в апеляційному порядку. Внаслідок цього, судом першої інстанції невірно визначено суму заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів.

Просить скасувати рішення Острозького районного суду від 14.11.2014 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АКБ "Індустріалбанк" в обсязі, визначеному в його заяві від 06.11.2014 р. про збільшення розміру позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ "Лотівка Еліт" зазначає, що вважає зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Доводить, що за правилами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вказує, що збитки відповідача повністю покриті нарахованими відсотками користування кредитними коштами. Наявність інших збитків від прострочення виконання зобов"язання доведено представником позивача. Враховуючи це, є усі підстави вважати, що неустойка значно перевищує розмір збитків позивача від прострочення виконання зобов"язання. Сума основного боргу складає 88112, 70 доларів США або 1 389 657, 37 грн ( по курсу 15, 771363 грн один долар США), тоді як пеня становить 4 990 792, 94 грн.

Також зазначає, що розмір задоволеного рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року штрафу складає 165 647,04 грн. Проте, згідно із заявою ПАТ АКБ "Індустріалбанк" про зменшення позовних вимог, сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором складає 218069, 37 грн. Вважає, що рішенням Господарського суду міста Києва вже задоволено стягнути штраф, тоді як рішенням Острозького районного суду повторно задоволено стягнути вже 218 069, 37 грн.

Стверджує, що для того, щоб підрахувати об"єктивний та справедливий розмір заборгованості необхідно бачити облікову картку або виписку по особовому рахунку ОСОБА_1, відповідно до якої буде видно нарахування усіх платежів, в т.ч. відсотків та штрафних санкцій, а також сплату.

Просить рішення Острозького районного суду від 14.11.2014 року змінити, зменшивши розмір штрафних санкцій.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що з вказаним рішенням суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального права, а судом неповно з"ясовано усі обставини справи.

Вказує, що на момент настання строку виконання зобов"язання за кредитним договором АКБ "Індустріалбанк" мав усі можливості звернути стягнення на предмет застави уникнувши необхідності нарахування пені за прострочення виконання зобов"язання. Натомість позивач обрав судовий спосіб захисту свого права внаслідок якого звернення стягнення на предмет застави було відкладено до вирішення справи у суді. Такі дії позивача є зловживанням своїм правом, що призвело до необгрунтованого збільшення розміру відповідальності відповідача не лише на розмір додатково нарахованих з 11.07.2014 року відсотків, а й пені.

Також зазначає, що збитки відповідача повністю покриті нарахованими відсотками за користування кредитними коштами. Наявність інших збитків від прострочення виконання зобов"язання не доведено представником позивача. Враховуючи це, є усі підстави вважати, що неустойка значно перевищує розмір збитків позивача від прострочення виконання зобов"язання.

Просить рішення Острозького районного суду від 14.11.2014 року змінити, зменшити розмір пені нарахованої за прострочення виконання зобов"язання за кредитним договором до 1 гривні.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" представник ПАТ АКБ "Індустріалбанк" просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, адже вважає рішення Острозького районного суду від 14.11.2014 року таким, що постановлене у відповідності до фактичних обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є надуманими та спростовуються доказами у справі.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" представник ПАТ АКБ "Індустріалбанк" просить залишити без змін рішення Острозького районного суду від 14.11.2014 року в частині солідарного стягнення із відповідачів - ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" основного розміру заборгованості по процентам за користування кредитом з 03.07.2014 року по 05.11.2014 року в розмірі 88112 доларів США 70 центів.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Брокбізнесбанк» не підлягає задоволенню, апеляційні скарги ТОВ «Лотівка Еліт», ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 309 ч.1 п. 3 , 4 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справ та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи повністю позовні вимоги ПАТ АКБ "Індустріалбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зобов"язання за основним договором не виконано, заборгованість за кредитним договором та процентам за користування кредитом не погашена, то відповідно дана заборгованість має бути стягнута з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" як з солідарного боржника відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог. Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності мотивованої заяви відповідача про зменшення розміру неустойки, суд позбавлений можливості з власної ініціативи зменшити обраховану банком неустойку.

Проте повністю погодитись з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.

Судом достовірно встановлено, що 11.07.2011 року між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти № 3602/0301/1/11, за яким ОСОБА_1 мав повернути кредит в сумі 2 650 000,0 доларів США не пізніше 10.07.2014 року.

В забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_1 по кредитному договору між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 11.07.2011 року укладено договір застави майнових прав за кредитним договором. Предметом застави було право розпорядження майном /грошовими коштами/ у розмірі 2 790 000,00 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 % річних та право вимоги за зобов"язаннями, які виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 11.07.2011 року № 1202/0100/2/11, укладеного між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк".

Взяті на себе зобов"язання банк виконав в повному обсязі, ОСОБА_1 з позичкового рахунку банку на поточний рахунок ОСОБА_1 було перераховано суму 2 650 000 доларів США/ меморіальний ордер № 531-27 від 11.07.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов"язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов"язанні встановлений строк / термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

ОСОБА_1 не виконав зобов"язання відповідно до умов кредитного договору, у встановлений договором строк суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 14.07.2014 не сплатив.

Позивач заявою від 06.11.14 року збільшив позовні вимоги де зазначив, що станом на 06.11.2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договром складала 2 760 490, 28 доларів США по тілу кредиту та процентам та 4 635 577, 52 гривень пені та штрафу, в тому числі:

-2 650 000,00 доларів США -заборгованість по кредиту;

-110 490,28 доларів США - заборгованість по процентам з 01.06.2014 по 05.11.2014 року;

- 4265966,98 гривень- сума пені за несвоєчасне виконання зобов"язань;

-190775,13 гривень - сума штрафу за прострочення повернення кредиту та процентів за користування кредитом;

-178835,41 гривень - сума штрафу за ненадання документів, які підтверджують цільове використання кредитних коштів.

22.10.2014 року Господарським судом м.Києва винесено рішення про звернення стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договром строкового гарантійного вкладу від 11.07.2011 року № 1202/0100/2/11, укладеним між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що був предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0301/1/11 від 11.07.2011 року для задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ОСОБА_1 за кредитним договором від 11.07.2011 року в сумі 2672377,58 доларів США та 167417,91 гривень, які складаються з :

-2650000,0 доларів США -суми неповернутого кредиту;

-22377,58 доларів США - суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 02.07.2014 року;

-1770,87 гривень - суми пені за несвоєчасне виконання зобов"язань;

- 165647,04 гривень суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов"язань.

Заявою від 13.11.2014 року позивач з урахуванням рішення господарського суду м.Києва зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Лотівка Еліт" 88 112,70 доларів США та 5 208 862,31 гривень, з яких:

- 88 112,70 доларів США сума несплачених процентів за користування кредитом в період з 03.07.2014 року по 05.11.2014 року;

- 4990 792,94 гривні сума пені за несвоєчасне виконання зобов"язань;

-218 069,37 гривень - сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором.

Посилання в апеляційній скарзі ПАТ "Брокбізнесбанк" про невірне визначення судом першої інстанції суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки наведена у заяві позивача від 13.11.2014 року про зменшення розміру позовних вимог інформація про набрання законної сили рішенням Господарського суду м.Києва від 22.10.2014 року не відповідає дійсності, безпідставні.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується доданою до заяви про зменшення позовних вимог довідкою-розрахунком, виданою посадовою особою банку, який в силу ст.ст. 59,64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі. У передбаченому законом порядку вказаний письмовий доказ відповідачами не спростований і не оспорений.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Лотівка Еліт" про невірне обрахування судом першої інстанції розміру штрафу що підлягає стягненню в сумі 218069,37 гривень, тоді як господарським судом м.Києва вже задоволено вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 165647,04 гривень являються безпідставними, оскільки прийнявши як обгрунтований розмір заборгованості, що обрахований банком станом на 05.11.2014 та 11.11.14 року , суд першої інстанції вірно зазначив, що він приймається судом як достовірний. За рішенням господарського суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором розрахована станом на 10.07.2014 року , а із розрахунку, що міститься в матеріалах справи на а.с. 12 у даній справі вбачається, що заборгованість відповідача розрахована за період з 10.07.2014 року по 11.11.2014 року.

Разом з тим, згідно роз'яснень рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 липня 2013року положення другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов'язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Таким чином, норми зазначеного закону на правовідносини, які склалися між сторонами не розповсюджуються, а оскільки договором строкового банківського вкладу укладеного між ними передбачено право позивача на отримання пені, то розрахунок пені необхідно обраховувати відповідно до умов договору. А тому доводи апеляційної скарги ТОВ "Лотівка Еліт" про необхідність застосування при обрахуванні пені ст.3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу.

При укладанні кредитного договору сторони передбачили, що всі суперечки, що виникають між сторонами з питань виконання, зміни або розірвання договору, вирішуються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди, спір підлягає вирішенню у судовому порядку. Зважаючи на те, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачеві, позов пред»явлено в рамках ст.257 ЦК України, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про зловживання позивачем своїм правом на захист своїх порушених прав, на думку колегії суддів є безпідставні.

Таким чином, що стосується вирішення судом першої інстанції спору про стягнення заборгованості за договором кредиту, колегія приходить до висновку, що рішення в даній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він явно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Згідно п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу /наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов"язання/.

Як вбачається із звуказапису судового засідання першої інстанції 13.11.2014 року, представником відповіда ОСОБА_4 ставилось питання про зменшення розміру пені. У зв"язку з цим висновок суду щодо неможливості з власної ініціативи зменшити обраховану банком неустойку не відповідає фактичним обставинам справи.

Відтак, колегія суддів вважає, що обрахований банком розмір пені в сумі 4990792,94 гривень за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором є не співмірним сумі забогованості за несплаченими процентами за користування кредитом в розмірі 88112,70 доларів США/88112,70 х 15,77/офіційний курс долара США /= 1389537,3 гривень та таким, що значно перевищує розмір збитків. Істотною обставиною в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне визнати те, що грошові кошти, як предмет застави, постійно перебували на рахунку банку, а тому відсутні негативні наслідки для позивача через прострочення виконання зобов"язання.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що на користь позивача може бути стягнено 1 000 000,00 гривень пені, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

В решті рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"- відмовити.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 14.11.2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт", третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" про стягнення заборгованості за договором кредиту, змінити, зменшивши розмір стягнутої пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором з суми 4990792,94 гривень на суму 1 000 000,00 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: Н.М.Ковальчук

Ю.М.Рожин