Справа № 2-44

2008 рік

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2008 року   Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі     Лук'яновій І.Ю.

За участю позивача - відповідача ОСОБА_1

представників позивача - відповідача     ОСОБА_2

ОСОБА_3

відповідача - позивача     ОСОБА_4

представника відповідача - позивача     ОСОБА_5

представника третьої особи - КП "Житлокомунсервіс"     ОСОБА_6

представника третьої особи - Торезького MB ГУМВС

України в Донецькій області     ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тореза цивільну справу за об'єднаними в одне провадження позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору найму, стягнення заборгованості по оплаті за житло, виселення із квартири без надання іншого житла, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи які не заявляють самостійних вимог Комунальне підприємство "Житлокомунсервіс" та Торезький MB ГУМВС України в Донецькій області, про визнання відповідача таким, що втратив право проживання в житловому приміщенні, та визнання позивачки наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25 вересня 2007 року звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4. Згідно позову, у 1982 році позивач отримав за обміном по рішенню Торезької міської ради, упоряджену трикімнатну квартиру № 7 на першому поверсі житлового будинку № 95 розташованого по вул.  Мира м. Тореза Донецької області. Вказану квартиру він отримав з урахування складу сім'ї. У 1998 році поперла дружина позивача. Діти виросли та мешкають окремо. Тому позивач залишився проживати у вказаній квартирі сам. Квартира не приватизована, входить до складу житлового фонду Торезької міської ради. Власником є територіальна громада м. Тореза. У кінці 2004 року, на початку 2005 року родич позивача, ОСОБА_8, попросив його впустити проживати (за договором найму) свою співмешканку ОСОБА_4 з її дитиною. Так як просив родич, та і подія відбувалась в холодний період року (лежав сніг), я пустив проживати кожанку свого родича з її дитиною до себе. Влітку 2005 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, попросила позивача зареєструвати її за місцем проживання. Мотивом була відмова у переведенні дитини в іншу шкоду, тобто за місцем проживання (за пропискою). З осені 2005 року ОСОБА_4 стала вчиняти сварки з приводу харчування, прибирання та іншого. Позивач вказав про це своєму родичу про те, щоб він врегулював ці питання та взагалі забрав свою коханку з її дитиною куди не будь до себе. Але на той час вони розійшлись. Родич просив потерпіти. Однак у зв'язку з систематичними сварками, та у зв'язку з тим, що позивач має захворювання серцево - судинної системи (перебуває на обліку в кардіологічному відділенні), в цілях ухилу від інфаркту, до рішення питання родичем, він пішов проживати до знайомих, сусідів та інших родичів. Так тривало близько трьох місяців. У березні місяці 2006 року позивач став навідуватися в свою квартиру з проханням звільнити ї та переїхати жити в інше місце. Але всякий раз ОСОБА_4 обіцяла переїхати, а затримку пояснювала провадженням ремонту у новій квартирі. Позивач вірив. Однак коли йому стало ніде жити, він повернувся у свою квартиру, то відповідачка не тільки не звільнила квартиру, а напроти, поміняла замки і не стала пускати його в квартиру. Позивач неодноразово звертався до міліції, але міліція рекомендувала звернутися до суду. Позивач не звертає уваги на обіцянку відповідачки по сплаті за проживання. Йому не потрібні її гроші. У разі несплати наймачем плати за житло за шість місяців договору найму у відповідності з п. 2 ч. 2 ст. 825, ст. 826 Цивільного кодексу України може бути розірваний за рішенням суду. У цьому разі наймач підлягає виселенню на підставі рішення суду без надання іншого житла. Фахівці ЖЕП № 5, який знаходиться по вул.  Індустріальній м. Тореза, відносно його скарги на дії відповідачки, заявили про те, що позивач вже не має права користуватися цим приміщенням. Однак позивач вважає, що відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України, особа, яка не проживала у приміщенні з поважних причин, не може бути позбавлена права користування таким приміщенням. Позивач вважає, що ЖЕП № 5 повинні бути

другим відповідачем по цій справі або третьою особою. Договір найму житла між ним та відповідачкою був укладений в усній формі. Позивач не знав про те, що такий договір повинен бути викладеним в письмовій формі та зареєстрованим у письмовій формі. Тому ця угода є нікчемною з моменту її укладення, тобто з початку 2005 року. Позивач вважає, що між ними мали місце цивільно - правові відносини, а не ті, які витікають з житлового законодавства. У теперішній час позивач дійсно проживає у своїй квартирі, але відповідачка не тільки не хоче залишати його квартиру та виписуватися з неї, а і взагалі проводить якихось осіб, які лаються, п'ють, ведуть аморальний спосіб життя, чим самим йому, хворій людині, ветерану праці, пенсіонеру не має спокою навіть у своїй квартирі. Сторонні люди хазяйнують в його квартирі, а міліція каже про те, щоб він звернувся до суду. У нього вже покрали всі речі.

Позивач просить розірвати договір найму квартири № 7 по вул.  Мира б. 95 у м. Торезі Донецької області, укладений приблизно 17 грудня 2005 року між ним та відповідачем, виселити відповідачку уз зазначеної кватири без надання іншого житла та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по оплаті за житло в сумі 1575 гривень.

11 жовтня 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічними позовними

вимогами до ОСОБА_1. Згідно позову, позивачка мешкає та зареєстрована в квартирі,

розташованій за адресою м. Торез, вул.  Миру, б. 95/7 з 2002 року. Окрім неї в квартирі зареєстровані

відповідач ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. В

теперішній час в квартирі фактично проживає позивачка та її син. Позивачка перебувала у фактичних

шлюбних відносинах з ОСОБА_8, відповідач по справі є його вітчимом. В

2002 році відповідач дав свою згоду на реєстрацію її та її сина за адресою м. Торез, вул.  Миру, 95/7, так

вона мешкала разом з ОСОБА_8 та також, працюючи в ТОВ "ДОК" має можливість на отримання

вугілля для опалення квартири. Таким чином позивачка та її син зареєстровані у вказаній квартирі з 29

листопада 2002 року, що підтверджується також доданою відповідачем довідкою про склад сім'ї, а не з

2005 року, як вказано в позові відповідача. Протягом 8 років ОСОБА_1 не проживав за вказаною

адресою, що підтверджується актом майстра ЖЕП № 5 м. Тореза від 09 жовтня 2007 року, а також

актом, складеним депутатом Пелагіївської селищної ради від 28 вересня 2007 року. Окрім того, донька

відповідача, ОСОБА_2, з травня 2007 року зверталася до неї з проханням виплатити

грошову суму за зняття з реєстрації її батька ОСОБА_1, пояснивши, що в подальшому позивачка

зможе звернутися у відповідні органи з питання приватизації, приватизувати вказану квартиру без

відповідача. Але через те, що квартира, її місце розташування та запропонована ціна не відповідали

реальній вартості квартири, позивачка відмовила, через що й виник вказаний спір. Відповідач в .квартирі

не мешкає з 1999 року, не користується квартирою, його речі в квартирі відсутні, догляд за квартирою

не здійснює, комунальні послуги не сплачує, що підтверджується актом ЖЕП, а також показаннями

свідків. Усі платежі сплачуються позивачкою, внаслідок чого вона вимушена нести додаткові витрати,

так як відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, однак фактично не проживає. Крім того, перед

зверненням до суду, відповідач почав іноді залишатися ночувати в квартирі, штучно створюючи умови,

неможливі для проживання, користується меблями позивачки, холодильником. Займає дві кімнати з

трьох, на яких встановив замки. Проживає в кімнаті сина, де на письмовому столі дитини, встановив

електричну плиту для приготування їжі. Фактично місце проживання відповідача: м. Сніжне вул.

Войновича, 43/1. Позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право проживання та

зобов'язати паспортне відділення Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області зняти його з

реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2007 року первісні позовні вимоги ОСОБА_1 об'єднані з в одне провадження з зустрічними позовними вимогами ОСОБА_4

12 жовтня 2007 року ОСОБА_4 доповнила зустрічний позов вимогою визнати її наймачем за

раніше укладеним договором найму жилого приміщення в квартирі, розташованій за адресою м. Торез,

вул. Миру, 95/7, замість попереднього наймача ОСОБА_1 на підставі ст. 106

Житлового кодексу.

Ухвалою суду від 22 січня 2008 року за клопотанням сторін до участі у розгляді справи у якості третьої особи залучено Торезький MB ГУМВС України в Донецькій області.

Належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи позивач - відповідач. ОСОБА_1 прийняв участь лише у судовому засіданні 14 січня 2008 року. Доручив ведення справи представникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги свого довірителя та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 Зазначив, що при поданні позову в його тексті допущено описки, а саме: щодо часу вселення ОСОБА_4 в квартиру - не в 2004, а в 2002 році; щодо посилання на те, що ОСОБА_8 є родичем ОСОБА_1 - останній є лише його знайомим. Пояснив суду, що ОСОБА_1 ні в яких родинних відносинах з ОСОБА_10, котрий клопотав про вселення ОСОБА_11 в його квартиру, не мав та не має. Так само не має він родинних відносин і з ОСОБА_4, внаслідок чого вона

не мала підстав для виникнення у неї права на жилу площу, яку займає ОСОБА_1 ОСОБА_4 не надала суду будь яких доказів відносно шлюбних відносин з ОСОБА_10, а якби вони й були, то не мали б до ОСОБА_1 жодного відношення. За своє життя ОСОБА_1 зустрічався з багатьма жінками, однак це не зумовлює наявність шлюбних відносин та претензії на його жилу площу. ОСОБА_1 є єдиним фактичним наймачем квартири, яка не має статусу комунальної. У зв'язку з чим, за умови відсутності піднаймачів та будь яких родинних відносин, вона не може бути поділена. ОСОБА_1 сам систематично оплачує комунальні послуги та квартплату, що підтверджується квитанціями. Вважає, що позов ОСОБА_4 не може бути задоволений, оскільки в провадженні Торезького міського суду знаходиться позов доньки ОСОБА_1 до Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області, КП "Житлокомунсервіс" та ЖЕП № 5 про її реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1. Як вбачається з показань доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_12, в 2002 році до ОСОБА_1 звернувся знайомий хлопець ОСОБА_8 з проханням про тимчасову прописку з тимчасовим наданням житла своїй знайомій ОСОБА_4 з її сином ОСОБА_13, що свідчить про те, що відповідачка обіцяла виписатися після того, як підшукає собі належне житло, тобто на період часу не більше одного року. Прописка їй потрібна була для того, щоб перевести дитину в іншу шкоду, а також для того, щоб безкоштовно отримувати вугілля, оскільки ОСОБА_11 працювала на підприємстві вугільної промисловості та мала право на його отримання. Вугілля вона отримувала для подальшого продажу та отримання додаткового доходу і, наскільки вона сама пояснювала, оплати проживання в квартирі ОСОБА_1 Ніякого спільного ведення домашнього господарства, спільного бюджету, та й взагалі ніяких сімейних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не було. Більше того, між ними завжди були напружені відносини. В останній час ОСОБА_1 навіть викликав міліцію. З ОСОБА_8 ОСОБА_1 знайомий давно, обидва служили в органах внутрішніх справ, ОСОБА_1 йому довіряв. Тільки з цієї причини він на час дав згоду на прописку ОСОБА_11 за своєю адресою. Однак, коли він звернувся до ОСОБА_8 з проханням забрати ОСОБА_11, то останній відповів, що ніяких відносин з ОСОБА_11 не має, вона ошукала всіх. Дійсно ОСОБА_4 протягом п'яти років, як з'ясувалося згодом, взагалі не шукала квартиру та не мала навіть намірів знімати або купувати житло. Зі слів знайомих, вона просто хотіла заволодіти квартирою або яким не будь жилим будинком не зовсім правильним та чесним шляхом. По суті, ОСОБА_11 має попередню домовленість з керівництвом ЖЕП та Житлокомунсервісу про переоформлення квартири ОСОБА_1 на себе за певну плату. Більше того, за підказкою співробітників ЖЕПа, ОСОБА_4 повинна заявити про те, що ОСОБА_1 нібито продає цю квартиру. Звернення ОСОБА_1 до суду обумовлене неможливістю спільного проживання. Однак зустрічний позов ОСОБА_11 обумовлений його законними вимогами. Протягом п'яти років у ОСОБА_11 було достатньо часу пред'явити позов, однак для цього у неї не було ніяких правових підстав. Через часті конфлікти, викликані його вимогою про звільнення квартири, ОСОБА_1 окрім міліції, неодноразово звертався до ЖЕП, Житлокомунсервісу, депутатів Торезької міської ради, котрих просив вжити заходів реагування, про що маються акти та заяви. Однак всі рекомендували звернутися в суд. Звернення ОСОБА_1 до суду обумовлене, як вже вказано, неможливістю проживання з ОСОБА_11, котра "изжывает" його з власної квартири, а й поверненням доньки зі своїми дітьми до його квартири. На запитання головуючого відповів, що зазначені в позові вимоги про стягнення з відповідачки 1575 гривень із розрахунку 75 гривень грунтуються на тому, що при вселенні з ОСОБА_11 була досягнута усна домовленість про те, що вона буде оплачувати за договором найму квартири 75 гривень на місяць, але не оплачувала їх, тому ОСОБА_1 й ставить вимоги про їх стягнення в примусовому порядку. Вимоги про виселення ОСОБА_11 є похідними від вимог про розірвання договору найму жилого приміщення.

Представник ОСОБА_1 - його донька ОСОБА_2 підтримала промову ОСОБА_3

Відповідач - позивач ОСОБА_4 заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підтримала заявлені зустрічні позовні вимоги. Пояснила, що поселилася у спірну квартиру як невістка ОСОБА_1, оскільки фактично мешкала в цій квартирі з пасинком ОСОБА_1 - сином його співмешканки ОСОБА_8 що на її думку є свідченням того, що вона була членом сім'ї ОСОБА_1. На запитання головуючого відповіла, що з ОСОБА_1 в родинних відносинах не перебуває, спільне господарство з ним не вела, однією сім'єю не мешкала. Передала слово для пояснень за позовними вимогами своєму представникові - ОСОБА_5

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підтримала заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги. Наголосила на тому, що ніякого договору найму між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не було тому й позовні вимоги про його розірвання є безпідставними. Боргу за квартиру не має, тому не може йти мова й про стягнення боргу. На запитання головуючого відповіла, що ОСОБА_11 може подати позов про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право проживання в спірній квартирі, оскільки ОСОБА_11 в цій квартирі зареєстрована. Перелік осіб, які відповідно до Житлового кодексу є членами сім'ї наймача їй відомий, погодилася з тим, що ОСОБА_4 не підпадає під категорію члена сім'ї ОСОБА_1.

Представник третьої особи - Комунального підприємства "Житлокомунсервіс" ОСОБА_6

Іванович в судовому засіданні підтримав заявлені позовні   вимоги   ОСОБА_4,   заперечив   проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Власних позовних вимог за предметом спору не заявив.

Представник третьої особи - Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив суду, що підтримав заявлені позовні вимоги ОСОБА_4, заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень проти них, в судовому засіданні допитані свідки:

- ОСОБА_10, яка пояснила суду, що вона близько 9 років зустрічається з ОСОБА_1, вони допомагають один одному, відвідують один одного, спільно домашнє господарство не ведуть. Знає що в квартирі ОСОБА_1 мешкає ОСОБА_4. її син - ОСОБА_8 просив ОСОБА_1 пустити ОСОБА_4 пожити як квартиранта та прописати її. Сім'ї у ОСОБА_11 з її сином не було, її син постійно у квартирі ОСОБА_1 не мешкав. ОСОБА_1 у квартирі свідка постійно не мешкав, лише один раз, коли йому зробили операцію в м. Сніжне, жив у неї близько 3-х місяців. Його речей у неї в квартирі не було, вони знаходилися в його квартирі в м. Торезі, там були й його меблі. їй особисто відомо про те, що ОСОБА_11 мала намір тимчасово мешкати к квартирі ОСОБА_1 і домовлялися вони саме про це, оскільки вона (свідок) разом з ОСОБА_1 ходила до юриста консультуватися з приводу того, як це зробити правильно, щоб ОСОБА_11 прописалася тимчасово. ОСОБА_1 пустив ОСОБА_11 до своєї квартири, оскільки їй з дитиною ніде було піти, це був листопад і на дворі було вже холодно. ОСОБА_1 був знайомий з її сином, тому й погодився на це. Точний рік заселення ОСОБА_11 до ОСОБА_1 назвати не може. ОСОБА_11, яка поселилася з нею до ОСОБА_1, не є дитиною її сина. Щодо опису кімнати в квартирі ОСОБА_1, в якій останній мешкав, дала суперечливі пояснення. Спочатку описала одну з кімнат в якій знаходилися шафа, ліжко, стіл, стільці, особисті речі ОСОБА_1, а після пояснень свідка ОСОБА_8, під час додаткового допиту, пояснила, що дійсно ця кімната була холодною та підтвердила пояснення свідка ОСОБА_8 ОСОБА_14 пояснила, що харчувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 окремо, оскільки у ОСОБА_1 дієта через хворобу;

- ОСОБА_8, який пояснив суду, що ОСОБА_1 він знає, оскільки вони разом служили в міліції. З ОСОБА_14 він зустрічався, вона попросила його домовитися, щоб проживати в квартирі ОСОБА_1 та прописатися в ній, оскільки вона працювала на ГОФ та могла б отримувати безкоштовно вугілля. Свідок попросив ОСОБА_1, щоб той її прописав. Час цих подій свідок назвати не зміг. ОСОБА_1 пустив ОСОБА_14 до себе в квартиру та прописав її. Свідок весь цей час був зареєстрованим у своєї матері в м. Сніжне, але постійного місця помешкання не мав, міг переночувати у матері, ОСОБА_14, або у іншої знайомої жінки. ОСОБА_1 в цій квартирі жив, але періодично, міг певний час побути в гостях у однієї із своїх доньок, переночувати у матері свідка. Кімнати, яку б можна було назвати кімнатою ОСОБА_1 в квартирі не було. Він міг ночувати в будь якій з кімнат. Речей ОСОБА_1 в квартирі матері свідка в м. Сніжне не було. ОСОБА_4 з ОСОБА_1 познайомилися, коли ОСОБА_14 приходила до них на дільничний пункт міліції і у спільних розмовах вона й довідалася про те, що житлова площа ОСОБА_1 дозволяє ще комусь там мешкати. ОСОБА_1 свідку родичем не доводиться. ОСОБА_4 свідок ототожнює як свою знайому, наполягає на тому, що в фактичних шлюбних відносинах з нею не перебував, зустрічався з нею періодично. На той час у нього було багато жінок, спільного бюджету з ОСОБА_14 він не мав. Щодо кімнати, яку його мати описала як кімнату в якій мешкав ОСОБА_1, пояснив, що ця кімната була холодною, охарактеризував її як "така, що пустовала", оскільки нею користувалися лише влітку. Вихованням сина ОСОБА_4 він не займався, той більшу частину часу проводив у бабусі - матері ОСОБА_4. Час для зустрічей з ОСОБА_14 вони обирали, коли ОСОБА_1 не було вдома;

- ОСОБА_15, яка пояснила суду, що мешкає в будинку № 95/1. ОСОБА_16 мешкає в квартирі № 7 в їх будинку разом з господарем квартир ОСОБА_1 Коли ОСОБА_4 поселилася в цю квартиру вони спочатку мешкали разом, потім ОСОБА_1 одружився та переїхав до тієї жінки, а ОСОБА_14 мешкала в цій квартирі з сином цієї жінки Віталіком. ОСОБА_1 не жив в цій квартирі близько 9 років, але останнім часом вона його там бачить.

В судовому засіданні оголошено показання свідків, допитаних судом 19 жовтня 2007 року у зв'язку з відкладенням розгляду справи:

- ОСОБА_17, який пояснив суду, що є другом ОСОБА_1, мешкає в будигіку № 93, розташованим поруч з будинком, в якому мешкає ОСОБА_1 № 93 по вул.  Мира м. Тореза; раніше заходив у гості до ОСОБА_1, але зараз ні. Раніше в квартирі ОСОБА_1 мешкала донька, а хто зараз не знає, ОСОБА_1 казав, що у нього є якась жінка, а хто не знаю, в своєму районі бачив ОСОБА_1 тиждень тому. Свідок ОСОБА_1 його часто бачив, не було такого щоб ОСОБА_1 був відсутній в своїй квартирі тривалий час. ОСОБА_4 живе в Квартирі ОСОБА_1 десь два роки, точно сказати не може. У свідка друга група інвалідності, по путівкам на тривалий час не від'їжджав. Міг бачити ОСОБА_1 по п'ять-шість раз на день;

- ОСОБА_18,   яка   пояснила суду що вони з ОСОБА_1 куми. Знає, що йде спір за квартиру, раніше в ній жив ОСОБА_1, ОСОБА_4 теж там проживала. ОСОБА_1 знаходився в квартирі раз-два на тиждень, не ночував. Раніше вони зустрічалися у них на квартирі, останнім часом вже місяців п'ять-шість не зустрічаються. Останній раз свідок була в квартирі ОСОБА_1 30 червня 2006 року, на день народження, були всі: і ОСОБА_1, і ОСОБА_14. Після дня народження там не була, але з ОСОБА_1 бачилась. Останнім часом, десь днів п'ять-шість ОСОБА_1 в квартирі проживає, ночує. Знає, що ОСОБА_1 певний час себе погано почував та мешкав у своїй співмешканки в м. Сніжне. Речі ОСОБА_1 знаходилися в його квартирі, нікуди не вивозились. Скарг зі сторони ОСОБА_1 не було, що його не пускають у його квартиру. Жінку - ОСОБА_4 він прописував у цій квартирі сам, вона мешкала там. Про ОСОБА_14 не було й мови, скарг на неї не було, поки не почалися скандали з співмешканцем ОСОБА_14, Віталіком, це було 3 місяці тому. У ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вся квартира була в загальному використанні, вони приходили в гості разом, усі свята відмічали разом, останній раз усі збиралися восени у дворі. ОСОБА_4 мешкала з сином співмешканки ОСОБА_1, між ними маються родинні стосунки. 7-8 років ОСОБА_14 мешкає в квартирі ОСОБА_1. Постійно за цей період живе ОСОБА_4 та її співмешканець, ОСОБА_1 приїжджає до себе додому один-два дні на тиждень, може сказати, що досить-таки часто, він приїжджав з жінкою ОСОБА_8, з якою він і зараз мешкає. Мешкає постійно в своїй квартирі десь 1, 5 місяці. ОСОБА_1 і ОСОБА_8 мешкали у м. Сніжному, але приїжджали в м. Торез у цю квартиру. Д знаходяться особисті речі ОСОБА_1, не знає. Хто здійснює оплату за комунальні послуги свідок не знає, але якось я зустріла ОСОБА_1 і він шов на пошту оплатити комунальні послуги;

- ОСОБА_19, яка пояснила суду, що є мешкає в сусідньому під'їзді з ОСОБА_14. ОСОБА_1 вона в цьому будинку бачить з вересня 2007 року, до цього часу він в квартирі не проживав, приїжджав в гості на свята, його співмешканка є матір'ю співмешканця ОСОБА_14. Свідок часто ходила в гості до ОСОБА_14 та не бачила там ОСОБА_1, він приїжджав раз на місяць. Особистих речей ОСОБА_1 в квартирі вона не бачила. Комунальні послуги сплачує ОСОБА_14, останній раз свідок допомагала ОСОБА_14 заповнювати квитанції за сплату, на ім'я ОСОБА_1, так як особисті рахунки оформлені на нього, її (ОСОБА_14) співмешканець дзвонив мені та цікавився скільки зараз коштує вода. Знає це вона також зі слів ОСОБА_14, що вона платить за комунальні послуги. Свідок з ОСОБА_14 дружили сім'ями і в гостях вона бачила ОСОБА_1 з співмешканкою, він дружить з матір'ю та батьком її чоловіка. Кожен місяць ОСОБА_14 сплачує комунальні послуги. Книжки по оплаті комунальних послуг заповнювала вона, але сплачувала на його особистий рахунок, так як у нього пільга, гроші вона платила свої, це свідку відомо з її слів. Скандал почався після того, як ОСОБА_14 розійшлась з її співмешканцем;

- ОСОБА_20, який пояснив що не перебуває ні в дружніх, ні в родинних відносинах зі сторонами, мешкає в тому ж будинку, в якому розташована квартира ОСОБА_1 (вул. Мира, 95). ОСОБА_1 в квартирі не проживає 8 років, а ОСОБА_14 мешкає в цій квартирі 6 років. ОСОБА_4 жила з співмешканцем Віталіком, а ОСОБА_1 жив з матір'ю ОСОБА_8. ОСОБА_1 пустив ОСОБА_14 на квартиру, але сам не проживав, приїжджав раз-два на рік. Зараз свідок бачить його там рідко, десь з середини вересня. Особисті речі ОСОБА_1 там не знаходяться. Квартира з трьох кімнат, ОСОБА_14 займає всі кімнати. ОСОБА_1 зараз проживає в м. Сніжному. Свідку не відомо на яких підставах мешкає ОСОБА_14 в квартирі.

На підтвердження заявлених вимог а заперечень проти них, сторонами надані та досліджені судом наступні письмові докази:

- довідка ЖЕП № 5 від 24 вересня 2007 року, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. Склад сім'ї: невістка ОСОБА_4 та син невістки ОСОБА_9;

- копія рахунку РЕМ від на оплату за спожиту електричну енергію на суму 47 гривень 85 копійок;

- копії квитанцій про сплату послуг КП "Житлокомунсервіс", "Водоканалу", РЕМ;

- витяг з амбулаторної картки ОСОБА_1, виданий 22 вересня 2007 року Торезькою міською поліклінікою № 4, згідно якої останній перебуває на "Д" обліку з приводу серцево - судинних захворювань, проходив лікування з цього приводу та інших захворювань у періоди з 20 жовтня 1999 року по 04 листопада 1999 року, з 29 лютого 2000 року по 07 березня 2000 року, з 06 по 21 листопада 2001 року, з 10 по 22 грудня 2005 року, з 03 по 13 березня 2006 року, з 07 по 18 жовтня 2006 року. Проведені огляди терапевтом 18 квітня 2007 року та 22 вересня 2007 року;

- акт ЖЕП № 5 від 09 жовтня 2007 року, згідно якого головним інженером ЖЕП-5 ОСОБА_21 в присутності сусідів ОСОБА_22 (кв. 18) та ОСОБА_23 (кв. 13) підтверджено, що ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: вул.  Мира, б. 95, кв. 7. За вказаною адресою проживає з 29 листопада 2002 року зі співмешканцем ОСОБА_8, в теперішній час проживає з сином ОСОБА_9. Боргу з квартплати не має, платежі здійснюються регулярно;

- письмове  підтвердження  депутату Пелагіївської ради  ОСОБА_24,  який  підтверджує,  що

ОСОБА_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, не проживає за вказаною адресою з 1999 року, а проживає в м. Сніжне. Зазначений факт своїми підписами підтверджують сусіди: ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_26;

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_9, згідно якого останній народився 23 січня 1994 року від батька ОСОБА_27 та матері ОСОБА_4;

- копія лицьового рахунку на квартиру АДРЕСА_2, згідно якої наймачем квартири є ОСОБА_1;

- довідка - витяг з домової книги від 10 жовтня 2007 року, згідно якої лицьовий рахунок на квартиру АДРЕСА_2 відкритий на ОСОБА_1, на жилій площі зареєстровані три особи: ОСОБА_1 (наймач) з 30 серпня 1988 року, ОСОБА_4 (невістка) з 29 листопада 2002 року та ОСОБА_9 (син невістки);

- довідка ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат" від 10 жовтня 2007 року, звідно якої ОСОБА_4 працює на підприємстві з 29 березня 1993 року, квартирне вугілля виписувалося за адресою вул.  Мира, 95/7 з 2003 року по теперішній час;

письмові пояснення ОСОБА_12, згідно яких на початку листопада 2002 року її батько ОСОБА_1 приїхав до неї в гості м. Сніжне Донецької області та розказав про те, що до нього звернувся знайомий хлопець ОСОБА_8, з проханням про тимчасову прописку з тимчасовим наданням житла в квартирі його батька своєї співмешканки ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_13 цьому її батько сказав, що ОСОБА_8 дуже хороший хлопець, а його кохана дівчина ОСОБА_4 хороша людина. На її запитання про те, звідкіля він знає ОСОБА_8 та ОСОБА_4, також на питання де вони проживають, батько відповів, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 він знає у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 був дільничним Торезького міськвідділу міліції, а батько також служив там же, а після виходу на пенсію працював охоронцем на шахті З-Біс. ОСОБА_8 з його співмешканкою ОСОБА_4 виселили господарі квартири, котру вони знімали на с Пелагіївка. Вона не знала, що відповісти та пообіцяла подумати. Через деякий час, приблизно через тиждень, до неї приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_8, котрі звернулися з тим же проханням, щоб вона вплинула на рішення батька про надання свого дозволу на тимчасове надання кімнати з тимчасовою пропискою ОСОБА_4 з її неповнолітнім сином в квартирі № 7 жилого будинку № 95, розташованого по вул.  Миру м. Тореза Донецької області. При цьому надія впевнила її в тому, що квартира їй потрібна до тих пір, поки вона не підшукає житло, або не придбає будинок або квартиру. Прописка їй була потрібна для того, щоб перевести дитину в шкоду, а саме з коли № 18 (17) в школу № 13, а також для того, щоб безкоштовно отримати вугілля. ОСОБА_14 пообіцяла їй звільнити житлову площу за першою вимогою батька. Позивачка відразу ж подумала про те, що батько, який пропрацював в правоохоронних органах більше 25 років, не має права на безплатне отримання вугілля та знайшла пропозицію ОСОБА_4 прийнятною. Більше того, перебуваючи матір'ю - одиначкою, яка пережила подібну ситуацію, вона схилила батька до прийняття рішення про вселення ОСОБА_14 з її дитиною в якості наймача. Через деякий час батько дав згоду на прописку громадянки ОСОБА_4 в своїй квартирі. Під час прописки батько під диктовку працівника ЖЕПа написав заяву про прописку ОСОБА_14 у себе в квартирі. На формулювання підстав батько уваги не звернув. Протягом п'яти років ОСОБА_14, як в подальшому з'ясувалося, взагалі не шукала квартиру та не мала навіть наміру знімати або купувати житло. Зі слів знайомих, вона хотіла заволодіти квартирою шляхом обману;

- проїзний документ ОСОБА_12 на 16 листопада 2007 року;

- копія проїзного документу ОСОБА_12 на 22 листопада 2007 року;

- копія акту від 10 листопада 2006 року, згідно якого ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та мешкає за адресою м. Торез вул.  Мира, 95/7 м. Тореза Донецької області. Зазначене жиле приміщення знаходиться на балансі ЖЕК № 5 та входить до складу житлового фонду Торезької міської ради, тобто не приватизована. Зі слів ОСОБА_1 у квартирі разом з ним проживає коханка ОСОБА_8 - ОСОБА_4 зі своєю неповнолітньою дитиною. Громадянка ОСОБА_4 перешкоджає йому у праві користування вказаною квартирою. З цього приводу він неодноразово звертався до міліції та ЖЕКу. ОСОБА_1 має захворювання серцево-судинної системи. Знаходиться на обліку у кардіологічному відділенні центральної міської лікарні. Акт підписаний депутатом Торезької міської ради ОСОБА_28, секретарем ТМНСО "Муніципальна ініціатива" та ОСОБА_1 Згідно примітки, представник ЖЕКу № 5 від підпису відмовився;

копія довідки Торезької міської лікарні без зазначення дати видачі, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на лікуванні в кардіологічному відділенні МЛ № 5 м. Тореза з 23 вересня 2007 року по теперішній час;

довідка ЖЕП № 5 від 29 жовтня 2007 року, згідно якої ОСОБА_4, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 систематично здійснює оплату квартплати за вказаною адресою. Боргів по квартплаті не має. Оплата здійснювалася в ЖЕП № 5, квитанції виписувалися на ім'я ОСОБА_1,

оскільки він є квартиронаймачем;

- лист - відповідь КП "Житлокомунсервіс" від 29 січня 2008 року, згідно якого підприємство є балансоутримувачем будинку № 95 по вул.  Мира м. Тореза;

- лист - відповідь Виконавчого комітету Торезької міської ради з додатками (копія рішення виконкому "Про передачу на баланс основних засобів" " 97 від 17 березня 2004 року) від 29 січня 2008 року, згідно якого балансоутримувачем будинку № 95 по вул.  Мира м. Тореза є КП "Житлокомунсервіс";

- довідка Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області від 28 січня 2008 року, згідно якої до міськвідділу міліції протягом 2004-2007 років заяви (звернення) від ОСОБА_1 не надходили;

- копія листа - подяки ОСОБА_8 від адміністрації УВК "ОШ І-ІІ ступенів № 13-д/с" за активну участь в житті класу;

- письмове підтвердження голови вуличного комітету ОСОБА_29 від 29 січня 2008 року, згідно якого ОСОБА_4 з сином ОСОБА_9 дійсно проживала з 1996 року з ОСОБА_8 за адресою вул.  Пархоменко, б. 38 та перебувала з ним в фактичних шлюбних відносинах. Вели спільне господарство. За вказаною адресою стльно та постійно проживали до осені 2002 року;

- акт ЖЕП № 5 від 28 січня 2008 року, згідно якого ОСОБА_4 дійсно мешкає за адресою м. Торез вул.  Мира, б. 95/7 з дитиною - сином ОСОБА_9 з 2002 року. ОСОБА_14 з 2002 року ОСОБА_4 за вказаною адресою проживала з ОСОБА_8, перебувала з ним в фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство. За вказаною адресою спільно та постійно проживали до травня 2007 року. З травня 2007 року ОСОБА_8 має інше місце проживання. Квартиронаймач ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає близько 9 років, особисті речі ОСОБА_1 в квартирі відсутні. В листопаді 2007 року ОСОБА_1 на двох з трьох кімнат встановив замки, усіляко перешкоджає проживанню ОСОБА_4 з сином, рідко з'являється в квартирі, створюючи видимість проживання. ОСОБА_1 в теперішній час проживає в м. Сніжне. Акт складений зі слів сусідів б. 95 по вул.  Мира м. Тореза, які й підписалися під актом: ОСОБА_20, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34;

- копія довідки адресного бюро м. Сніжне від 05 лютого 2008 року, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_5 не значиться;

- копія акту обстеження матеріально - побутових умов ОСОБА_10, здійсненого депутатом селищної ради, згідно якого ОСОБА_10 мешкає за адресою м. Сніжне вул.  Войнич, б. 43/1 одна;

- копія акту за підписами мешканців будинків № 93 та 95 по вул.  Мира м. Тореза від 06 лютого 2008 року, згідно якого ОСОБА_1 з 1988 року по теперішній час проживав та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4;

- акт обстеження факту проживання ОСОБА_1 від 13 лютого 2008 року, згідно якого депутат Пелагіївської селищної ради ОСОБА_24 13 лютого 2008 року провела обстеження і на підставі пояснень мешканців будинків № 95-93 по вул.  Мира встановила, що ОСОБА_1 дійсно проживає з 1988 року та зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 з оплатою усіх житлово - комунальних послуг;

- матеріали перевірки Торезьким MB ГУМВС України в Донецькій області заяв ОСОБА_2 (реєстраційні номери заяв за ЖОІ № 895 від 18 вересня 2007 року та № 919 від 23 вересня 2007 року), згідно яких ОСОБА_2 18 та 23 вересня зверталася до Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області з приводу конфліктних ситуацій за адресою м. Торез вул.  Мира, 95/7. Згідно висновків міськвідділу міліції за результатами розгляду заяв було встановлено (відповідні висновки від 21 вересня 2007 року та 24 вересня 2007 року), що ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за вказаною адресою, є відповідальним квартиронаймачем, зареєстрував за вказаною адресою ОСОБА_4, після недосягнення з ОСОБА_4 домовленості щодо продажу зазначеної квартири, вони поділили між собою кімнати квартири (дві кімнати зайняв ОСОБА_1, одну ОСОБА_33), на грунті чого між ними виникають конфлікти;

- копія заяви ОСОБА_1 від 29 листопада 2002 року начальнику ЖЕУ-5, згідно якої ОСОБА_1 просить дати дозвіл на прописьсу його невістки ОСОБА_4.

Аналізуючи наявні докази суд критично оцінює показання усіх свідків окрім ОСОБА_15 та ОСОБА_20, оскільки вони внаслідок дружніх стосунків зі сторонами певним чином заінтересовані в результаті розгляду справи та оцінює їх в сукупності з іншими доказами та приймає до уваги тій частині, в якій вони не суперечать об'єктивним доказам. Суд не приймає до уваги у якості доказів:

- акти складені депутатом Пелагіївської селищної ради ОСОБА_24 (а.с. 25, 172), оскільки вони за своїм змістом є взаємовиключними;

- письмові пояснення ОСОБА_12 (а.с. 76, 77), оскільки підпис останньої ніким не посвідчено і суд не може встановити автентичність тексту;

- акт депутата міської ради ОСОБА_28 (а.с. 100), оскільки факти, о мають значення для

справи в акті викладені зі слів ОСОБА_1;

- акт мешканців будинків № 93-95 по вул.  Мира, оскільки підписи мешканців будинку ніким не посвідчені;

На підставі пояснень сторін та їх представників, досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

ОСОБА_1 з 30 серпня 1988 року є наймачем квартири, розташованої за адресою м. Торез вул.  Мира, б. 95/7. Квартира перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Тореза, балансоутримувачем зазначеної квартири на час розгляду справи в суді є Комунальне підприємство "Житлокомунсервіс". 29 листопада 2002 року за вказаною адресою за заявою наймача квартири за вказаною адресою у якості невістки була зареєстрована (прописана) ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_9, 194 року народження. Інші особи як на час виникнення спірних правовідносин, так і по час розгляду справи в суді за вказаною адресою зареєстровані не були. ОСОБА_9 в спірній квартирі мешкала постійно з моменту реєстрації і на час розгляду справи в суді. ОСОБА_1 мешкав за вказаною адресою періодично.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 3 ст. 9 Житлового кодексу, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 цього ж Кодексу, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 цього ж Кодексу, визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 91 цього ж Кодексу, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим Кодексом. Наймач може здати в піднайом частину жилого приміщення, а в разі тимчасового виїзду - все приміщення. Жиле приміщення здається в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім наймачем. Договір піднайму укладається в письмової формі з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.

Згідно ч. 1 ст. 98 цього ж Кодексу, наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням.

Згідно ч. 1 ст. 116 цього ж Кодексу, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 109 цього ж Кодексу, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 277 Цивільного Кодексу Українського РСР (чинного на час заселення, ОСОБА_4 в спірну квартиру), користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку.

Згідно ст. 46 цього ж Кодексу, недодержання простої письмової форми, що вимагається, законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 44 цього ж Кодексу, повинні укладатись у письмовій формі угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу, угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно ч. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно ст. 811 цього ж Кодексу, договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 218 цього ж Кодексу, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно абз. 1 п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість, часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 p. N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Згідно абз. 1, 2 п. 10 зазначеної Постанови, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в жилому приміщенні не залишалися члени сім'ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору найму квартири, суд виходить з наступного:

·     ОСОБА_1 в позові (ас. 3, 4) посилається на те, що договір найму квартири було укладено між сторонами в усній формі приблизно 17 грудня 2005 року, та наполягає на тому, що між сторонами мали місце цивільно - правові відносини, а не ті, що витікають з житлового законодавства;

·     Враховуючи посилання ОСОБА_1 на приблизний час укладення договору найму квартири, суд застосовує до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року;

·     ОСОБА_1 в позові визнає, що письмова форма договору найму квартири додержана не була, ОСОБА_4 заперечує факт укладення такого договору і ОСОБА_1 не надано об'єктивних доказів на підтвердження того що такий договір взагалі укладався між сторонами. Більше того, ОСОБА_4 в квартирі ОСОБА_1 поселилася задовго до 17 грудня 2005 року (зареєстрована з 29 листопада 2002 року) тому наявність такого договору не була обов'язковою умовою заселення ОСОБА_4 в спірну квартиру. Більше того, цивільний договір найму між сторонами не міг бути укладений, оскільки ОСОБА_1 є не власником квартири, а лише квартиронаймачем, і відповідно не міг бути наймодавцем. Житловий кодекс передбачає правові підстави заселення в квартири державного житлового фонду осіб, які не є членами сім'ї наймача квартири і за відсутності договірних відносин між наймачем квартири та особою, що заселяється (наприклад тимчасові мешканці). За наведених обставин суд вважає недоведеним факт укладення між сторонами договору найму і, відповідно, не може розірвати договір, який не було укладено;

·     Якщо виходити з того, що ОСОБА_1 помилився щодо часу укладення договору і такий договір міг бути укладений між сторонами раніше - до набрання чинності Цивільним кодексом України, то Цивільний кодекс Української РСР містив аналогічні положення щодо письмової форми такого договору, наслідків недодержання письмової форми договору та осіб, які можуть бути наймодавцями;

Якщо виходити з того, що ОСОБА_1 помилився щодо природи договору, який міг бути укладений між ним та ОСОБА_33, а саме, що міг мати місце передбачений Житловим Кодексом договір піднайму квартири, то знов таки, для такого договору передбачена письмова форма і з досліджених в судовому засіданні доказів не вбачається наявність між сторонами такого роду договірних відносин;

За наведених обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_4 зі спірної квартири, суд виходить з наступного:

·     ОСОБА_1 в позові зазначає дві підстави для виселення ОСОБА_4 зі спірної квартири -як наслідок розірвання договору найму (представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає саме її як підстав для задоволення їх позову), та неможливість спільного проживання внаслідок дій, що вчиняються ОСОБА_33 (аморальна поведінка, створює умови які унеможливлюють проживання ОСОБА_1 в квартирі);

·     Щодо першої підстави для виселення, то позовна вимога яка ґрунтується на такій підставі є похідною від вимоги про розірвання договору найму квартири і, відповідно, також не підлягає задоволенню;

·     Щодо другої підстави для виселення, то ОСОБА_1 та його представниками не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_4 створила в спірній квартирі умови, які унеможливлюють проживання в ній ОСОБА_1 (доведено лише два факти звернень ОСОБА_2 до Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області з приводу конфліктних ситуацій за адресою м. Торез вул.  Мира, 95/7 за результатами яких ознаки протиправності в діяннях ОСОБА_4 встановлені не були, а.с. 173 - 191). Окрім того, ОСОБА_1 навіть не посилається на те, що до ОСОБА_4 застосовувалися заходи запобігання і громадського впливу і вони виявились безрезультатними. З досліджених в судовому засіданні доказів також такі факти не вбачаються. Відповідно, позовна вимога яка ґрунтується на такій підставі також не підлягає задоволенню.

За наведених обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за житло, суд виходить з того, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 уточнив, що грошові кошти, про стягнення яких просить ОСОБА_1 є оплатою за договором найму. Вище обґрунтовано мотиви, з яких суд вважає недоведеним факт укладення сторонами такого договору, відповідно не доведено саму правову підставу для виникнення зобов'язання, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині також слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право проживання в спірній квартирі, суд виходить з наступного:

·     На час звернення ОСОБА_4 до суду (11 жовтня 2007 року), що зазначається нею навіть в самому позові і відповідно не потребує обґрунтування додатковими доказами (згідно позову ОСОБА_1 перед зверненням до суду (а звернувся він до суду з позовом 25 вересня 2005 року) іноді став ночувати в квартирі ... займає дві кімнати з трьох а.с. 21, 22), ОСОБА_1 використовував спірну квартиру для проживання;

·     До вересня 2008 року ОСОБА_1 спірну квартиру для проживання використовував періодично, що сторонами не оспорюється, але по різному інтерпретується;

·     Згідно пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_1 після відсутності поселився в спірну квартиру не всупереч її волі;

·     В судовому засіданні не встановлена наявність іншого житла за допомогою якого ОСОБА_1 може задовольнити свою потребу в проживанні, та не доведено, що ОСОБА_1 обрав інше конкретне житло для постійного проживання;

·     ОСОБА_4 визнала, що вона не є членом сім'ї ОСОБА_1 відповідно вона не є належним позивачем за спірними правовідносинами;

Оцінюючи в сукупності вищевикладені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання Торезького MB ГУМВС України в Донецькій області зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку в спірній квартирі та визнання ОСОБА_4 наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення, суд виходить з того, що такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право проживання в спірній квартирі, тому у їх задоволенні також слід відмовити.

Враховуючи, що у задоволенні як первинного так і зустрічного позовів відмовлено в повному обсязі, понесені сторонами судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ч.3 ст. 9, ч. 1 ст. 71, ст.ст. 72, 91, ч. 1ст. 98, ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 810, ст. 811 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 43, п. 2 ч. 1 ст. 44, ст. 46, ч.ч. 1, 2 ст. 277 Цивільного кодексу Української РСР та ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - відмовити в повному обсязі.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.