Справа № 348/1635/14-ц

Провадження № 22-ц/779/32/2015

Категорія 9

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Вакарук В.М.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Надвірнянського районного суду від 07 листопада 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

09.07.2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В заяві зазначив, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 за довіреністю, яка втратила чинність зі смертю батька, зняла з пенсійного рахунку останнього 35800 грн., просив на підставі ст. 387 ЦК стягнути на його користь вказану суму.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 07 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 34800 грн. та 469,80 грн. судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт вважає безпідставним посилання у рішенні суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року і у зв'язку з цим визначення правової підстави позову ст.1212 ЦК, яка регулює зобов'язальні правовідносини.

Суд також помилково застосував ст. 247 та 248 ЦК, оскільки між сторонами не було зобов'язальних (договірних) відносин, сторони не укладали між собою будь-яких договорів.

Судом не було враховано того, що позивач як спадкоємець померлого не оформив право на спадщину, а отже він не є власником спадкового майна, в даному випадку коштів на пенсійному рахунку в банку, а отже його вимоги про витребування цих коштів є безпідставними.

При цьому судом не було враховано роз'яснень п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» про те, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

ОСОБА_3 також вказує на те, що позивач не довів незаконність заволодіння нею грошовими коштами, адже за змістом ч.5 ст.12 ЦК добросовісність набувача презюмується.

Суд не дав оцінки поданим нею доказам того, що кошти, про витребування яких заявлено позов, є їх із спадкодавцем спільними коштами, оскільки вони прожили разом у фактичних шлюбних відносинах з 2001 року.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті батька, а ОСОБА_3, знявши за дорученням після смерті останнього з його пенсійного рахунку кошти, набула майно без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зобов'язана повернути кошти.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, який проживав з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах.

Також встановлено, що 18.02.2002 року у відділенні ТВБВ №10008/0122 АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 відкрив пенсійний рахунок, а 14.09.2009 року видав ОСОБА_3 довіреність на право розпорядження вказаним пенсійним рахунком.

Після смерті ОСОБА_4 з його пенсійного рахунку ОСОБА_3 зняла 10.12.2013 року 32000 грн., а 12.12.2013 року - 2800 грн.

Згідно довідки Надвірнянської районної державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа №363 і спадкоємцем є його син ОСОБА_2

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У п.23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» дано роз'яснення про те, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння - це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно та вибуття його з володіння позивача, чого позивачем не було доведено.

Зокрема, позивачем не подано доказів того, що кошти, про витребування яких заявлено позов, є його власністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 07 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

І.В. Бойчук

В.М. Вакарук