УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №285/3478/14-ц Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Категорія 5 Доповідач Борисюк Р. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.
суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.
з участю секретаря
судового засідання Мишаковської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2014 року, -
встановила:
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Наталівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області № 43 від 26 червня 2003 року в частині визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на вищевказаний житловий будинок, видане 26 червня 2003 року виконавчим комітетом вказаної сільської ради на підставі зазначеного рішення на ім'я ОСОБА_5
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Вказаний будинок був сумісною власністю його батьків - матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_5, при цьому матері належала 1/2 частина будинку, яка мала бути успадкована після її смерті ним та його батьком в рівних частинах по 1/4 частки будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_5, який до своєї смерті 14.04.2004 року склав заповіт щодо належного йому майна. При оформленні спадщини в травні 2013 року від приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 він дізнався, що його батько отримав свідоцтво про право власності на весь спірний будинок, в той час коли мав отримати лише на його 1/4 частину.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Апелянт вважає, що суд постановив рішення з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що спірне домоволодіння було придбане його батьками під час шлюбу у 1988 році, згодом воно було добудоване та капітально відремонтоване його батьками та при його участі. Вказані обставини суд належним чином не дослідив і виніс незаконне і необгрунтоване рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Як видно із змісту позовних вимог та доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 вважає, що його батько ОСОБА_5, мав право на оформлення права приватної власності лише на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 Житомирської області, оскільки вказаний будинок був побудований на місці іншого будинку, придбаного 28.09.1988 року ОСОБА_5 в період шлюбу з ОСОБА_6 (мати позивача). Враховуючи, що матері належала ? частини вказаного будинку на праві спільної сумісної власності подружжя, то після її смерті ця частка мала бути успадкована в рівних частинах позивачем та його батьком, відповідно по ? частки будинку.
Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ст.ст. 548, 549 Цивільного кодексу УРСР, ст. ст. 22, 24 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Згідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін,третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Вимогами ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 посилається на договір купівлі-продажу будинку №21 від 28.09.1988 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, вважаючи вказаний правочин підтвердженням належності спірного будинку на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Судом першої інстанції встановлено, що фактично батько позивача у 1988 році придбав не житловий будинок, а «времянку» 1954 року забудови, загальною площею 32 кв.м., житлова площа - 15 кв.м., що підтверджується копією погосподарської книги №16 Майстрівської сільської ради 1986-1990 років (а.с. 44-45).
Як убачається із матеріалів інвентарної справи №138, заведеної у 2003 році (а.с. 83-94), спірний будинок був побудований за вище вказаною адресою вже після смерті ОСОБА_6, містить інші технічні характеристики, до нього входять і господарські будівлі (гараж, сарай, вбиральня, баня, погріб, колодязь, огорожа). Власником цього будинку є ОСОБА_5 (а.с. 92).
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що будинок АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Отже, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Таким чином, з врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на доказах та законі, суд першої інстанції перевіривши доводи сторін, в повному обсязі визначився із характером спірних правовідносин і постановив законне і обґрунтоване рішення, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий Судді