У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів: Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання Шептицька С.С., з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про визнання права приватної власності на частину квартири, зняття арешту на частину квартири,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про визнання права приватної власності на частину квартири, зняття арешту на частину квартири - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що спірна квартира АДРЕСА_1 повністю зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 Документом, що підтверджує вказані обставини є свідоцтво про право власності на житло видане на ім'я ОСОБА_5
______________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/787/9/2015 Головуючий у 1 інстанції : Харечко С.П. Доповідач : Григоренко М.П.
В матеріалах справи відсутній документ правовстановлюючого характеру про визначення часток співвласників даної квартири, а також про те, що спірна квартира взагалі належить на праві спільної часткової власності кільком особам.
Позивач не ставить в суді питання про визначення її частки у спірному житловому приміщенні, а відразу просить суд, визнати за нею право власності на частину квартири. Вважає, що без вирішення питання щодо визначення частки квартири, не можна визнавати право власності на частину квартири.
На даний час є чинним свідоцтво про право власності на квартиру ОСОБА_5 Вказане свідоцтво ніким не оспорювалося та не скасовувалося.
Також вказує, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2011 року було припинено його право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 та стягнуто з ОСОБА_5 на його користь грошову компенсацію за частку у такому майні, а саме 32,85%. Проте, до теперішнього часу вказане судове рішення апеляційної інстанції не виконано, ОСОБА_5 кошти йому не сплатила. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника припиняється з дня отримання компенсації, тому вважає, що його право власності на дану квартиру не припинилося і він є законним власником своїх 32,85 % квартири.
Він, як співвласник спірної квартири, не надавав згоди іншим співвласникам на визначення часток у квартирі.
Вважає, що рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року унеможливить виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2011 року.
Із цих підстав просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні вказаних вимог, а в решті оскаржуване рішення залишити без змін.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання за нею права власності на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, міського голови міста Рівне, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЖБК „Побутовик", КП „Рівненське МБТІ" про часткове скасування розпорядження Рівненського міського голови, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права спільної сумісної власності та стягнення компенсації за належну частку в квартирі і зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненський міський відділ УМВС України в Рівненській області про визнання права спільної сумісної власності та про зняття з реєстраційного обліку, було встановлено, що для купівлі вищевказаної квартири були перераховані державні кошти для забезпечення житлом трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а тому ця квартира є спільною власністю вказаних осіб.
Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.
Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення, оскільки дійсно рішенням апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, міського голови міста Рівне, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЖБК „Побутовик", КП „Рівненське МБТІ" про часткове скасування розпорядження Рівненського міського голови, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права спільної сумісної власності та стягнення компенсації за належну частку в квартирі та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненський міський відділ УМВС України в Рівненській області про визнання права спільної сумісної власності та про зняття з реєстраційного обліку, було встановлено, що державою була перерахована грошова компенсація для забезпечення спірним жилим приміщенням на трьох потерпілих членів сім'ї: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, з огляду на що за останнім і було визнано право власності лише на 32.85 % цієї квартири.
Дане рішення апеляційного суду Рівненської області на даний час є чинним, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, встановлені ним обставини не підлягають доказуванню по даній цивільній справі, по якій беруть участь ті самі особи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_4 і не заперечує, щоб за останньою було визнано право власності на 1\3 частку спірної квартири шляхом зменшення її частки в цій квартирі, а тому фактично оскаржуваним рішенням право ОСОБА_2 на його 32.85 % цієї квартири фактично не порушується.
Твердження ОСОБА_2 про те, що питання про визнання права власності на частку квартири позивач могла ставити лише після визначення її частки в квартирі, на увагу не заслуговують, оскільки обраний ОСОБА_4 спосіб захисту свого права не суперечить положенням чинного законодавства.
Так само, не є перешкодою для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 те, що спірна квартира на даний час зареєстрована лише за ОСОБА_5
Визнання за ОСОБА_4 права власності на частку спірної квартири також жодним чином не позбавляє ОСОБА_2 права на отримання грошової компенсації за його частку в цій квартирі, яка йому була присуджена відповідно до рішення апеляційного суду Рівненської області від 02 березня 2011 року, оскільки це рішення продовжує бути чинним і є обов'язковим до виконання.
Те, що рішенням Рівненського міського суду від 29 грудня 2010 року вже було відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні зустрічного позову про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю, на переконання колегії суддів, не є перешкодою для задоволення позовних вимог у даній цивільній справі, оскільки ці позовні вимоги були заявлені з інших підстав.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді : Ковальчук Н.М.
Рожин Ю.М.