Справа № 2-92

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 березня 2008 року

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді                      Стратовича О.В.

секретаря                  Дворак Г.П.

з участю прокурора                  Вінійчук Я.М.

позивача                 ОСОБА_1

представника відповідача                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом прокурора Олевського району в інтересах ОСОБА_1 до Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6544,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Олевського району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства ( далі ВПЖКГ ) про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6544,03 грн..

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити , вважає що заробітна плата не виплачується позивачу з вини відповідача .

Позивач показав , що працювала працівницею кладовища ВПЖКГ з 1997 року по 02.07.2007 року і звільнилася з підприємства за згодою сторін . При звільненні з підприємства керівництво з нею не розрахувалося , видало трудову книжку і пояснило , що у них відсутні кошти в зв»язку з тяжким економічним станом підприємства.

Представник відповідача пояснив , що ОСОБА_1 працювала працівницею кладовища в ВПЖКГ з 1997 року по 02.07.2007 року звільнилася з роботи за згодою сторін , при звільненні їй не було сплачено заборгованості по заробітній платі в розмірі 6544,03 грн. . Позовні вимоги визнає повністю і причину не своєчасного розрахунку пояснює тяжким економічним станом підприємства. Обіцяє розрахуватися з позивачкою при наявності відповідних коштів.

Судом встановлено , що позивачка перебувала в трудових відносинах з ВПЖКГ 1997 року по 02.07.2007 року , працювала працівницею кладовища, звільнилася з роботи за згодою сторін . При звільненні з роботи і видачі трудової книжки підприємство з останньою не розрахувалося . Заборгованість по заробітній платі на момент звільнення складає 6544,03 грн.. В зв»язку з тяжким матеріальним станом позивачки прокурор Олевського району звернувся до суду в інтересах позивачки з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі з ВПЖКГ .

Дослідивши та оцінивши докази по цивільній справі суд дійшов до висновку , що між сторонами виникли правовідносини які врегульовані слідуючими нормативно-правовими актами , а саме :

відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю , що включає можливість заробляти собі на життя працею , яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується ; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю ; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом;

відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу ;

ст. 116 КЗпП України зазначає , що при звільненні працівника виплата всіх сум , що належить йому    від підприємства , установи , організації    проводиться в день

звільнення . Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ; про нараховані суми належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Виходячи з наведеного та встановленого суд вважає , що при звільненні з роботи позивача відповідач незаконно не виплатив заборгованість по заробітній платі в сумі 6544,03 грн. Не задовільний економічний стан відповідача в суді не доведений і також і обставина не є підставою для невиплати заборгованості по заробітній платі.

Приймаючи до уваги викладене , ту обставину , що між сторонами спору стосовно невиплачених сум нема , а також те, що вина відповідача , стосовно невиплати заборгованості по заробітній платі доведена повністю , що стверджується показами позивачки , поясненнями представника відповідача, матеріалами справи , суд приходить до висновку , що даний позов підлягає задоволенню .

На підставі наведеного та керуючись вимогами ст.43 Конституції України , ст.ст.47,116 КЗпП України , ст.ст. 10,11,15,60,81,88,212-215,217 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6544,03 грн. - задовольнити .

Стягнути з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства з р\р № 2600912149, Код підприємства 03343930 , МФО 311528 , який знаходиться в Олевському відділенні Житомирської обласної дирекції Райфайзен банк «Аваль» на користь ОСОБА_1 6544,03 грн. заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства 65 грн. 44 коп. державного мита .

Стягнути з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи , Олевським районним судом Житомирської області, в сумі 30 грн. на користь ТУ ДСА в Житомирській області на р\р № 31217259700460 Код ЗКПО 20413477 банк : ГУ УДК в Житомирській області МФО 811039.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області шляхом подачі в 10 денний строк , з дня проголошення рішення , заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: