КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/18441/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Чайковська Л.Б., дов. від 26.11.2014 №3687/18,

від відповідача Яресько І.О., дов. від 05.01.2015 №08/5лж,

від третьої особи Тимчишен Ю.І., дов. від 01.07.2014,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014

(дата підписання - 17.11.2014)

у справі №910/18441/14 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 39117,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 позов ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) до КП УЖГ Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» (далі - відповідач), за участю третьої особи ОСББ «Добробут» (далі - третя особа), про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 39117,58 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 39117,58 грн матеріальної шкоди та 1827,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено падіння снігу з даху будинку з вини відповідача та те, що запаркований автомобіль був не пошкоджений до моменту настання випадку та був технічно справний. На думку відповідача, в матеріалах справи відсутні письмові докази, які б були підставою для задоволення позову, а оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 14.01.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 12.12.2014) позивачу, відповідачу та третій особі - 17.12.2014, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.01.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та третьої особи заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Під час судового засідання представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості надання суду довідки з Українського гідрометеорологічного центру про факт відлиги 26.12.2012, яка б могла бути причиною падіння снігу з даху та надання акта про прибирання снігу з даху будинку працівниками КП УЖГ «Липкижитлосервіс».

Причиною неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції представником відповідача став брак часу для підготовки додаткових доказів новим представником.

Порадившись, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача та зазначає, що додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст.990 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2012 між АТ СК «АХА Страхування» та Кухар Р.М. укладено договір №ТП123654Га/12к добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), предметом якого є страхування автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. АА9918МА. Вид страхування «Нове КАСКО».

Строк дії зазначеного договору визначено з 26.09.2012 до 25.09.2013 (п.п.14.1, 14.2 договору).

Відповідно до п.10 договору франшиза в разі збитків внаслідок інших подій, окрім викрадення, настання ДТП, експлуатаційного зносу, складає 0,00 грн.

Збитками внаслідок інших подій визнаються, зокрема, збитки завдані падінням предметів на ТЗ (дерев, снігу, льоду, стовпів рекламних щитів та ін.) (п.20.2.3 договору).

Згідно з п.22.1.3 договору страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та строки згідно р.25 договору на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком (п.25.1 договору).

У висновку Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві за результатами перевірки по матеріалу ЖЄОЗІП №3711 (складеного 27.12.2012 та затвердженого начальником РУ 29.12.2012) вказано, що 27.12.2012 у дворі між будинками 19-А та 19-Б по вул.. Інститутській в м. Києві відбулося пошкодження запаркованого 26.12.2012 автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. АА9918МА, власником якого є Кухар В.М., зокрема, пошкоджено ліву передню стійку та ліве переднє крило, праве переднє крило та капот, розбите лобове скло, пошкоджено передній бампер, кріплення передньої блок фари та правий передній парктронік.

Пошкодження було завдано внаслідок падіння льоду та снігу з даху будинку №19-Б по вул. Інститутській в м. Києві.

Власник автомобіля Toyota Corolla, д.н.з. АА9918МА, 27.12.2012 повідомив позивача про настання страхового випадку.

Розмір заподіяної шкоди було визначено на підставі акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 02.01.2013, ремонтної калькуляції від 02.01.2013 №1.002.12.07573 та розрахунку суми страхового відшкодування. 02.01.2013 ТОВ «Автосаміт ЛТД» виставило власнику автомобіля рахунок-фактуру №0000000027 на суму 39117,58 грн за проведення ремонту.

Вказана вище подія визнана позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт від 18.01.2013 №1.002.12.07573/VESKO1700, згідно якого загальна сума страхового відшкодування визначена 39117,58 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 39117,58 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.01.2013 №3859.

ПрАТ СК "АХА Страхування" 04.06.2014, у зв'язку з неналежним виконанням КП УЖГ «Липкижитлосервіс» своїх обов'язків щодо прибирання дахів житлових будинків, звернулось до відповідача з претензією №РГ/07573/12/9 про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 39117,58 грн. Однак, дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, задовольнив позов в повному обсязі, оскільки на відповідача як балансоутримувача покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої через неналежне виконання ним своїх обов'язків, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно ч.ч. 2,6 ст. 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно довідки Управління житлово-комунального господарства Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.05.2014 №01-01-29/288 житловий будинок №19-Б по вул.. Інститутській в м. Києві до вересня 2013 року перебував на балансовому утриманні та експлуатаційному обслуговуванні КП УЖГ Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс».

З рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги вбачається, що за грудень 2012 року споживачі за утримання будинків та прибудинкових територій сплачували КП УЖГ «Липкижитлосервіс», що підтверджує факт існування у відповідача функцій виконавця вказаних послуг.

Пунктом 1.1.8.6 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» встановлено, що обов'язок скидання з дахів та покрівель снігу та льоду покладений на виконавця.

Відповідно до п. 3.5.12 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали. Згідно вказаних Правил дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускати нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих та водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. Очищення снігу і льоду можна доручати тільки працівникам, які пройшли навчання з техніки безпеки при роботі на дахах (п.п.4.5.17, 4.5.18 Правил).

У пункті 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, вказано, що очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Таким чином, відповідач як балансоутримувач будинку №19-Б по вул.. Інститутській в м. Києві станом на 26.12.2012 та отримувач коштів за утримання будинку та прибудинкової територій (бо є їх виконавцем) у цей період повинен був здійснювати очищення даху від снігу та льоду.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (з даною статтею Кодексу кореспондується ст.27 Закону України "Про страхування").

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.

Оскільки правовими підставами покладення на відповідача майнової відповідальності є зобов'язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, а не в зв'язку з неналежним виконанням договору, то така шкода є позадоговірною та передбачає застосування ст. 1166 ЦК України (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 №02-5/215).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 24.04.2013 №01-06/757/2013).

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням принципів змагальності й диспозитивності, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди постраждалому (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 02.06.2010).

Згідно п.99 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 26.01.2005 №15, роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідачем не надано суду доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди (затвердження Інструкції з охорони праці при очищенні дахів будівель споруд від снігу, складання акта комісії за участю майстрів, покрівельників та мешканців будинку №19-Б по вул.. Інститутській в м. Києві про те, що у грудні 2012 року була проведена чистка снігу на покрівлі житлового будинку №19-Б по вул.. Інститутській в м. Києві та ін.). Доказів, які б свідчили про систематичне технічне обслуговування даху вказаного житлового будинку у зимовий період та очищення його від снігу, відповідно до Правил №76 та №150, відповідач також не надав.

Твердження відповідача про ненадання позивачем доказів, що запаркований автомобіль Кухара В.М. був технічно справний до падіння снігу є недоречними, оскільки відповідач не навів норму права, яка б зобов'язувала власників автомобілів при паркуванні ТЗ фіксувати їх справність та технічний стан.

Доводи апелянта про неправомірність фіксування події органами міліції спростовуються умовами договору добровільного страхування, відповідно до п.24.1.6 якого належним документом, що підтверджує настання страхової події за ризиком «Збитки внаслідок інших подій» є довідка РВВС (в тому числі).

Докази виклику власником автомобіля дільничного інспектора Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві на місце події підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, з врахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 39117,58 грн з КП УЖГ «Липкижитлосервіс», на яке, як на балансоутримувача, покладено обов'язки щодо утримання будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/18441/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/18414/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій