ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р. Справа № 923/1815/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком", м.Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Ясна Поляна Генічеського району

про стягнення 10893 грн. 67 коп., зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача - Набока І.І., представник, дов. №3386 від 03.11.2014 року;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 10893 грн. 67 коп., з яких 9844 грн. 35 коп. - основний борг, 762 грн. 84 коп. - пеня, 193 грн. 41 коп. - інфляційні втрати, 93 грн. 07 коп. - 3 % річних та зобов'язання повернути орендоване майно, а саме одноповерхове приміщення літнього переговорного пункту розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,6 кв.м., за Актом передачі-приймання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 11, 16, 509, 610, 612, 625, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25 грудня 2014 р. Ухвалою суду від 25.12.2014 р. відкладено розгляд справи на 15 січня 2015 р.

Розпорядженням № 14 від 12.01.2015 р. керівника апарату суду у зв'язку з відпусткою судді Клепай З.В. справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу передано до провадження судді Александрової Л.І.

Ухвалою суду від 12.01.2015 р. справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 15.01.2015 р.

14.01.2015 р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог № 2-658100/02-31 від 13.01.2015 р.

Суд не приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог оскільки в даній заяві не вказано обставин на яких ґрунтується вимога про збільшення суми основного боргу, в судовому засіданні представником позивача також не вказано цих обставин.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив та надіслав факсом клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що договір № 11-34/187, з урахуванням додаткових угод, складає більше 3 років і не є нотаріально посвідченим, а тому є недійсним.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 02 березня 2011 р. укладений договір № 11-34/187 оренди нерухомого майна товариства (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування одноповерхове приміщення літнього переговорного пункту, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,6 кв.м. для розміщення торгового павільйону (продаж квітів).

За актом передачі-приймання від 02.03.2011 р. позивач передав відповідачу вказане вище приміщення в користування.

Строк дії договору №11-34/187 від 02.03.2011 р. встановлено сторонами з 10.03.2011 р. до 10.02.2014 р.

Згідно додаткових угод № 2 від 20.03.2014 р. та № 3 від 18.06.2014 р. до Договору №11-34/187 від 02.03.2011 р. термін дії договору було продовжено до 30.09.2014 р.

У пункті 3.1., 3.2., 3.2.1., 3.4., 3.5. Договору сторони встановили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна - грудень 2010 р. згідно з додатком 2 становить 16 грн. 67 коп. за 1 м2 орендованої площі, крім того ПДВ (20%) - 3 грн. 33 коп. Всього розмір орендної плати за перший місять становить 20 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди всієї орендованої площі - 29,6 кв.м. становить 592 грн. з ПДВ (20%).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар (відповідач) за Додатком №3 оплачує витрати на утримання майна, вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з окремими рахунками орендодавця, пропорційно орендній площі. Крім цього, експлуатуюча організація відшкодовує витрати з орендної плати за землю за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі.

У період з лютого 2014 р. по жовтень 2014 р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки для орендної оплати та здійснення платежів з компенсації комунальних послуг: № 65-БТБ14-201 від 28.02.2014 р., № 65-БТБ14-330 від 31.03.2014 р., № 65-БТБ14-475 від 30.04.2014 р., № 65-БТБ14-608 від 31.05.2014 р., № 65-БТБ14-723 від 30.06.2014 р., № 65-БТБ14-953 від 31.08.2014 р., № 65-БТБ14-1077 від 30.09.2014 р., № 65-БТБ14-1196 від 31.10.2014 р.

Вказані рахунки відповідачем в повному обсязі не оплачені, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по сплаті платежів за договором №11-34/187 від 02.03.2011 р. в сумі 9844 грн. 35 коп.

20.08.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 7-10/26 щодо сплати заборгованості, проте вона залишена без відповіді та задоволення (а.с. 67).

Отже, заборгованість відповідача за користування приміщенням позивача становить 9844 грн. 35 коп. за період з лютого 2014 р. по 30.10.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 9844 грн. 35 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати орендних платежів 93 грн. 07 коп. 3% річних та 193 грн. 41 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 93 грн. 07 коп. 3% річних та 193 грн. 41 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку у пункті 8.2. Договору №11-34/187 від 02.03.2011 р. сторонами погоджено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочення від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим, по день фактичної оплати боргу.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати орендних платежів 744 грн. 84 коп. пені за період з 21.03.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

Договір №11-34/187 від 02.03.2011 р. припинив свою дію 30.09.2014 р.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору орендна плата (п. 3.2 Договору) та інші платежі, обумовлені п. 3.4 Договору, вносяться орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 6.1.8 Договору у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря.

Пунктом 2.3 Договору визначено строки та порядок повернення орендованого майна.

Так, відповідач мав передати позивачу орендоване майно не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії Договору, а саме до 10.10.2014 р., за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі.

У зв'язку з порушенням строків сплати орендної плати та відшкодування експлуатаційних і комунальних витрат за договором, керуючись п. 12.4.3 Договору, позивач звернувся до відповідача з листом щодо повернення орендованого майна № 622/34-12 від 10.09.2014 р. У відповіді на цей лист, відповідач відмовився оплачувати заборгованість та повернути орендоване майно.

Після закінчення строку договору позивач повторно звернувся до відповідача з листом щодо повернення орендованого майна та сплати заборговані № 663/34-12 від 30.09.2014 р., проте зазначений лист залишено без відповіді та задоволення.

Приймаючи до уваги викладені норми та умови договору позовні вимоги про зобов'язання повернути орендоване майно також підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Приписами ч. 2 ст. 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У даному випадку Договір №11-34/187 від 02.03.2011 р. укладено сторонами на строк з 10.03.2011 р. по 10.02.2014 р., тобто на строк менше трьох років (2 роки 11 місяців).

В подальшому додатковою угодою № 2 від 20.03.2014 р. сторони встановили, що внесли зміни та доповнення договору оренди №11-34/187 від 02.03.2011 р., а саме пунктом 1 визначили, що строк дії оренди встановлюється з 11.02.2014 р. по 30.04.2014 р.

Додатковою угодою № 3 від 18.06.2014 р. сторони також домовились внести зміни та доповнення до договору оренди №11-34/187 від 02.03.2011 р., зокрема пунктом 1 майно передано в оренду з 01.05.2014 р. до 30.09.2014 р.

Відтак, вищезазначеними додатковими угодами сторони вносили зміни до договору оренди №11-34/187 від 02.03.2011 р.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що укладений між сторонами договір оренди не підлягає нотаріальному посвідченню, у зв'язку з чим додаткові угоди до нього вчинені в тій самій формі, що і договір та не підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, твердження відповідача, що договір №11-34/187 від 02.03.2011 р. має бути нотаріально посвідченим є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 9844 грн. 35 коп. основного боргу, 93 грн. 07 коп. 3% річних, 193 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 744 грн. 84 коп. пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3045 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, код ЄДРПОУ 01188661) - 9844 грн. 35 коп. основного боргу, 93 грн. 07 коп. 3% річних, 193 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 744 грн. 84 коп. пені та 3045 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, код ЄДРПОУ 01188661) орендоване майно, а саме: одноповерхове приміщення літнього переговорного пункту розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,6 кв.м., за Актом передачі-приймання.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова